Іменем України
Кримінальне провадження № 12020220190000263
Справа № 610/856/20
1-кп/610/51/2021
29 січня 2021 року, м. Балаклія
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , підсудного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за обвинуваченням
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізюм Харківської області, громадянин України, освіта середня, проживає по АДРЕСА_1 , за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, одружений, має дитину 2014 року народження, не перебуває на обліку в нарколога, у психіатра та в органі з питань пробації, раніше не судимий,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України,
установив:
22.03.2020 близько 17.45 год, ОСОБА_5 , знаходячись біля буд. 66 по вул. Широка в с. Чепіль Балаклійського району Харківської області, побачив припаркований легковий автомобіль марки ЗАЗ модель 110307, зеленого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2004 року випуску, де, керуючись умислом, направленим на використання вищевказаного автомобіля в особистих цілях, умисно, таємно та протиправно, підійшов до вищевказаного автомобіля, вартістю 26050,00 грн, який належить ОСОБА_7 , скориставшись тим, що за його діями не спостерігаюсь сторонні особи та потерпілий, шляхом відкриття незачинених передніх дверей, сів на водійське місце вказаного автомобіля та за допомогою ключа, який знаходився в замку запалення, привів двигун вищевказаного автомобіля в дію, після чого здійснив на ньому поїздку.
Допитаний у судовому засіданні підсудний свою вину в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та підтвердив, що він дійсно вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення при фактичних обставинах, як зазначено вище, а саме проходячи повз чужого автомобіля, виявивши, що він відкритий, завів його та здійснив поїздку у власних цілях. Заявляв, що розкаюється, просив суд суворо його не карати.
Окрім показань підсудного, його вина повністю підтверджується наступними доказами, які були досліджені в судовому засіданні:
- заявою потерпілого ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення, в якій він просив притягнути до кримінальної відповідальності невідому йому особу, яка незаконно заволоділа його автомобілем (протокол прийняття заяви від 22.03.2020);
- протоколом огляду місця події від 22.03.2020 в ході якого було оглянуто територію біля буд. 66 по вул. Широка в с. Чепіль Балаклійського району Харківської області, звідки був угнаний автомобіль;
- протоколом огляду місця події від 22.03.2020 в ході якого було на відстані 1,5 км від с. Чепіль Балаклійського району Харківської області, був виявлений угнаний автомобіль;
- протоколом пред'явлення речей для впізнання від 24.03.2020 в ході якого свідок ОСОБА_8 впізнав ОСОБА_5 як особу, яка вчинила угон автомобіля;
- протоколом проведення слідчого експерименту від 25.03.2020 ОСОБА_5 розказав і показав яким саме чином він заволодів автомобілем і здійснив на ньому поїздку;
- змивами на три ватні палички, з внутрішньої ручки лівої двері, з куліси перемикання передач та з рулевого колеса, вилучені в ході огляду виявленого автомобіля 22.03.2020;
- розпискою потерпілого ОСОБА_7 від 22.03.2020 про отримання автомобіля від працівників поліції;
- висновком експерта № 01/03 від 24.03.2020, згідно з яким ринкова вартість автомобіля ЗАЗ модель 110307, державний номер НОМЕР_1 , зеленого кольору, станом на 22.03.2020 складала 26050,00 грн.
Інші докази суду не надавались. Про необхідність дослідження інших доказів учасники судового провадження суд не повідомляли, з клопотаннями про виклик певних осіб до суду для допиту, про витребування та дослідження певних речей чи документів, до суду не звертались.
Показання потерпілого судом не досліджувались у зв'язку з його неявкою. Потерпілий звернувся до суду із заявою, якою просив суд розглянути справу за його відсутності, а міру покарання обрати на розсуд суду. У зв'язку з наведеним, суд, керуючись ст. 325 КПК України, заслухавши думку учасників судового провадження, постановив ухвалу про проведення судового розгляду без потерпілого, що повністю відповідає положенням п. 5 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Суд констатує, що в цій справі підстав для обов'язкової участі захисника, визначених ст. 52 КПК України, установлено не було. Підсудний, будучи належним чином обізнаним про свої процесуальні права, заявив суду, що буде свій захист від обвинувачення здійснювати самостійно, що повністю відповідає положенням п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК України.
Діючи в межах пред'явленого обвинувачення та оцінюючи фактичні обставини встановлені на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд приходить до переконання, що вина підсудного у вчиненні кримінального правопорушення доведена повністю, доказів для того щоб зробити такий висновок - достатньо, а його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом.
Згідно зі ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оскільки суду не надано жодного доказу, що злочин був вчинений «з корисливих мотивів», суд констатує, що це було помилково зайве інкриміновано ОСОБА_5 органом досудового слідства, а відтак суд виключає корисливий мотив з обсягу обвинувачення.
Призначаючи покарання суд враховує, що підсудний вчинив нетяжкий злочин, що він раніше не судимий, освіта середня, за місцем проживання характеризується позитивно, не працює, одружений, має дитину 2014 року народження, не перебуває на обліку в нарколога, у психіатра та в органі з питань пробації.
Щире каяття суд визнає обставиною, що пом'якшує покарання, а обставин, що його обтяжують суд не вбачає. Сама по собі наявність неповнолітньої дитини не є обставиною, що пом'якшує покарання, а відтак суд не враховує цю обставину, як таку, що пом'якшує покарання.
Визначаючи на підставі викладеного вид і розмір покарання, враховуючи, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, а також запобігання вчиненню ними та іншими особами нових кримінальних правопорушень, суд приходить до переконання що підсудному необхідно призначити покарання у межах санкції статті, застосувавши найм'якіший вид покарання у найменшому розмірі.
На думку суду призначення такого покарання є справедливим, а також необхідним і достатнім, а у застосуванні до нього більш суворого покарання немає потреби. При цьому суд враховує думку потерпілого, який у своїй заяві просив не карати суворо ОСОБА_5 .
Разом із тим застосування менш суворого виду та розміру покарання не вбачається за можливе, а з огляду на обставини справи, а саме легкість прийняття ОСОБА_5 рішення про вчинення злочину, нехтування ним правами інших осіб у своїх особистих інтересах, суд приходить до переконання про відсутність можливості погодитись із думкою прокурора про застосування ст.75 КК України та звільнення ОСОБА_5 від покарання з випробуванням з іспитовим строком.
Цивільний позов по справі відсутній.
Суд позбавлений можливості вирішити питання про долю речових доказів з огляду на положення ч. 9 ст. 100 КПК України, оскільки вони суду не надавались і судом не досліджувались, про необхідність їх дослідження учасники судового розгляду, будучи належним чином обізнаними про свої процесуальні права, клопотань не заявляли.
Заходи забезпечення кримінального провадження у справі не застосовувались і підстав для їх застосування не вбачається.
Керуючись стст. 367 - 374 КПК України,
постановив:
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд Харківської області.
Роз'яснити підсудному право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.
Копії вироку негайно вручити учасникам судового провадження та роз'яснити їм право подати клопотання про помилування та право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Суддя