264/7107/20
2/264/277/2021
"27" січня 2021 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю. О. , секретаря судового засідання Ткачук Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа Третя Маріупольська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивачка звернулася до суду з вимогами до Маріупольської міської ради, третя особа Третя Маріупольська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. У обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 . 03.05.2019 року вона звернулась до Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори, але нотаріусом усно їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про народження батька. Оскільки батько народився в Російській Федерації, вона змушена була звернутись до Генерального Консульства Російської Федерації, розташованого в м. Харкові. 07 травня 2019 року вона простим поштовим відправленням направила до Третьої Маріупольської нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті батька. 17 травня 2020 року вона отримала свідоцтво про народження батька в Генеральному Консульстві Російської Федерації і 13 серпня 2020 року вона звернулась до Третьої Маріупольської державної нотаріальної контори за свідоцтвом про право на спадщину за законом, але їй було відмовлено у зв'язку із пропуском встановленого шестимісячного строку для прийняття спадщини. На підставі викладеного просила визнати поважною причину пропуску строку для прийняття спадщини та визначити додатковий двомісячний строк для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті її батька.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, направила на адресу суду заяву, відповідно до якої не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явилась, направила суду заяву про розгляд справи в його відсутність.
Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з нормами ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 , дівоче прізвище якої ОСОБА_3 , є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно ч.1ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:
1) тривала хвороба спадкоємців;
2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;
3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;
4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;
5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Правила ч. 3ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Позивачкою в даній справі не наведені поважні причини пропуску строку на звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Витяг зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 03.05.2019 року, який позивачка надала в якості доказу своєчасного звернення до нотаріальної контори, підтверджує не звернення її із заявою про прийняття спадщини, а перевірку наявності чи відсутності заповіту або спадкового договору, залишеного її батьком.
Неспроможними є доводи позивачки про необхідність подання нотаріусу оригіналу свідоцтва про народження батька, що стало причиною її звернення до Генерального Консульства Російської Федерації, оскільки п. 1.2 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства Юстиції України 22.02.2012 № 296/5 передбачено, що при зверненні спадкоємця у зв'язку з відкриттям спадщини нотаріус з'ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, тобто основним документом для відкриття спадщини є свідоцтво про смерть і ніяк не оригінал свідоцтва про народження померлого.
Крім того позивачкою документально не підтверджено звернення до Генерального Консульства Російської Федерації, розташованого у місті Харкові, оскільки до матеріалів справи не долучено ані копію такого звернення, ані копії свідоцтва про народження батька, отримання якого, на думку позивачки, перешкоджало своєчасному зверненню із заявою про прийняття спадщини і взагалі сприяло би відкриттю спадкової справи.
Не свідчить про своєчасність звернення до нотаріальної контори і копія заяви про прийняття спадщини та поштового конверту, оскільки, як вбачається з постанови нотаріуса про відмову у вчинення нотаріальних дій, позивачка звернулась до нотаріальної контори 13 серпня 2020 року.
Таким чином, позивачкою не доведено суду поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, тому в задоволенні позову суд відмовляє.
На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 10, 12, 13, 76-81,89,141,258-259,263-265,354 ЦПК України суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Маріупольської міської ради, третя особа Третя Маріупольська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю. О. Матвєєва