Справа № 766/5007/18
н/п 2/766/972/20
23 листопада 2020 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Майдан С.І.,
за участю секретаря Кирпиченко І.А.,
позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Херсоні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом, свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що їй на праві особистої приватної власності належить 1/3 частина квартири АДРЕСА_1 . Інша 1/3 частина належала померлому чоловіку позивача - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті чоловіка позивачем було подано заяву про вступ у спадщину. Ще 1/3 частина належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 брату померлого чоловіка ОСОБА_3 , який з 1982 року проживав у зазначеній квартирі. У вказаній квартирі разом з чоловіком позивач почала проживати з 2009 року. Таким чином, з 2009 року позивач разом з чоловіком та його братом постійно, не змінюючи місця проживання утрьох однією родиною проживали в зазначеній квартирі до моменту смерті чоловіка та його брата. ОСОБА_1 , маючи 1/3 частину квартири у власності, продовжує проживати в зазначеній квартирі. В даному випадку із померлим братом свого чоловіка позивач проживали спільно, були пов'язані спільним побутом. У зв'язку з викладеним, позивач просить встановити факт проживання однією сім'єю більше п'яти років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_2 ; визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 .
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 04.04.2018 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено за правилами загального провадження до підготовчого засідання.
05.11.2018 року позивач надала до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просила визнати право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 ; встановити факт проживання однією сім'єю більше п'яти років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 .
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2020 року зазначена цивільна справа передана до провадження судді Херсонського міського суду Херсонської області Майдан С.І.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 12.02.2020 року прийнято справу до провадження та розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 23.06.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Зазначила, що вона з чоловіком та його братом проживали у квартирі однією сім'єю з 2009 року.ю оскільки брат чоловіка був самотньою особою, не мав сім'ї, дітей. Вони мали спільний бюджет, разом харчувалися, піклувались один про одного, підтримували. Разом мали взаємні права та обов'язки, спільно купували майно.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, просиві відмовити в задоволенні позову з підстав викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши пояснення позивача, свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що згідно актового запису про шлюб №15, складеного 10.03.2009 року Антонівською селищною радою місто Херсон Херсонської області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 10.03.2009 року зареєстровано шлюб. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , дружини - ОСОБА_4 .
Згідно свідоцтва про право власності від 08.07.2013 року, виданого Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради, квартира АДРЕСА_4 , належить на праві приватної, спільної сумісної власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , що також підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Згідно актового запису про смерть №787, зробленого 15.06.2017 року Херсонським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно актового запису про смерть №585, зробленого 19.07.2017 року Суворовським районним у місті Херсоні відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Херсонській області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки №039, виданої 10.11.2017 року ОСББ «49 ГХД 31», ОСОБА_3 , 1950 р.н., з 13.01.1982 року був зареєстрований та проживав по 18.07.2017 року за адресою: АДРЕСА_5 .
Листом Першої Херсонської державної нотаріальної контори від 07.03.2018 року, повідомлено, що документів, які підтверджують родинний зв'язок між позивачем та померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1950 р.н., надано не було. У зв'язку з цим позивачу необхідно звернутися із позовною заявою до суду для вирішення даного питання.
Згідно довідки, виданої ОСББ «49 ГХД 31», ОСОБА_3 , 1950 р.н., на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 проживав за адресою: АДРЕСА_5 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З спадкової справи №648/2017, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 , вбачається, що з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину зверталася ОСОБА_1 .
Згідно довідки №075, виданої 28.11.2018 року ОСББ «49 ГХД 31», ОСОБА_3 , 1950 р.н., зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 з 15.12.1981 року та проживав за вказаною адресою подень смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердили факт проживання однією сім'єю більше п'яти років ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_3 . Зазначили, що позивач з чоловіком та його братом проживали в одній квартирі, однією сім'єю, спільно харчувалися, піклувалися один про одного, після смерті чоловіка позивач підтримувала його брата до смерті, поховала його. Спадкодавець буд одинокою особою, сім'ї, дітей не мав.
У відповідності до ч.2 ст.1220 ЦК України , часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Частиною 1 статті 1222 ЦК України передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно ст.1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Статтею 1258 ЦК передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Цивільним Кодексом передбачена черговість спадкоємців за законом. Так, відповідно до четвертої черги право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (ст.1264 ЦК України).
В ході судового розгляду судом не встановлено наявності інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , окрім позивача.
Відповідно до статті 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснено, що при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки.
Для набуття права на спадкування за законом на підставі статті 1264 ЦК України необхідне встановлення двох юридичних фактів: а) проживання однією сім'єю із спадкодавцем; б) на час відкриття спадщини має сплинути щонайменше п'ять років, протягом яких спадкодавець та особа (особи) проживали однією сім'єю.
Обов'язковою умовою для визнання осіб членами сім'ї, крім власне факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Саме до такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 12 серпня 2019 року №521/16365/15.
Як встановлено судом в ході судового розгляду, позивач дійсно проживав зі спадкодавцем ОСОБА_3 більше п'яти років по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . При цьому, судом встановлений факт їх спільного проживання у зазначений період часу.
За правилами частини 3 статті 12 ЦК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи всі надані позивачем докази у їх сукупності, суд вважає встановленим той факт, що позивач ОСОБА_1 проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , більше п'яти років по день смерті останнього, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому позивач є спадкоємцем четвертої черги спадкоємців за законом.
Згідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У зв'язку з тим, що інших спадкоємців, які подавали до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у встановлений шестимісячний строк, окрім позивача, не встановлено, єдиним спадкоємцем, який у визначений строк подав заяву про прийняття спадщини до державної нотаріальної контори за місцем мешкання померлого, є позивач по справі.
За змістом норми статті 1268 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Таким чином, суд, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в частині встановлення факту проживання однією сім'єю.
Щодо вимог в частині визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , що належала померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.
Статтями 1296, 1297 ЦК України визначено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Главою 86 ЦК України, а також спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про нотаріат», підзаконними нормативними актами, визначено нотаріальний порядок оформлення права на спадщину, що відповідає встановленій законодавством сукупності функцій притаманній юрисдикційній діяльності судів та нотаріусів. Це знайшло також підтвердження у п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику в справах про спадкування».
Листом Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ №24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що судам слід звернути увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У відповідності до ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
З матеріалів спадкової справи вбачається, що позивач 13.11.2017 року звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .
З повідомлення Першої Херсонської державної нотаріальної контори від 07.03.2018 року вбачається, що позивачеві роз'яснено необхідність встановлення юридичного факту разом із померлим, для отримання свідоцтва про право на спадщину.
За таких обставин, за наявності перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину пов'язаних із встановленням факту проживання позивача разом із спадкодавцем, суд вважає, що звернення до суду із позовними вимогами про визнання права власності на спадкове майно, є передчасним. Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду від 13.11.2019 року у справі № 204/1972/18.
Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині визнання права власності в порядку спадкування не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.3, 4, 16, 1216, 1217, 1220, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Херсонської міської ради про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права власності в порядку спадкування задовольнити частково.
Встановити факт проживання однією сім'єю більше п'яти років ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в квартирі АДРЕСА_4 .
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів безпосередньо до апеляційного суду Херсонської області з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою Херсонського міського суду Херсонської області: https://court.gov.ua/sud2125/.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: С.І. Майдан
Повний текст рішення суду виготовлений 03.12.2020 року.
Суддя: С.І. Майдан