Cправа № 563/1221/20
27.01.2021 року
Корецький районний суд Рівненської області
в особі:
головуючого судді Загородько Н.А.
секретар судового засідання Дулюк А.О.
за участю представника позивача Луговського Ю.В.
розглянувши у судовому засіданні в м.Корець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови винесеної в порядку ст.485 МК України,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови винесеної в порядку ст.485 МК України .
В обґрунтування позову вказує, що 24.06.2020 року була подана Декларація типу ЕЕ за №UA №100530/2020/029006 з кодом товару, який зазначено в графі 33 згідно УКТЗЕД - 87021099 00 та були сплачені митні платежі: вид 021 (мито), основа нарахування - 120490,80, ставка - 10%, сума - 12049,08 грн.; вид 085 (акциз), основа нарахування - 2 143,00, ставка - 0,35 EUR, сума - 22 593,53 грн.; вид 028 (пдв), основа нарахування - 155 133,41, ставка - 20%, сума - 31 026,68 грн.;
06 липня 2020 року була подана Декларація типу ДЕ за №UA №100530/2020/031077 з кодом товару графа 33 згідно УКТЗЕД 87021019 10 та були сплачені митні платежі: вид 021 (мито), основа нарахування - 146280,59, ставка - 10%, сума - 14628,06 грн.; вид 085 (акциз), основа нарахування - 2 143,00, ставка - 0,35 EUR, сума - 9806,44 грн., вид 028 (пдв), основа нарахування - 170 715,09, ставка - 20%, сума - 34 143,02 грн..
07 липня 2020 року о 10 годині 54 хвилини ОСОБА_1 була направлена заява про відкликання Декларація типу ДЕ за № UA №100530/2020/031077 подана 06.07.2020 року з обгрунтуванням "помилка в графі 33 (код товару)".
07 липня 2020 року о 12 годині 00 хвилин по 12 годину 20 хвилин проведений огляд товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за результатом якого складено акт.
За результатами проведеного огляду товарів від 07.07.2020 року було винесено рішення про визначення коду товару за № КТ-UА 100000-2040-2020, згідно якого змінено код товару з 8702101910 на 8702109900, при цьому опис товару у (графі 31) - залишено без змін.
08 липня 2020 року складений протокол за №1170/10000/20 без участі та виклику позивача, що в свою чергу не відповідає ч.4 ст. 494 МК України.
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що в порядку ст. 521 МК України позивачу було запропоновано компроміс у справі, що є грубим порушенням його прав. Таким чином, позивач вважає зазначену вище постанову митного органу незаконною та необґрунтованою та просить її скасувати.
Відповідач правом про надання відзиву не скористався.
В судовому засіданні представник позивача Луговський Ю.В. підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов з наведених у ньому підстав.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце проведення судового засідання, явку представника в судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Також, не надав відзиву на позовну заяву та докази, що підтверджують заперечення проти позову.
У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до ч.1-2 ст.268 цього Кодексу не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, а тому суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши в сукупності зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків:
Постановою у справі про порушення митних правил № 1170/10000/20 від 03.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного Кодексу України (далі - МК України) та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів на суму 47070, 93 грн.
Судом встановлено, що згідно оскаржуваної постанови 06.07.2020 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби керівником ТОВ «АВТО СКАУТ», ОСОБА_1 до митного оформлення в митному режимі «Імпорт 40» подано електронну митну декларацію від 06.07.2020, якій присвоєно номер № UA100530/2020/031077 на товар «автобус пасажирський марки «MERCEDES-BENZ», модель «SPRINTER», колір - білий, номер кузова НОМЕР_1 , кількість місць, включаючи місце водія, 21, колісна формула - 4*2, тип двигуна-дизель, двигун - н/в, робочий об'єм циліндрів двигуна - 2143 см3, призначення для перевезення пасажирів по дорогам загального користування, що був в користанні, наявний пандус для перевезення інвалідних колясок, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2011, країна виробництва - ЕU, та товаросупровідні документи на вказаний товар: інвойс від 24.06.2020 508, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 28.02.2019 № НОМЕР_2 , довідка про транспортні витрати (послуги) від 06.07.2020 № 5056008, додаткова угода від 06.07.2020 № 138 до контракту від 22.01.2020 № AS 09/021, звіт ФОП ОСОБА_2 » про визначення ринкової вартості транспортного засобу від 06.07.2020 № КТЗ-200706/1 та фотографії вказаного товару (транспортного засобу) у кількості 6 шт.
