29.01.2021 227/2036/20
29 січня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Корнєєвої В.В.
при секретарі Голомідовій К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Добропілля в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованості в розмірі 23284,07 грн. та понесені позивачем судові витрати в розмірі 2102,00 гривень, в обґрунтування якої зазначив, що між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 18.08.2018 року було підписано заяву про приєднання № 552735106 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно п. 6.3 якої відповідачу було надано кредит у розмірі 22700,00 грн. з відсотковою ставкою 38,00% річних. Позивач зазначає, що ним всі зобов'язання за кредитним договором було виконано в повному обсязі, відповідачу було надано кредит в зазначеному розмірі, проте позичальник допустив щомісячне прострочення виконання зобов'язання, в зв'язку з чим станом на 06.05.2020 року за кредитним договором утворилася заборгованість в загальному розмірі 23284,07 грн., яка складається з: 21658,33 грн. - заборгованість за основним боргом; 1555,20 грн. - проценти за користування кредитом; 30,62 грн. - комісія; 34,65 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення боргу, 5,27 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом, яку позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.
Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 25.08.2020 року було відкрито спрощене позовне провадження, відповідачу надано строк для подання відзиву. В строк, встановлений судом, відзиву на позовну заяву не надійшло.
Сторони в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Представник позивача в позовній заяві зазначив, що просить проводити розгляд справи без його участі. Від відповідача жодних заяв або доказів поважності неявки до суду не надходило. Таким чином, з метою недопущення затягування розгляду цивільної справи, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами справи.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні суду пояснив, що він дійсно від позивача отримав у 2018 році кредит в розмірі 22700,00 грн., протягом тривалого часу користувався кредитними коштами, здійснював регулярне їх повернення, поки працював на ш-ті «Краснолиманська». У 2019 році на підприємстві почали несвоєчасно та не в повному обсязі виплачувати заробітну плату, через що відповідач не мав змоги та коштів своєчасно здійснювати платежі за кредитним договором. На сьогоднішній день відповідач працевлаштувався на інше підприємство та має намір погасити заборгованість за кредитом , що він на цей час і робить, на підтвердження чого надавав через канцелярію суду копії квитанцій про часткову оплату заборгованості,а саме: 08.10.2020 року - в сумі 800 грн. (на підтвердження зарахування вказаної суми представником позивача на виконання ухвали суду було надіслано до суду копії меморіальних ордерів: про оплату відповідачем 794,00 грн. в рахунок погашення заборгованості, а також 6,00 грн. - комісія за перерахування коштів), 05.11.2020 року - в сумі 600,00 грн., 18.11.2020 року - в сумі 1301,00 грн. Окрім того, через канцелярію суду 27 січня 2021 року відповідачем було подано квитанцію про часткову оплату заборгованості в розмірі 504,00 грн.
Представником позивача на виконання ухвал суду було надано до суду додаткові відомості, згідно яких сума заборгованості відповідача з врахуванням сплачених сум станом на 28.01.2021 року становить 19535,61 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 19465,07 грн., комісії - 30,62 грн., 34,65 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 5,27 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було підписано заяву про приєднання № 552735106 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), відповідно до п. .3.1 якої шляхом підписання цієї заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) клієнт беззастережно приєднується до вказаного договору в редакції, яка на день підписання цієї заяви на приєднання розміщена на інтернет-сторінці банку, та укладає з банком договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Згідно п. 5.1 вказаної заяви підписанням цієї заяви клієнт погоджується, що ця заява є невід'ємною частиною договору. Підписанням цієї заяви клієнт підтверджує, що між ним та банком досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які передбачені чинним законодавством України для такого роду договорів та достовірність усіх даних, в т.ч. персональних, вказаних в цій заяві про приєднання (а.с. 45).
