Провадження № 11-сс/4823/32/21 Слідчий суддя ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
28 січня 2021 рокум. Чернігів
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2021 року,
Оскаржуваною ухвалою суду відмовлено у задоволенні скарги захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на бездіяльність першого заступника керівника Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_7 , яка полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення. Слідчий суддя вказав на те, що невнесення прокурором відомостей по заяві ОСОБА_6 про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 384 КК України не є протиправним, оскільки заява не містить об'єктивної інформації про наявність у діях ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ознак кримінального правопорушення, а зводиться лише до його незгоди з показаннями свідків, які покладені в основу обвинувального вироку.
Не погодившись із рішенням суду, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги. Вважає, що оскільки відповідь прокурора про результати розгляду заяви датована 28.09.2020 року, лише через 6 днів після подання заяви, то неприйняття рішення по такій заяві протягом 24 годин уже свідчить про допущення прокурором протиправної бездіяльності. Вказує, що відмовляючи у задоволенні скарги, слідчий суддя безпідставно послався на те, що кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_6 на даний час переглядається апеляційним судом і заявник не позбавлений можливості спростувати надані свідками показання.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Частиною 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР і розпочати розслідування.
Повноваженнями щодо оцінки відомостей, повідомлених потерпілим чи наведених у заяві, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Як убачається із матеріалів справи, 22.09.2020 року ОСОБА_6 звернувся до керівника Прилуцької місцевої прокуратури із заявою, в якій зазначив, що у рамках розслідування кримінального провадження № 12019270210001317 Прилуцьким відділом поліції та під час розгляду справи в Прилуцькому міськрайонному суді ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , будучи попередженими про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання, під час допиту в якості свідків, умисно ввели правоохоронні органи та суд в оману та надали неправдиві показання про те, що були очевидцями і бачили як безпосередньо в їх присутності ОСОБА_6 розбив скло в автомобілях, проникав усередину автомобілів та викрадав з салону речі (а.с.6).
28.09.2020 року першим заступником керівника Прилуцької місцевої прокуратури ОСОБА_6 надана відповідь, що у кримінальному провадженні №12019270210001317 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185; ч.ч. 1, 3 ст. 357; ч.2 ст. 289 КК України в якості свідків допитано ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні дали показання стосовно вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень. Як установлено місцевим судом, підстав оговорювати ОСОБА_10 у свідків не було. В зв'язку з цим, підстав для внесення відомостей до ЄРДР по заяві ОСОБА_6 не вбачається( а.с.7).
Як слідує з висновку, зробленого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Згідно ч. 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом з тим, зміст ч.1 ст.214 КПК України не зобов'язує слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Згідно ч.1 ст.11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Системний аналіз положень КПК України дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення (внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, передбачено положеннями ч.1 ст.214 КПК України, а прийняття і реєстрація заяв, передбачено положеннями ч.4 ст.214 КПК України).
Відтак, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що заява ОСОБА_6 не містить у собі відомостей, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення, та слугували б підставою для їх внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до ст. 214 КПК України, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постановленого у справі слідчим суддею рішення, не вбачається.
Керуючись ст.ст.406, 407, 422 КПК України колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 14 січня 2021 року щодо ОСОБА_6 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4