Згідно товарно-супровідних документів та ЕМД № UA100530/2020/031077 відправник товару: MICYBER & PARTNERS PC, 14-16,CHURCHILL WAY, CARDIFF, WALES, CF10 2DX, UNITED KINGDOM; країна відправлення товару: Великобританія (графа 2); одержувач/імпортер (графа 8), особа, відповідальна за фінансове урегулювання (гр.9) та декларант (гр. 54): ТОВ «АВТО САУТ» (код ЄДРПОУ 43193755), код товару: 8702101910 (графа 33), країна відправлення/експорту: Німеччина (DE) (графа 15), умови поставки: DAP - UA Житомир (графа 20), валюта та загальна сума за розрахунком: EUR - 4000,00 (графа 20), вартість товару, з урахуванням коригування, 146280,59 грн (графи 45, 46).
У графі 47 (нарахування платежів) ЕМД №UA 100530/2020/031077 керівником (митним брокером, декларантом) ТОВ «АВТО СКАУТ» ОСОБА_1 зазначено наступні ставки платежів: мито (вид платежу 021), основа нарахування - 146280,59 грн., ставка 10%, сума - 14628,06 грн., акцизний збір (вид платежу 085), основа нарахування 2143,00 см. куб., ставка 15 EUR, сума - 9806,44 грн., ПДВ (вид платежу 028), основа нарахування 70715,09 грн., ставка 20%, сума - 34143,02 грн.
Стаття 458 Митного кодексу України (далі - МК України) передбачає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом статей 10, 11 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків; правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Згідно зі ст. 319 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.
Тобто, для притягнення до відповідальності, згідно зі статтею 485 МК України, у даному випадку необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
Таким чином, з об'єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб'єктивної - у формі умислу.
Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.
Згідно з ч.1 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Частинами 3, 5 статті 265 МК України передбачено, що підприємства можуть бути декларантами, за умови перебування їх на обліку в органах доходів і зборів України.
Декларант може здійснювати декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення самостійно або уповноважувати інших осіб на здійснення декларування від свого імені.
Відповідно до ч.1 ст. 266 МК України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.
Частиною 8 ст. 257 МК України визначено перелік відомостей, які вносяться до митної декларації декларантом.
Відповідно до ч.8 ст. 264 МК України з моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Частиною першою, четвертою статті 266 МК України визначені обов'язки декларанта та уповноваженої ним особи, серед яких, зокрема, здійснення декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом. У разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Таким чином, для притягнення до відповідальності позивача за порушення, передбачене статтею 485 МК України, необхідно встановити наявність умислу ОСОБА_1 на вчинення відповідних дій.
При цьому, для встановлення суб'єктивної сторони вказаного виду порушення необхідно правильно та повно встановити фактичні обставини справи задля розуміння наявності чи відсутності умислу позивача до заявлення в митній декларації неправдивих відомостей.
Із матеріалів справи вбачається, що 24 червня 2020 року до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби декларантом ФОП ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію типу ЕЕ якій присвоєно номер 100530/2020/029006 з кодом товару, який зазначено в графі 33 згідно УКТЗЕД - 87021099 та були сплачені митні платежі.
