29 січня 2021 року ЛуцькСправа № 140/16358/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О. О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, котра полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 , - з урахуванням висновків Волинського окружного адміністративного суду, викладених у рішенні суду від 12.11.2020 у справі №140/11701/20; зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 та прийняти рішення про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 на підставі заяви від 25.06.2019.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №140/11701/20 визнано пpoтипpaвним та cкacoвaнo piшeння Дyбiвcькoї ciльcькoї ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 №49/18-16 «Пpo вiдмoвy в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»; визнано протиправним та скасовано рішення Дубівської ciльcькoї ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 №49/14 «Пpo дoпoвнeння пepeлiкy земельних дiлянoк та підготовку матеріалів для продажу на земельних торгах затвердженого рішенням сесії № 25/14-15» в частині включення до переліку земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_1 подано заяву від 25.06.2019.
Крім того, зобов'язано Дубівську сільську раду Ковельського району Волинській області пoвтopнo розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щoдo відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлoвoгo будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду.
Однак, листом Дубівської сільської Ковельського району від 12.11.2020 №1576 позивача було повідомлено, що повторний розгляд її заяви від 25.06.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки не відбувся, жодного рішення сесії з цього питання відповідачем не прийнято. Таку бездіяльність відповідача ОСОБА_1 вважає протиправною, такою, що не ґрунтується на законі, грубо порушує її права.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача заперечує проти позовної заяви, вважає її вимоги незаконними та безпідставними, оскільки згідно витягу з протоколу 58 сесії сьомого скликання Дубівської сільської ради за рішення про надання дозволу на розробку технічної документації депутати не проголосували. Будь-якого впливу на депутатів не здійснювалось, посадові особи Дубівської сільської ради забезпечили законний порядок розгляду питань та волевиявлення депутатів. Крім того, представник відповідача звертає увагу, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №140/11701/20 відповідачем на 58 сесії повторно розглянута заява позивача. Також представник відповідача зазначає, що на його думку відсутні підстави для встановлення в порядку частини першої статті 382 КАС України судового контролю. З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 25.06.2019 ОСОБА_1 звернулася до Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: Волинська область, Ковельський район, село Дубове, вилиця Вишнева. До заяви позивач додав наступні документи: копію паспорта; викопіювання з генерального плану забудови села Добове (на 1-му аркуші); кадастрову карту (на 1-му аркуші); збірний кадастровий план земельної ділянки (на 1-му аркуші). Однак позивачу було відмовлено у задоволенні даної заяви, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулася до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 26.09.2019 у справі № 140/2255/19 позов задоволено частково; визнано протиправними дії Дубівської сільської ради Ковельського району Волинській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; зобов'язано Дубівську сільську раду Ковельського району Волинській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд разом з поданими документами та прийняте відповідне рішення у встановленому законодавством порядку з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у даному рішенні.
Дане рішення набрало законної сили 21.01.2020 на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.01.2020 у справі № 140/2255/19.
Рішенням сорок дев'ятої сесії сьомого скликання Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 № 49/18-16 «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд» відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в селі Дубове, вилиця Вишнева, орієнтовною площею 0,10 га в зв'язку з тим, що дана земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок для підготовки лотів, передбачених для продажу на земельних торгах (аукціонах), право власності на які підлягає продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), затвердженого рішенням сесії від 10.09.2017 № 25/14-15.
На цій же сесії Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області було прийнято рішення від 26.02.2020 № 49/14 «Про доповнення переліку земельних ділянок та підготовку матеріалів для продажу на земельних торгах, затвердженого рішенням сесії №25/14-15», відповідно до якого затверджено перелік земельних ділянок для підготовки лотів, передбачених для продажу на земельних торгах (аукціонах), зокрема, земельну ділянку в селі Дубове, вилиця Вишнева для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 1890 кв.м.
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача позивач знову звернулася до суду.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №140/11701/20 визнaнo пpoтипpaвним та cкacoвaнo piшeння Дyбiвcькoї ciльcькoї ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 №49/18-16 «Пpo вiдмoвy в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд»; визнано протиправним та скасовано рішення Дубівської ciльcькoї ради Ковельського району Волинської області від 26.02.2020 №49/14 «Пpo дoпoвнeння пepeлiкy земельних дiлянoк та підготовку матеріалів для продажу на земельних торгах затвердженого рішенням сесії № 25/14-15» в частині включення до переліку земельної ділянки, щодо якої ОСОБА_1 подано заяву від 25.06.2019. Крім того, зобов'язано Дубівську сільську раду Ковельського району Волинській області пoвтopнo розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щoдo відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлoвoгo будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 з урахуванням висновків суду. Дане рішення Волинського окружного адміністративного набрало законної сили 12.11.2020.
На виконання даного рішення суду, відповідач листом від 12.11.2020 повідомив ОСОБА_1 , що на її заяву від 25.06.2019 №К-389/020 Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель та споруд орієнтовною площею 0,10 га по АДРЕСА_1 рішення сесії не прийнято.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду її заяви, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.
Пунктом «б» частини першої статті 121 ЗК України передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах, зокрема, для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара.
Відповідно до пункту «в» статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
За правилами статті 40 ЗК України громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом. Понад норму безоплатної передачі громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для зазначених потреб за цивільно-правовими угодами.
За змістом частини першої статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною шостою та сьомою статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Суд звертає увагу, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є вичерпним. Водночас, вмотивована відмова має містити пояснення з вказівкою на конкретні невідповідності законам або прийнятим відповідно до них нормативно-правовим актам, генеральним планам населених пунктів та іншої містобудівної документації, схемам землеустрою і техніко-економічним обґрунтуванням використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України. Таким чином, обов'язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.
Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад, які вирішуються виключно на їх пленарних засіданнях.
Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.
З системного аналізу зазначених норм судом встановлено, що за результатами розгляду заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орган місцевого самоврядування приймає одне із рішень визначених частиною сьомою статті 118 ЗК України.
Як вбачається з матеріалів справи, питання надання позивачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 12.10.2020 у справі №140/11701/20 було винесено на сесію Дубівської сільської ради. Як вбачається з протоколу №58 від 04.11.2020 сесії Дубівської сільської ради, за проголосували - 1, проти - 3, утримались - 8, а тому рішення не прийнято. Суд зазначає, що не вирішення даного питання через відсутність достатньої кількості голосів не є рішенням про відмову в наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою, оскільки волевиявлення щодо такого рішення депутати ради не висловлювали. У свою чергу, лист сільської ради від 12.11.2020 також не може вважатись «відмовою» у розумінні частини сьомої статті 118 ЗК України.
Таким чином, за наслідками розгляду заяви позивача відповідачем не було прийнято жодного акту ради, як суб'єкта земельних правовідносин, у формі рішення, чим допущено протиправну бездіяльність.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 та прийняти рішення про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на території АДРЕСА_1 на підставі заяви від 25.06.2019 суд зазначає наступне.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Частиною четвертою статті 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Між тим, надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура. Видача такого дозволу без необхідних дій суб'єкта владних повноважень в межах адміністративної процедури не гарантує забезпечення прав позивача у передбачений законом спосіб.
Зобов'язання відповідача прийняти конкретне рішення, як і будь-які інші способи захисту застосовується лише за наявності необхідних підстав, з урахуванням фактичних обставин справи.
Питання щодо ефективного способу захисту прав позивача у подібній ситуації в судовій практиці поставало неодноразово.
Зокрема, в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 Велика Палата Верховного Суду оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язати вчинити певні дії. Суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою.
Разом з тим, суд зазначає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою, якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.
Як встановлено судом, заява позивача у передбачений законодавством спосіб відповідачем не розглядалась, рішення за наслідками її розгляду не приймались, а тому суд не може втручатись в діяльність колегіального органу - Дубівської сільської ради і зобов'язувати її вчиняти певні дії щодо земельної ділянки.
У спірних правовідносинах відповідач фактично не розглянув заяву позивача у встановленому порядку. Отже, відповідачем при розгляді заяви позивача не надана її оцінка на предмет відповідності вимогам статті 118 ЗК України, тому вказана заява підлягає розгляду повноважним органом на відповідність вимогам закону, а суд на цьому етапі позбавлений процесуальної можливості приймати рішення за умови не перевірки, не надання оцінки та не встановлення певних обставин суб'єктом владних повноважень з цього питання.
Суд зазначає, що зобов'язання судом відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може мати місце лише у випадку, якщо судом встановлено відсутність таких підстав для відмови у видачі дозволу, які передбачені законом, а саме: невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об'єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
При цьому, суд не уповноважений здійснювати перевірку наявності чи відсутності усіх названих підстав, у випадку, якщо відповідач цього не здійснив, оскільки у такому разі це не входить до предмету судової перевірки. А прийняття судом рішення про зобов'язання відповідача видати дозвіл на розробку проекту землеустрою, без перевірки наявності чи відсутності усіх названих підстав для відмови у видачі дозволу, може бути необґрунтованим та призвести до видачі такого дозволу з порушенням закону.
Враховуючи те, що фактично відповідачем не приймалося будь-якого рішення за наслідком розгляду питання про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, враховуючи встановлені під час розгляду цієї справи обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково шляхом зобов'язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.06.2019 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
Щодо зобов'язання відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання судового рішення, то суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до змісту статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, і має застосовуватися у виключних випадках.
Разом з тим, слід вказати, що позивач, зазначаючи у прохальній частині позовної заяви про необхідність встановлення судового контролю, не зазначає у тексті позовної заяви про причини такої необхідності чи обставини, які б беззаперечно свідчили, що рішення суду ухвалене у зазначеній справі не буде виконано відповідачем.
Приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення.
Крім того, відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн., сплачений згідно з квитанції від 23.11.2020 №48317 (а. с. 9).
Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 25 червня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою:
АДРЕСА_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25 червня 2019 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, орієнтовною площею 0,1000 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дубівської сільської ради Ковельського району Волинської області (45031, Волинська область, Ковельський район, село Дубове, вулиця Ковельська, 72, код ЄДРПОУ 04333939) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , паспорт, серії НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок грн. 80 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий-суддя О. О. Андрусенко