Окрім того, 18.10.2018 року між сторонами було підписано заяву на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), згідно п. 6.2 якої відповідач просив надати йому кредит на споживчі потреби в національній валюті шляхом встановлення відновлюваної кредитної лінії (кредиту) на картковий рахунок. Згідно п. 6.4 вказаної заяви на строк до 23.10.2018 року, тобто на 5 календарних днів з дня підписання цієї заяви уповноваженим працівником банку банк встановлює кредит у сумі 0,00 грн. Після закінчення вказаного в цьому пункті строку клієнт погоджується на встановлення (збільшення) банку кредиту в межах максимальних параметрів кредитування, вказаних в п. 6.3 цієї заяви. Пунктом 6.5 вказаної заяви передбачено, що строк кредиту (користування ним) встановлюється на відповідний період дії платіжної картки. При випуску платіжної картки на новий термін, строк дії кредиту (користування ним) подовжується на строк дії платіжної картки. Згідно п. 6.6 заяви процентна ставка за кредитом є фіксованою і складає: 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду; 0,001 процентів річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періожу у випадках безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки. Проценти за користування кредитом сплачуються щомісячно згідно умов договору. Плата (комісійна винагорода) за обслуговування невикористаної частини встановленого кредиту складає 0,00 процентів від невикористаної частини вставленого кредиту та сплачується щомісячно. Відповідно до п. 6.9 датою укладення кредитного договору є дата підписання цієї заяви уповноваженим представником (працівником) банку, датою надання кредиту (частин кредиту) є дата використання кредитного ліміту (кредитних коштів), але не раніше дати першого зарахування заробітної плати (умова застосовується для зарплатних карток). Про встановлення кредитного ліміту клієнт повідомляється шляхом направлення йому смс-повідомлення. Датою встановлення кредиту є дата направлення клієнту смс-повідомлення.
Факт користування кредитними коштами відповідачем підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , наданою представником позивача (а.с. 21-33).
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06.05.2020 року загальний розмір заборгованості за наданим кредитом складає 23284,07 грн., яка складається з: 21658,33 грн. - заборгованість за основним боргом; 1555,20 грн. - проценти за користування кредитом; 30,62 грн. - комісія; 34,65 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення боргу, 5,27 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом (а.с. 16-20). Із наданого позивачем розрахунку процентів за користування кредитом та 3 % процентів за несвоєчасну сплату процентів вбачається, що нарахування вказаних складових заборгованості здійснювалося позивачем за період з 26.10.2018 року по 23.04.2020 року, тобто в межах строку дії платіжної картки (червень 2023 року).
В судовому засіданні факт наявності заборгованості по даному кредиту не оспорювався відповідачем, але в той же час відповідач просив суд врахувати сплачені ним суми на погашення заборгованості після звернення позивача до суду. Суд вважає за необхідне прийняти до уваги факт часткового погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором, а саме: 08.10.2020 року - в сумі 800 грн., 05.11.2020 року - в сумі 600,00 грн., 18.11.2020 року - в сумі 1301,00 грн. та 27.01.2021 року - в сумі 504,00 грн( 3грн.78 коп. комісія за перерахування коштів). Згідно наданої позивачем інформації станом на 28.01.2021 року заборгованість за кредитом становить 19535,61 грн., яка складається з: заборгованості за основним боргом - 19465,07 грн., комісії - 30,62 грн., 34,65 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу, 5,27 грн. - три проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику. Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором. Статтею 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким чином, суд дійшов висновку про порушення відповідачем встановленого у кредитному договорі строку повернення грошових коштів, а й отже з нього на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитом.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Окрім того, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. (стаття 625 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивачем зроблено розрахунок інфляційного збільшення заборгованості та трьох відсотків річних за просрочення виконання зобов'язання.Позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача комісії в розмірі 30,62 грн., суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на наступне.
Оскільки, відповідно до умов кредитного договору від 18.10.2018 року, що укладений між сторонами, банк надав позичальнику кредит на споживчі потреби, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
За положеннями частини п'ятої статті 11, частин першої, другої, восьмої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за управління кредитом, і це є підставою для тлумачення таких положень на користь споживача.
У статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Встановлюючи в кредитному договорі сплату комісії за надання кредитних ресурсів, позивач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. Тобто, комісія нарахована за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію послуг банку за рахунок відповідача, що є незаконним.
Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-1746цс16.
Таким чином, представником позивача не було обґрунтовано нарахування вказаної складової заборгованості, не наведено підстав для її нарахування, оскільки зі змісту заяви про приєднання № 552735106, заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії, паспорта споживчого кредиту (кредитної лінії на БПК) взагалі не вбачається будь-якого узгодженого розміру комісії між сторонами, окрім як за ставкою 0,00 процентів за зняття готівкових коштів.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за кредитним договором від 18.10.2018 року, яка станом на день ухвалення рішення судом, з врахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості становить 19504,99 грн.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні з позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2102,00 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням. Таким чином, враховуючи, що відповідачем проводилося погашення заборгованості вже після пред'явлення банком позову до суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2099,24 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст. 526, 530, 549, 611, 615, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 80, 81, 83, 141, 259-265, 353 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором від 18.10.2018 року ( станом на 28.01.2021 року) в загальному розмірі 19504 гривні 99 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 09334702) понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2099 гривень 24 копійки.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення до Донецького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
Позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецького обласного управління АТ «Ощадбанк», адреса: 84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 39-41, код ЄДРПОУ 09334702,
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя В.В. Корнєєва
29.01.2021