Справа № 263/14572/20
Провадження № 3/263/168/2021
29 січня 2021 року місто Маріуполь
Суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Соловйов Олег Леонідович, розглянувши матеріали, які надійшли з Центрального відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН не відомий, який працює заступником керуючого магазину «ELDORADO», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ№072275 від 21 листопада 2020 року, ОСОБА_1 , 21 листопада 2020 року о 12:25 год. який є заступником керуючого магазину «ELDORADO», розташованого за адресою: пр. Металургів, 100 А, м. Маріуполь, Донецька область, не зачинив магазин «ELDORADO» та приймав клієнтів у вихідний день - суботу, чим порушив п.п. 4 п. 15 Постанови КМУ від 22 липня 2020 року № 641, п. 5 Постанови КМУ від 11 листопада 2020 року № 1100, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 надав суду письмові пояснення, в яких просив суд закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що не є суб'єктом господарюванням, тобто суб'єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Так, згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, в тому числі, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, до протоколу від 21 листопада 2020 року серії ВАБ № 072275 додані письмові пояснення ОСОБА_1 , в яких він вказує на те, що не є керуючим магазину або посадовою особою, яка приймає рішення щодо організації роботи магазину, відвідувачів в магазині не було, також долучено паспорт, фототаблицю, диск.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КупАП та не може бути перекладено на суд.
Статтею 44-3 ч. 1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність, в тому числі посадових осіб, за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до змісту законодавства України, зокрема, ст.65 Господарського кодексу України, посадова особа - це особа, в якої наявні організаційно-розпорядчі або адміністративно господарські функції.
Зокрема, організаційно-розпорядчі функції полягають у здійсненні керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах та організаціях (планування роботи, організація праці, забезпечення трудової дисципліни тощо). Такі функції здійснюють, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних чи комунальних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідувачі відділів, лабораторій) та їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири) тощо.
Адміністративно-господарські обов'язки включають повноваження з управління або розпорядження державним, комунальним чи колективним майном, що полягає в установленні порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпеченні контролю за цими операціями тощо. Такі повноваження у тому чи іншому обсязі мають начальники планово-господарських, постачальних, фінансових відділів та служб, завідувачі складів, магазинів, майстерень, ательє, їх заступники, керівники відділів підприємств, відомчі ревізори та контролери тощо.
Тобто, в матеріалах справи необхідно зібрати необхідні документи (докази) того, що та чи інша особа, що притягується до адміністративної відповідальності є саме посадовою особою і вона виконує організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські обов'язки.
В той же час, в надісланих до суду матеріалах адміністративної справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 дійсно являється посадовою особою (керуючим магазину), документи, що підтверджують його повноваження та посадові обов'язки (наказ про призначення, договір, посадова інструкція тощо). Відсутність вказаної інформації не дає змоги суду зробити відповідні висновки про необхідність притягнення тієї чи іншої особи до адміністративної відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Натомість, матеріал не містить інформації про те, чи має ОСОБА_1 організаційно розпорядчі обов'язки, зокрема в частині організації роботи магазину. Доказів, що посада заступника керуючого магазину "Ельдорадо" належить до визначення посадової особи та наділена управлінськими повноваженнями суду не надано.
Зі змісту протоколу слідує, що останній є лише працівником, а не безпосереднім суб'єктом, що здійснює вказану в протоколі діяльність, тому в розумінні ч. 1 ст. 44-3 КУпАП ОСОБА_1 не є суб'єктом вказаного правопорушення. До матеріалів справи також не долучено належних доказів на основі яких, у визначеному законом порядку, можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, пояснень свідків, які були відвідувачами магазину "Ельдорадо", інших свідків, тощо.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При цьому суд виходить також і з того, що відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення особи, в тому числі і щодо вчинення адміністративного правопорушення, не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Крім того, враховуючи практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії»(заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), беручи до уваги адміністративне стягнення, передбачене ст. 44-3 КУпАП, суд, виходить з того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, які викладені в протоколі не містять всіх істотних ознак складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, а саме - його суб'єкта, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення необхідно закрити відповідно до вимог п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст.62 Конституції України, керуючись п.1 ст.247, ст.254-257, 280, 283-285 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Апеляційну скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області.
Суддя О.Л.Соловйов