264/8207/20
2/264/371/2021
(ЗАОЧНЕ)
"27" січня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В., за участю секретаря судового засідання Скудар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
В грудні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що жовтні 2020 року приватним виконавцем Малковою М.В, за виконавчим провадженням винесена постанова про звернення стягнення на заробітну плату при примусовому виконанні виконавчого напису, вчиненого 04.09.2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача заборгованості на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» в сумі 13 544,80 грн. З урахуванням винагороди і витрат виконавчого провадження загальна сума складає 15568,28 грн. В постанові про відкриття виконавчого провадження вказана невірна адреса місця реєстрації ( АДРЕСА_1 ), за якою позивач ніколи не проживав, що унеможливило отримання ним вимоги по сплаті боргу. Вважає, що такі дії були вчинені нотаріусом навмисно з метою перешкодити позивачу оскаржити виконавчий напис та мати можливість для незаконного відкриття виконавчого провадження та без ознайомлення позивача із такими діями. Вказує, що в 2012 році брав кредит в ПАТ «Дельта банк» в сумі не більше 5000 гривень, який вже давно виплатив, ніяких повідомлень про те, що відповідач став правонаступником всіх прав та обов'язків від банку він не отримував. Заперечує будь-яку заборгованість за кредитом.
Вважає вказаний виконавчий напис нотаріусу незаконним та таким, що не підлягає виконанню, з декількох підстав. Так, пункт 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою КМУ від 29 червня 1999 року, втратив чинність на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, тому не було законних підстав для вчинення виконавчого напису нотаріусу на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідченим. Також не було дотримано вимоги законодавства щодо умов безспірності заборгованості та передчасність її стягнення. Відповідно до статей 88, 89 Закону України «Про нотаріат» пунктів 3.1, 3.4 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України приватний нотаріус був зобов'язаний відмовити у вчинення спірного виконавчого напису, оскільки: кредитні договори не входили до переліку безспірних вимог; не було подано доказів згоди або навіть факту повідомлення позивача про існування заборгованості; подані нотаріусу документи не відповідали законодавству України. На підставі цього просив суд визнати виконавчий напис № 26453, вчинений 04 вересня 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості у розмірі 13544,80 гривень, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору при подачі позову в сумі 840,80 грн. і заяви про забезпечення позову в сумі 420,40 грн.
Разом із позовом позивачем до суду подане клопотання про забезпечення позову, яке ухвалою суду від 14 грудня 2020 року задоволено. Зупинено стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича, який видано 04 вересня 2020 року та зареєстрований в реєстрі за №26453, що здійснюється в межах виконавчого провадження №63349257, відкритого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Малковою Марією Вікторівною.
Ухвалою від 14 грудня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи з викликом сторін на 27 січня 2021 року на 09:30 годину.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надіслав до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив проводити розгляд справи без його присутності, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» у судове засідання не прибув, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов або письмових пояснень по справі не надіслав.
Треті особи Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, а також Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна в судове засідання не прибули, про дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, відзиву на позов або письмових пояснень по справі не надіслали.
Водночас Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна надіслала витребувані за ухвалою суду документи - копію матеріалів виконавчого провадження №63349257 разом із копією оскаржуваного виконавчого напису нотаріусу.
У цьому випадку суд вважає доцільним ухвалити заочне рішення, оскільки відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення.
Фіксування судового процесу технічними засобами не проводилось у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно із ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Також, у відповідності до положень статей 55, 124 Конституції України та статті ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У вересні 2020 року представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» звернувся до Приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. із заявою про вчинення виконавчого напису.
04 вересня 2020 року Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 26453, відповідно до якого у безспірному порядку стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (правонаступника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на підставі договору відступлення Прав вимоги за кредитними договорами №11/08/2020-ФА від 11 серпня 2020 року) заборгованість за кредитним договором № 001-04100-210113 від 21 січня 2013 року за період з 11 серпня 2020 року по 17 серпня 2020 року в загальному розмірі 13044,80 гривні, а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн., а всього 13544,80 гривень.
Із вказаного виконавчого напису вбачається, що при вчиненні нотаріальної дії нотаріус керувався статтями 87-91 Закону України «Про нотаріат» та пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172.
Виконавчий напис набрав чинності з дня його вчинення, тобто з 04.09.2021 року.
Ухвалою Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 14 грудня 2020 року у Приватного нотаріусу Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. було витребувано копії всіх документів, на підставі яких було вчинено виконавчий напис №26453 від 04.09.2021 року.
Проте ухвала суду залишилась не виконаною та витребувані документи представлені не були.
