Справа № 264/8625/20
2-а/264/13/2021
"29" січня 2021 р. м. Маріуполь
Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Маріуполі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції Токового Андрія Ігоровича з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач просить скасувати постанову від 24.12.2020 року про накладення на нього адміністративного стягнення за здійснення руху тротуаром, посилаючись на те, що здійснив рух лише для паркування транспортного засобу. Просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, просив розглядати справу без його участі. Надав відзив, у якому наполягав на правомірності оскаржуваного рішення, що ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин правопорушення, з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та іншими процесуальними джерелами, зазначеними в ст. 251 КУпАП.
Згідно з оскаржуваною постановою ОСОБА_1 24.12.2020 року о 10 годині 35 хвилині, керуючи автомобілем ЗАЗ-DEAWOO, державний номер НОМЕР_1 по проспекту Металургів 231 в м. Маріуполі здійснив рух по тротуару, чим порушив п. 11.13 ПДР України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, якою встановлено адміністративну відповідальність за порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Частиною першою статті 222 КпАП України визначено, що справи про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 122 КпАП України розглядають органи внутрішніх справ (Національна поліція) та накладають стягнення.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху (далі - ПДР), затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Відповідно до п. 11.13 ПДР, забороняється рух транспортних засобів по тротуарах і пішохідних доріжках, крім випадків, коли вони застосовуються для виконання робіт або обслуговування торговельних та інших підприємств, розташованих безпосередньо біля цих тротуарів або доріжок, за відсутності інших під'їздів і за умови виконання вимог пунктів 26.1-26.3 цих Правил.
Згідно з п. 26.1 ПДР, пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.
Відповідно до п. 26.3 ПДР, у пішохідну зону в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком «Інвалід», якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними.
Згідно з п. 15.10 «в» ПДР, стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри.
Відповідно до п. 1.10 ПДР, стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу; тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Суд зазначає, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови не звернув увагу на те, що здійсненню стоянки легкового автомобіля у межах вимог п. 15.10 «в» ПДР, а саме на краю тротуару, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри, передує рух, пов'язаний із заїздом на таке місце, а після її закінчення - рух, пов'язаний із виїздом автомобіля з такого місця стоянки.
Тобто, пунктом 15.10 «в» не забороняється стоянка легкових автомобілів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 метри. Цілком логічно, що легковий автомобіль не може опинитись на місці стоянки без відповідного руху на таке місце.
Враховуючи вказане, рух автомобіля тротуаром, під керуванням позивача пов'язаний із заїздом/виїздом на місце стоянки у межах вимог п. 15.10 «в» ПДР, не може містити склад порушення п. 11.13 ПДР.
У спірних правовідносинах, порушення правил стоянки автомобіля не може бути кваліфіковано за п. 11.13 ПДР.
Вказані висновки містить постанова Верховного суду від 07 листопада 2019 року №524/9162/16-а.
Крім того, відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, беручи до уваги встановлені під час судового розгляду справи обставини, суд дійшов висновку про протиправність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, з закриттям провадження по справі про адміністративне правопорушення.
Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 420,40 грн., який підлягає стягненню з суб'єкта владних повноважень за рахунок бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 2, 121, 122, 123, 243-246, 286 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 до інспектора 3 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Донецькій області лейтенанта поліції Токового Андрія Ігоровича з приводу рішення суб'єкта владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.
Постанову серії ЕАН № 3593291 від 24.12.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420,40 грн.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Першого адміністративного апеляційного суду через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції, протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з поважних причин.
Суддя: А. М. Іванченко