06 липня 2020 року до відділу митного оформлення №1 митного поста «Житомир» Київської митниці Держмитслужби декларантом ФОП ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію від 06.07.2020 року якій присвоєно номер 100530/2020/031077 з кодом товару графа 33 згідноУКТЗЕД - 87021019 10 та були сплачені митні платежі.
07 липня 2020 року була направлена заява про відкликання Декларації типу ДЕ за № UA100530/2020/031077 поданої 06 липня 2020 року з обгрунтуванням "помилка в графі 33 (код товару)".
07 липня 2020 року був проведений огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу за результатом якого було складено акт.
За результатами проведеного огляду товарів від 07.07.2020 року винесено рішення про визначення товару за № КТ- UA100000-2040-2020, згідно якого змінено код товару з 8702101910 на 8702109900, при цьому опис товару у (графі 31) - залишено без змін.
08 липня 2020 року складений протокол за №1170/10000/20 без участі та виклику позивача, що в свою чергу не відповідає ч.4 ст. 494 МК України, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, відмовляється підписати протокол, до протоколу вноситься відповідний запис. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, має право дати пояснення та висловити зауваження щодо змісту протоколу, а також письмово викласти мотиви своєї відмови від підписання протоколу. Власноручно викладені цією особою пояснення додаються до протоколу, про що до протоколу вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення.
З матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що в порядку ст. 521 МК України Позивачу було б запропоновано компроміс у справі, що є грубим порушенням його прав.
Також, наявні усі підстави вважати відсутність у відповідача правових підстав для порушення стосовно позивача провадження у справі про порушення митних правил з огляду на приписи частини 10 ст. 269 МК України, за змістом якої не порушується провадження у справах про порушення митних правил у випадках, якщо декларант або уповноважена ним особа самостійно звернулися до органу доходів і зборів з проханням про внесення змін до митної декларації відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
Заява про відкликання декларації подана позивачем вже після самостійного виявлення помилки митним органом, а випадок порушення митних правил фіксується у протоколі, з моменту складання якого вважається розпочатим провадження у справі про порушення митних правил, тому до складання протоколу про порушення митних правил факт виявлення цих порушень щодо задекларованих у митній декларації товарів не може вважатись підтвердженим, відтак, заборона на внесення змін та відкликання митної декларації діє з моменту складання протоколу про порушення митних правил і до закінчення провадження у справі про їх порушення.
Така ж позиція викладена і в постановах Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 758/3820/16-а (адміністративне провадження №К/9901/11347/18) та від 12 листопада 2020 року у справі № 524/9488/15-а (адміністративне провадження №К/9901/7614/18).
Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями, серед іншого, є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення.
За змістом ст.485 Митного кодексу України склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов'язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.
Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.
З урахуванням наведеного вище суд приходить до висновку, що у позивача не було прямого умислу на зазначення неправдивих відомостей у графі 33 (код товару) , оскільки у попередній декларації типу «ЕЕ» 100530/2020/029006 в графі 33 зазначений код правильний.
Крім того, згідно поданої заяви позивача від 07.07.2020 року про відкликання декларації 5502020/031077, обґрунтування "помилка в графі №33 (код товару)", прямо вказує, що у декларанта відсутній був мотив спотворювати, чи надавати недостовірні дані з метою уникнення сплати митних платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 531 Митного кодексу України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Жодних доказів вчинення правопорушення відповідач не надав, хоча обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У справах «Нечипорчук і Йонкало проти України» (рішення від 21.04.2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 06.12.1998 року) Європейський суд з прав людини наголосив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи поза розумним сумнівом і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (п. 150 та 253 рішень відповідно).
Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69, 257, 264, 485, 489, 498 МК України, 2, 4-5, 7-10, 72-78, 241-244, 245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову винесену заступником начальника Київської митниці Держмитслужби Панкявічюс Кастітіс Альгіманто в порядку ст.485 МК України за № 1170/10000/20 від 03.12.2020 року.
Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України - закрити.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Корецький районний суд Рівненської області.
Суддя Загородько Н. А.