05 січня 2021 року Справа № 160/11175/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
15.09.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить визнати неправомірним лист-відмову від 28.08.2020 року за № 16446-17224/П-02/8-0400/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову у зарахуванні до загального стажу роботи - роботу ОСОБА_1 в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва з 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік, на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії; визнати неправомірними листи-відмови від 25.06.2020 року № 11693-11710/П-03/8-0400/20 та від 03.08.2020 року за № 14735-1487/П-03/8-0400/20, від 08.08.2020 року № 15087-15149/П-03/8-0400/20 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову щодо зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 період з 01.03.1982 року по 16.06.1984 рік на посаді оператора - фактуровщиці та комірника роздатника на підприємстві Шмидтовского КМТС "Северевостокзолото"(мовою оригіналу), період роботи з 26.11.1984 року по 06.1985 року на посаді комплектовщиці тарної бази Шмидтовской торговой контори УРСа Об'єднання "Северевостокзолото" (мовою оригіналу) період роботи з 07.02.1985 року по 01.01.1991 рік на посаді касира в аптеці № 70 районного производственного предприятия "Фармация" (мовою оригіналу) Мис Шмідта (кожний рік роботи за один рік шість місяців), що працювала в районах Крайньої Півночі; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального стажу роботи ОСОБА_1 роботу в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва з 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік, на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зробити обчислення пільгового страхового стажу з розрахунком один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, порівняних до районів Крайньої півночі, за один рік і шість місяців за період роботи ОСОБА_1 з 01.03.1982 року по 01.01.1991 року, а саме роботи з 01.03.1982 року по 16.06.1984 рік на посаді оператора - фактуровщиці та комірником-роздатником на підприємстві Шмидтовского КМТС "Северевостокзолото"(мовою оригіналу), період роботи з 26.11.1984 року по 06.02.1985 року на посаді комплектовщиці тарної бази Шмидтовской торговой контори УРСа Об'єднання "Северевостокзолото" (мовою оригіналу) період роботи з 07.02.1985 року по 01.01.1991 рік на посаді касира в аптеці № 70 районного производственного предприятия "Фармация" (мовою оригіналу) Мис Шмідта; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у зв'язку з обчисленням пільгового страхового стажу з розрахунку один рік роботи за рік шість місяців в період з 01.03.1982 року по 01.01.1991 рік та зарахуванням до загального стажу роботи - роботи в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва з 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік з 23.04.2020 року.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивачу призначена пенсія за віком з 23.04.2020 року. Відповідач проінформував позивача про відсутність підстав для зарахування періоду роботи 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік, так як на печатці підприємства, якою завірено запис про звільнення 21.01.1994 відсутній ідентифікаційний код з Державного реєстру підприємств. Позивачу не враховано до пільгового страхового стажу з обчисленням з розрахунку один рік роботи за рік шість місяців в період з 01.03.1982 року по 01.01.1991 рік у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з тих підстав, що в трудовій книжці не зазначено, що позивач мав право на пільгове обчислення страхового стажу та не надав письмового трудового, договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайної Півночі та місцевостях, прирівняних до районів крайньої півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами. Не погоджуючись з розрахунком, який був зроблений при призначені пенсії з порушенням норм пенсійного законодавства, ОСОБА_1 неодноразово зверталась до відповідача з заявами про перегляд її стажу та просила Головне управління ПФУ відновити порушені конституційні права щодо правомірного нарахування її пенсійного забезпечення та перерахувати пенсійне забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення ( виклику) сторін.
Відповідачем 07.10.2020 року отримано копію ухвали суду про відкриття спрощеного позовного провадження в даній адміністративній справі та копію позову разом із копіями доданих до нього документів.
29.10.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив щодо заявлених позовних вимог, в якому відповідач просив суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідач зазначає, що пільгове обчислення страхового стажу для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до них, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, регулюється законодавством, яким передбачено обчислення страхового стажу на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Оскільки у трудовій книжці позивача не зазначено, що вона мала право на пільгове обчислення страхового стажу та не надала письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайної Півночі та місцевостях, прирівняних до районів крайньої півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами у відповідача відсутні підстави для пільгового обчислення стажу. До загального трудового стажу позивачки не зараховано періоди з 06.02.1992 року по 12.01.1994 в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва так як печатку підприємства якою завірено запис про звільнення 12.01.1994, не змінено у відповідності до вимог постанови КМУ №538 від 14.07.1993.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 23 квітня 2020 року отримує пенсію за віком.
ОСОБА_1 в своїх зверненнях від 25.06.2020 року № 11693-11710/П-03/8-0400/20, від 03.08.2020 року за № 14735-1487/П-03/8-0400/20, від 08.08.2020 року № 15087-15149/П-03/8-0400/20 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просила зарахувати період роботи з 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва, а також зробити обчислення пільгового страхового стажу з розрахунком один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, порівняних до районів Крайньої півночі за один рік і шість місяців за період роботи ОСОБА_1 з 01.03.1982 року по 01.01.1991 року та провести перерахунок пенсії з 23.04.2020 року.