19 жовтня 2020 року представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» звернувся до приватного виконавця Малкової М.В. із заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріусу №26453 від 04.09.2020 року.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малковою М.В. серії ВП № 63349257 від 20.10.2020 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 26453 виданого 04.09.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості в розмірі 13544,80 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Малкової М.В. від 23.10.2020 року встановлено, що згідно відомостей, наданими ПФУ, ДФС у відповідь на запит приватного виконавця виявлено факт отримання боржником доходів від ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». У зв'язку із цим державним виконавцем винесено постанову про звернення стягнення на доходи боржника, які він отримує за місцем роботи в ПрАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, та направлено її для примусового виконання до працедавця.
При вирішенні спору суд виходить з таких положень законодавства.
Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії, як вчинення виконавчого напису.
Виконавчий напис - це розпорядження нотаріального органу про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачу чи повернення майна кредитору, вчинене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії лежить факт безспірності певної заборгованості.
Частиною 1 статті 88 Закону України "Про нотаріат" встановлено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Аналогічні положення містяться в пункті 3.1. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 (далі за текстом - Порядок).
Отже, виконавчий напис вчиняється нотаріусом за наявності двох умов: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і якщо з моменту виникнення права на позасудове вирішення спору не минув строк, передбачений законом.
Частиною 1 статті 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.
Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 87 Закону України "Про нотаріат").
Згідно з пунктами 1.1., 1.2., 3.2., 3.5. Глави 16 "Вчинення виконавчих написів" Розділу ІІ "Порядок вчинення окремих видів нотаріальних дій" Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 (далі за текстом - Перелік). Під час вчинення виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999.
Пунктом 2 Розділу "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин" Переліку в редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, встановлено, що для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями, подаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення відміткою стягувача про непогашення заборгованості.
Тобто саме вказані зміни до Переліку дозволяли банкам звертатися до нотаріусу для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, оформленими не тільки в нотаріальному порядку, але і в простій письмовій формі.
Разом з цим, Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 22.02.2017, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі № 826/20084/14, визнав незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" зокрема в частині пункту 2 змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Згідно з пунктом 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", визнання акту суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акту.
Київський апеляційний адміністративний суд, взявши до уваги зазначений пункт 10.2. постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", дійшов висновку про необхідність визнання нечинною Постанови Кабінету міністрів України № 662 від 26.11.2014 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, з моменту її прийняття.
З огляду на викладене до спірних правовідносин підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" № 1172 в редакції від 29.11.2001.
Пунктом 1 зазначеного Переліку в редакції від 29.11.2001 передбачено, що для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються:
а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;
б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Пункт 2 взагалі відсутній в діючому Переліку.
Тобто під час видачі оскаржуваного виконавчого напису приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. керувався нечинним та невірним законодавством, яке в дійсності не передбачало можливості вчинення виконавчого напису на кредитному договорі, який не був нотаріально посвідчений, а отже діяв в порушення норм частини 2 статті 87 Закону України «Про нотаріат».
Крім того, у ст.88 закону «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті закону нотаріус учиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Порядок учинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пп.1, 3 гл.16 розд.ІІ порядку вчинення нотаріальних дій).
З наведених норм законодавства слідує обов'язок надання заінтересованої стороною нотаріусу чітко визначеного законодавством переліку документів, які підтверджують безспірність заборгованості боржника перед банком або іншою фінансовою установою.
Натомість в матеріалах судової справи відсутні та не були надані третьою особою - приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., навіть на запит суду, будь-які докази, які б свідчили про наявність безспірної заборгованості позивача перед ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», що давало б законні підстави для видачі нотаріусом виконавчого напису.
Тобто відповідач, не прибувши в судове засідання та не представивши відзиву та документів в спростування позовних вимог та доведення перед судом своєї позиці, не довів законності оспорюваного виконавчого напису.
Таким чином, беручи до уваги, що приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису допущено порушення вимог статті 87 та 88 Закону України «Про нотаріат» та помилкове застосування нечинного законодавства (пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172), а також з урахуванням принципу змагальності та обов'язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, відсутності доказів на спростування доводів позивача, суд дійшов висновку, що вказаний виконавчий напис має бути визнаним таким, що не підлягає виконанню.
Відповідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Таким чином, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Відповідача ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» на користь ОСОБА_1 суми сплаченого ним судового збору у повному розмірі, а саме по сплаті судового збору за подання позову в розмірі 840,80 гривень та за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 гривень.
Керуючись ст.2-5, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД», третя особа Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Малкова Марія Вікторівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 26453 від 04 вересня 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» заборгованості за кредитним договором № 001-04100-210113 від 21 січня 2013 року в загальному розмірі 13044,80 гривні, а також плату за вчинення виконавчого напису в розмірі 500,00 грн., а всього 13544,80 гривень.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «АЛАНД» (код ЄДРПОУ 42642578, юридична адреса: місто Київ, Вулиця Саксаганського, будинок 14, офіс 301) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви до суду у розмірі 840,80 гривень, за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 420,40 гривень, а всього 1261,20 грн. (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення виготовлено 27 січня 2021 року.
Суддя: Д. В. Кузнецов