cправа № 570/2420/20
провадження № 1-кс/570/80/2021
29 січня 2021 року
Слідчий суддя Рівненського районного суду Рівненської області ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2 ,
потерпілої ОСОБА_3
її представника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
його захисника адвоката ОСОБА_6 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області (м.Рівне, вул.Симона Петлюри, 10) в режимі відеоконференції з Рівненським СІ-24 заяву про відвід судді ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №120201800000000090,
покликаючись на те, що головуючий по справі суддя ОСОБА_8 повністю ігнорує вимоги КПК та байдуже ставиться до долі людини, захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 заявив йому відвід.
Всіх учасників справи належним чином повідомлено про розгляд заяви. Оскільки неявка головуючого не є перешкодою для розгляду заяви,вважаю за можливе розглянути заяву у відсутність судді.
Скаржник у суді відвід підтримав повністю і по аналогічних мотивах. Повідомив, що про наявність підстав для відповідку свідчить неадекватна та хамська поведінка судді, відмова ним у заявлених клопотаннях обвинуваченого та його захисника, незабезпечення присутності обвинуваченого у судовому засіданні, нероз"яснення права відводу, позбавлення обвинуваченого можливості надавати пояснення, безпідставне зауваження захиснику.
Прокурор покладає вирішення заяви про відвід на розсуд суду.
Потерпіла та її представник вважають відвід безпідставним, оскільки він не відповідає ні обставинам події, ні вимогам закону. Кримінальне провадження по суті не слухалося, головуючий лише вирішував організаційні питання.
Заслухавши їх пояснення, оглянувши відеозапис судового засідання від 27 січня 2021 року по кримінальному провадженні №120201800000000090, слідчий суддя прийшов до таких висновків.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України суддя не може брати участь у провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Згідно з ч.5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. П.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у відповідній частині передбачено: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…». Вимога «безсторонності», згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Білуха проти України», «Салов проти України», «Мироненко проти України», «Фельдман проти України») характеризується двома критеріями: перший полягає у намаганні визначити особисте переконання судді у конкретній справі, а другий - у з'ясуванні того, чи забезпечив суддя достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з цього приводу у сторін.
ЄСПЛ в п.49 рішення у справі "Білуха проти України" вказав, що наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями.
Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно об'єктивного критерію цей Суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (п.52 рішення у справі "Білуха проти України").
Зважаючи на складність і різноманітність справ, життєвих явищ, із ними пов'язаних, законодавець не став встановлювати вичерпний перелік підстав для відводу судді, надавши можливість у кожному окремому випадку вирішувати питання про його об'єктивність і неупередженість. Разом з тим, заявником не наведено підстав для відводу судді.
При розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_8 судом не встановлено будь-яких обставин, які б давали підстави для відводу судді. Суд не вважає, що існують обставини, які ставлять під сумнів неупередженість вказаного судді при розгляді даної справи, тому головуючий не підлягає відводу. Розгляд даної справи вказаним суддею не може сприйматися стороною як порушення її права на справедливий суд, що закріплений в нормах міжнародного права.
Ухвала не віднесена до ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку /ч.1 ст.309 КПК України/. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Разом з тим, враховуючи вимоги ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, позбавлення за даних обставин права на апеляційне оскарження є фактично порушенням принципів рівності всіх перед законом і судом та доступу до правосуддя.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст.75, 80, 376 КПК України, суд
відмовити у заяві про відвід судді ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження №120201800000000090.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Слідчий суддя: ОСОБА_1