Розглянувши звернення позивача, відповідач надавав відповіді в яких зазначав, що при призначені пенсії не були враховані в розрахунок стажу спірні періоди оскільки відсутні підстави для зарахування періоду роботи 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік, так як на печатці підприємства, якою завірено запис про звільнення 21.01.1994 року відсутній ідентифікаційний код з Державного реєстру підприємств. Також не зараховано відповідачем до пільгового страхового стажу позивача з обчисленням з розрахунку один рік роботи за рік шість місяців період з 01.03.1982 року по 01.01.1991 рік у місцевостях прирівняних до районів Крайньої Півночі в пільговому обчисленні з тих підстав, що в трудовій книжці не зазначено, що позивач мала право на пільгове обчислення страхового стажу та не надала письмового трудового договору або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайної Півночі та місцевостях, прирівняних до районів крайньої півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.
Вважаючи дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо, не зарахування до загального стажу роботи - роботу ОСОБА_1 в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва з 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік, на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії, та щодо відмови зробити обчислення пільгового страхового стажу з розрахунком один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, порівняних до районів Крайньої півночі, за один рік і шість місяців за період роботи ОСОБА_1 з 01.03.1982 року по 01.01.1991 року не правомірними, позивач звернулась з адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У відповідності до пункту 2.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, що затверджена постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20.06.1974 (далі Інструкція № 162), заповнення трудової книжки вперше провадиться адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Пунктом 2.3. Інструкції № 162 всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пунктом 2.5. Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та ін. виправлення робиться адміністрацією того підприємства, де було зроблено відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівникові в цьому необхідну допомогу.
При звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів (п. 4.1. Інструкції № 162).
Адміністрація зобов'язана видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення (п. 4.1. Інструкції № 162).
Пунктом 2.3 Інструкції №58 передбачено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників).
Згідно з пунктом 4.1. Інструкції №58 у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідач відмовив, при розрахунку загального стажу, у зарахуванні періодів роботи з 06.02.1992 року по 12.01.1994 (запис у трудовій книжці за №№13-15) оскільки на печатці підприємства відсутній код ОКПОУ.
В даному випадку судом встановлено, що в трудової книжці НОМЕР_2 позивача містяться записи (№№13-15) про період її роботи 06.02.1992 року по 12.01.1994 року в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії.
Суд вважає необхідним звернути увагу на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи-працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права та інтереси. З огляду на вищевикладене позивач не несе відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами.
Вищевказана позиція узгоджується з висновками Верховного суду, викладеними у постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17 та у справі №813/782/17 від 13 червня 2018 року.
Також, на думку суду, та обставина, що на печатці підприємства відсутній ідентифікаційний код суб'єкта підприємницької діяльності, не робить документи, які засвідчені нею, неправдивими. Позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірного періоду роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами для підтвердження його трудового стажу.
У зв'язку з викладеним, суд зазначає, що сумніви відповідача не можуть спростовувати відомості, наявні у трудовій книжці та позбавляти особу права на належне пенсійне забезпечення з урахуванням набутого нею трудового (страхового) стажу.
Враховуючи зазначене, суд вважає протиправною відмову відповідача у зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 06.02.1992 року по 12.01.1994 рік в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва, на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії.
Однак, на час розгляду справи, зі змісту заяви позивача від 02.11.2020 року, судом встановлено, що відповідачем самостійно здійснено зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача з 06.02.1992 року по 12.01.1994 року в Орендному підприємстві Дніпропетровського заводу крупнопанельного домобудівництва на посаді старшого касира бухгалтерії та бухгалтера другої категорії.
Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Щодо розрахунку стажу позивача в період з 01.03.1982 року по 01.01.1991 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.
Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в Порядок надання пільг особам, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до цих районів, встановлено указами Президії Верховної Ради СРСР від 01 серпня 1945 року «Про пільги для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі», від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» та від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі і місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», а також Інструкцією про порядок надання пільг, затв. постановою Держкомпраці і Президії ВЦРПС від 16 грудня 1967 року.
Відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР № 148 від 10 лютого 1960 року «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» передбачено надання всім робітникам і службовцям державних, кооперативних і громадських підприємств, установ і організацій таких пільг: виплату надбавок до заробітної плати, надання додаткових відпусток, можливість об'єднання відпусток, але не більш як за три роки, виплату різниці між розміром допомоги по соціальному страхуванню і фактичним заробітком (включаючи надбавки) у разі тимчасової втрати працездатності (статті 1-4).
Підпунктом «д» пункту 5 зазначеного Указу передбачено, що робітникам, які переводяться, направляються або запрошуються на роботу в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, з інших місцевостей держави, на умовах укладення ними трудових договорів на роботу в цих районах на строк 5 років, а на островах Північного Льодовитого океану два роки, надавати додаткові наступні пільги: зараховувати один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців при обчисленні стажу, який дає право на отримання пенсії за віком і по інвалідності. Пільги, які передбачені цією статтею, надаються також особам, які прибули в райони Крайньої Півночі і в місцевості, які прирівнюються до районів Крайньої Півночі, за власним бажанням і які уклали строковий договір про роботу в цих районах.
Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637.
Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.
Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.
Спору, що місцевість, де працювала позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.
Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 07 червня 2018 року у справі №173/637/17, від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 25 вересня 2018 року у справа № 554/1723/17, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а та від 30 липня 2019 року у справі № 287/15/17-а., від 14.11.2019 у справі №171/1589/16-а.від 18.06.2020 року у справі №537/1415/17, від 12.11.2020 року у справі №591/933/17,
Робота у вказаній місцевості, де працювала позивач в період з 01.03.1982 року по 02.09.1991 року надає право на пільги щодо обрахування трудового стажу для призначення пенсії за віком із застосуванням коефіцієнту один рік до одного року шести місяців.
При цьому, основним документом, підтверджуючим факт роботи особи в районах Крайньої Півночі та прирівняних до них місцевостях є її трудова книжка, а також ці обставини можуть підтверджуватися й іншими документами, зокрема, архівною довідкою.
Дані трудової книжки позивача та записи у ній свідчать про наявність трудових відносин в районах Крайньої Півночі, а зазначена вище довідка підтверджує періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі та право на користування пільгами, передбаченими вказаними вище нормативними актами.
Крім того, у пункті 2 Розділу 1 Інструкції № 530/П-28 чітко вказано, що пільги, передбачені статтями 1, 2, 3, 4 Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 лютого 1960 року, з урахуванням змін та доповнень, внесених Указом від 26 вересня 1967 року, надаються незалежно від наявності письмового строкового трудового договору.
За встановлених обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, які також безпосередньо кореспондуються із архівною довідкою в якій значаться записи про трудовий договір, то спірні періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягають пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців. А відтак, неврахування при призначені пенсії стажу роботи позивача в спірний період роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні є протиправними.
Відповідно до наданої трудової книжки НОМЕР_2 ОСОБА_1 працювала в районах Крайньої Півночі, також це підтверджується наданою позивачем архівною довідкою № 04-16/17-29в від 16.03.2015 року Чукотського автономного округу адміністрацією Ільтінського муніципального району.
В архівній довідці № 04-16/17-29в від 16.03.2015 року міститься інформація, що відповідно Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» період роботи в Чукотському АО з 01 серпня 1945 року по 01 березня 1960 року при призначені пенсії за віком, інвалідності, а також по втраті годувальника, зараховуються до стажу в подвійному розмірі, а з 01 березня 1960 року в півтора разу (як один рік роботи за один рік шість місяців).
Відтак, суд дійшов висновку, що оскільки факт роботи позивача в місцевостях Крайньої Півночі у період від 01.03.1982 року по 01.01.1991 року підтверджено записом у його трудовій книжці та архівною довідкою від 16.03.2015 №04-16/14-29в, які містять дані про те, що позивач користувалась пільгами, передбаченими для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі, відтак дії відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачу в пільговому обчисленні його стажу за період з 01.03.1982 року по 01.01.1991 року з розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, за один рік і шість місяців з підстав ненадання строкового трудового договору є протиправними.
В силу вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження на користь позивача судових витрат, а саме, судового збору у розмірі 420,40 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 період роботи з 01.03.1982 року по 16.06.1984 року на посаді оператора - фактуровщиці та комірника-роздатника на підприємстві Шмідтівского КМТС "Северевостокзолото", період роботи з 26.11.1984 року по 06.02.1985 року на посаді комплектовщиці тарної бази Шмідтівської торгівельної контори УРСа Об'єднання "Северевостокзолото", період роботи з 07.02.1985 року по 01.01.1991 року на посаді касира в аптеці № 70 районного виробничого підприємства "Фармація" Мис Шмідта (кожний рік роботи за один рік шість місяців) роботи в районах Крайньої Півночі.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити обчислення пільгового страхового стажу з розрахунком один рік роботи в районах Крайньої Півночі в місцевостях, порівняних до районів Крайньої півночі, за один рік і шість місяців за період роботи ОСОБА_1 з 01.03.1982 року по 01.01.1991 року, а саме роботи з 01.03.1982 року по 16.06.1984 року на посаді оператора - фактуровщиці та комірника-роздатника на підприємстві Шмідтівського КМТС "Северевостокзолото", період роботи з 26.11.1984 року по 06.02.1985 року на посаді комплектовщиці тарної бази Шмідтівської торгівельної контори УРСа Об'єднання "Северевостокзолото", період роботи з 07.02.1985 року по 01.01.1991 року на посаді касира в аптеці № 70 районного виробничого підприємства "Фармація" Мис Шмідта.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 враховуючи обчислення пільгового страхового стажу з розрахунку один рік роботи за рік шість місяців в період з 01.03.1982 року по 16.06.1984 року, з 26.11.1984 року по 06.02.1985 року, з 07.02.1985 року по 01.01.1991 року з 23.04.2020 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 420 грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська