Справа №949/337/20
29 січня 2021 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
законного представника обвинуваченого - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6 ,
представника уповноваженого органу Національної поліції України - ОСОБА_7 ,
представника Служби у справах дітей - ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020180110000036 від 17 січня 2020 року по обвинуваченню неповнолітнього:
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого, студента 3-го курсу ДПТНЗ "Дубровицький професійний ліцей", неодруженого, раніше несудимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України,
02 січня 2020 року біля 20 год. 30 хв., неповнолітній ОСОБА_9 , перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, виявив в кухні будинку мікрохвильову піч марки "Elenberg" та мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi Note 7", що належать ОСОБА_10 , після цього, з корисливих мотивів, скориставшись відсутністю власника, з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, викрав вказані мікрохвильову піч та мобільний телефон, чим завдав ОСОБА_10 майнової шкоди на суму 4891,65 грн.
Своїми умисними протиправними діями, які виразились в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), ОСОБА_9 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердивши зазначені у обвинувальному акті обставини, зазначивши, що дійсно 02 січня 2020 року біля 20:30 год., він, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 в стані алкогольного сп'яніння, помітив в кухні даного будинку мікрохвильову піч та мобільний телефон марки, що належать ОСОБА_10 , які в подальшому він викрав. У вчиненому обвинувачений щиро розкаюється.
Крім повного визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення повністю доводиться доказами, отриманими в ході судового розгляду та наявними в матеріалах кримінального провадження.
Прокурор надав на підтвердження вини обвинуваченого письмові докази, зібрані в ході досудового розслідування, у тому числі числі характерихуючі дані обвинуваченого (а.п.45-53).
Прокурор просила визнати винним обвинуваченого з огляду на пояснення та докази, зібрані в ході досудового розслідування і досліджені в ході судового розгляду характеризуючі дані, а також, враховуючи обставини справи, наявність пом'якшуючих обставин, у тому числі - скоєння злочину у неповнолітньому віці, щире розкаяння, добровільне відшкодування шкоди та активне сприяння розкриттю злочину, - просила визнати обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України та призначити обвинуваченому покарання у вигляді арешту на строк 30 (тридцять) діб зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 104 Кримінального кодексу України.
Представники органу опіки і піклування та органу ювенальної превенції просили суд обрати обвинуваченому покарання, що буде відповідати закону та не обмежувати права неповнолітнього.
Суд дослідив також досудову доповідь органу пробації, згідно якої повторне вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення має низьку ступінь вірогідності, його виправлення можливе в умовах без ізоляції від суспільства, він на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має достатні умови для виховання та розвитку.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, його законного представника, захисника, думку органів опіки та ювенальної превенції, оцінивши у сукупності вищезазначені пояснення, а також дослідивши письмові докази, надані прокурором, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_9 у скоєнні вищевказаного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі, а його дії правильно кваліфіковані за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Суд, за відсутності заперечень учасників судового провадження, визнавши недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками судового провадження змісту цих обставин та за відсутності сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм, що в такому разі вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_9 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому його дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України.
Відповідно до вимог частини 2 статті 4 Кримінального кодексу України, злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кримінального кодексу України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Відповідно до частини 3 цієї ж статті, закон про кримінальну відповідальність, що частково пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.
Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII, який набрав чинності з 01 липня 2020 року, внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими введено такий вид кримінальних правопорушень як кримінальний проступок, визначено строки погашення судимості за цей вид кримінального правопорушення, тощо. Також вказаним законом санкція кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України викладена в іншій редакції, що відповідно відносить вказане кримінальне правопорушення до кримінальних проступків.
Санкція частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України (в редакції зазначеного закону) передбачає покарання у виді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправних робіт на строк до двох років, або арешту на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
При обранні міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до вимог статті 65 Кримінального кодексу України, враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог статті 12 Кримінального кодексу України відноситься до кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, його характеристику за місцем проживання, негативне ставлення до скоєного, щире каяття, не перебуває на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра КНП "Дубровицька ЦРЛ".
Також суд враховує обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, які відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України пом'якшують покарання, суд відносить те, що обвинувачений ОСОБА_9 вину визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдану шкоду в повному обсязі та вчинення злочину неповнолітнім.
Обставиною, що відповідно до статті 67 Кримінального кодексу України обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_9 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного сп'яніння.
Також суд враховує висновки досудової доповіді органу пробації, згідно якої обвинувачений оцінюється як правопорушник з низьким рівнем ймовірності вчинення повторних кримінальних правопорушень. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється також як низький. Щиро розкаюється у скоєному.
При призначенні покарання суд також враховує і думку потерпілого ОСОБА_10 , який в судовому засіданні пояснив, що жодних претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, оскільки викрадені речі йому повернуті, завдана шкода відшкодована в повному обсязі. Крім того, просить суд обвинуваченого суворо не карати.
Слід зазначити, що як передбачає стаття 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
При цьому судом враховано положення пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання", де зазначено, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Однак, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на те, що головною метою покарання є виховання та соціальна реабілітація винного, враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, який щиро розкаявся у вчиненому, з урахуванням вищенаведених пом'якшуючих обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід призначити покарання в межах санкції частини 1 статті 185 Кримінального кодексу України (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року), а саме у вигляді арешту, з врахуванням положень статті 101 Кримінального кодексу України, зі звільненням обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 104, 75 Кримінального кодексу України та покладенням обов'язків, передбачених частиною 1 статті 76 Кримінального кодексу України.
Зважаючи на викладене вище, суд вважає, що визначене покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 , попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні становлять 942,06 грн., які на підставі частини 2 статті 124 Кримінального процесуального кодексу України, слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 в дохід держави, оскільки обвинувачений має самостійний вид доходу, що стверджується довідкою, виданою ДПТНЗ "Дубровицький професійний ліцей" від 29 січня 2020 року.
Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 368, 370, 371, 374, 395 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_9 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 185 Кримінального кодексу України (в редакції Закону №270-VI від 15 квітня 2008 року) та призначити йому покарання - арешт строком на 30 (тридцять) діб.
На підставі статей 104, 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку 1 (один) рік з покладенням відповідно до частини 1 статті 76 Кримінального кодексу України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк ОСОБА_9 обчислювати з моменту проголошення вироку.
Речові докази:
- мікрохвильову піч марки "Elenberg" та мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi Note 7", що знаходяться на відповідальному зберіганні ОСОБА_10 - повернути власнику ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_2 .
Стягнути із обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , документально підтверджені витрати на залучення експертів у вказаному кримінальному провадженні в розмірі 942,06 грн. (дев'ятсот сорок дві гривні 06 коп.).
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду ОСОБА_1