26.01.2021 227/3801/20
26 січня 2021 року м. Добропілля
Добропільський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Любчик В.М.,
за участю
секретаря судового засідання Сафронової К.М.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Добропілля за правилами спрощеного позовного провадження та заочного розгляду позовну заяву фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу,-
до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що між приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “ВУСО” та ОСОБА_3 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/5275185 від 14 листопада 2018 року (надалі - Поліс). У відповідності до умов вказаного Полісу позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за участю забезпеченого транспортного засобу марки “ВАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , сплатити страхове відшкодування за шкоду заподіяну третім особам. Так, 02 березня 2019 року в м. Добропілля Донецької області на проспекті Перемоги, 14, мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “ВАЗ”, державний номер НОМЕР_1 , під керуванням відповідача та автомобіля “Mazda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 . В результаті вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб “Mazda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою ДАІ. Відповідно до постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2019 року водія ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Згідно зазначеної постанови відповідач 02 березня 2019 року, о 20 годині 20 хвилин, в м. Добропілля по проспекту Перемоги, 14, керуючи автомобілем “ВАЗ”, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не впевнився в безпечності маневру, у разі обмеженої оглядовості не прибіг до допомоги сторонніх осіб, в результаті скоїв зіткнення з припаркованим транспортним засобом “Mazda” державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 , внаслідок зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження та була заподіяна матеріальна шкода. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 10.1, 10.9 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Згідно акту огляду від 02 березня 2020 року та ремонтної калькуляції № 1003158 від 21 березня 2020 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля “Mazda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , склала 14 890,87 грн. Факт дорожньо-транспортної пригоди 02 березня 2020 року був визнаний ПрАТ СК “ВУСО” страховим випадком та за заявою потерпілої особи ОСОБА_4 , виконуючи взяті на себе зобов'язання згідно поліса на підставі страхового акту № 04513-24 від 25 квітня 2019 року, здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 7 263,29 грн. З 25 квітня 2020 року, у ПрАТ СК “ВУСО” виникло право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 7263,29 грн.
10 березня 2020 року між ПрАТ СК “ВУСО” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір № 10/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, перелік яких наведений у додатку № 1 до договору. В тому числі, новий кредитор отримав право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків у вигляді виплаченого страхового відшкодування за договором обов'язкового страхування №АМ/5275185 від 14 листопада 2018 року.
З метою досудового врегулювання спору 08 квітня 2020 року відповідачем було направлено повідомлення про відступлення права вимоги та акт вимогу № 04513-24 про відшкодування збитків в порядку регресу, проте відповідач в добровільному порядку не відшкодував завдані збитки. В зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 завдані збитки в порядку регресу у розмірі 7 263,29 грн, сплачений судовий збір в розмірі 840,80 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 7299,80 грн.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність та у відсутність його представника, проти заочного розгляду не заперечують.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надходив.
Частиною 1 статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З урахуванням ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У зв'язку з викладеним, враховуючи заяву позивача, представника позивача, які не заперечували проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача на підставі наявних у справі доказів і ухвалити заочне рішення, направивши за місцем мешкання відповідача копію рішення суду для відома.
Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ВУСО», страховиком, та ОСОБА_3 , було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспортного засобу № АМ 5275185 від 14 листопада 2018 року, за яким страховик зобов'язується відшкодувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного ВАЗ 2112 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
02 березня 2019 року, о 20 год. 20 хв., в м. Добропілля по проспекту Перемоги, 14, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухаючись заднім ходом не впевнився в безпечності маневру, у разі обмеженої оглядовості не прибіг до допомоги сторонніх осіб, та скоїв зіткнення з припаркованим автомобілем “Mazda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Відповідно до постанови Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 28 березня 2019 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.
Згідно ремонтної калькуляції від 21 березня 2019 року вартість ремонту транспортного засобу “Mazda”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_4 , склала 14890,87 грн з ПДВ.
Факт ДТП 02 березня 2019 року був визнаний ПрАТ СК «ВУСО» страховим випадком, що підтверджується Страховим актом № 04513-24 від 25 квітня 2019 р. На підставі страхового акту було зроблено розрахунок страхового відшкодування та здійснено виплату страхового відшкодування на користь потерпілого в сумі 7263,29 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 10440 від 25 квітня 2019 року.
Право регресної вимоги виникло у ПрАТ «СК «ВУСО» з моменту виплати страхового відшкодування, тобто 25 квітня 2019 року. Отже, відшкодувавши матеріальну шкоду в сумі 7263,29 грн, заподіяну ОСОБА_4 внаслідок ДТП 02 березня 2019 року, ПрАТ СК «ВУСО» отримало право регресної вимоги до відповідача щодо стягнення суми виплаченого страхового відшкодування, а саме 7263,29 грн.
Згідно із положеннями ст. 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
У відповідності до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі. Яка саме подія визнається страховим випадком має бути детально зазначено у договорі страхування (ст. 8 Закону України «Про страхування»).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
У ст. 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
За приписами ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
У відповідності до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У зазначеній нормі права, яка встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках деліктних (позадоговірних) зобов'язань, під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається в зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоровя тощо). Шкода це не тільки обов'язкова умова, але й міра відповідальності, оскільки завдана шкода (реальна шкода) відшкодовується у повному обсязі.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо в процесу розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
В силу ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
У відповідності до ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно із ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача завданих збитків у розмірі 7263,29 грн.
10 березня 2020 року між ПрАТ «СК «ВУСО» та ФОП ОСОБА_1 укладено Договір № 10/03/2020 про відступлення права вимоги, відповідно до умов якого, та Додатку № 1 до вказаного Договору, первісний кредитор відступає (передає), а новий кредитор отримує право вимоги відшкодування у порядку регресу збитків завданих первісному кредитору по договорам страхування, зокрема, за Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту № АМ 5275185 від 14.11.2018 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ч. 1 ст. 516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
Оскільки передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір цесії) є правонаступництвом, то такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду, зокрема із позовною заявою про відшкодування збитків у порядку регресу.
Таким чином, ФОП ОСОБА_1 є належним позивачем у справі.
З метою досудового врегулювання спору, відповідачу 08 квітня 2020 року було направлено Акт (Вимогу) № 04513-24 про відшкодування збитків в порядку регресу (рекомендований лист 215600426655).
На час розгляду справи у суді вказана сума відповідачем на користь позивача не сплачена.
Згідно із ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить висновку про задоволення позову в частині стягнення завданих збитків в порядку регресу у розмірі 7263,29 грн, оскільки постановою суду відповідача визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, матеріалами справи підтверджується настання страхового випадку, вартість матеріального збитку, його відшкодування страховиком та виникнення права регресної вимоги до винної особи, яку відповідно до договору відступлення права вимоги передано позивачу.
Щодо стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 7299,80 грн суд зазначає наступне.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Склад та розмір витрат, пов'язаних із оплатою правової допомоги, належить до предмета доказування у справі. Правовідносини між адвокатом або фахівцем у галузі права та клієнтом визначаються цивільно-правовою угодою. Права та обов'язки адвоката визначені Законом України «Про адвокатуру», Правилами адвокатської етики, тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, крім іншого витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
До матеріалів справи додано договір № 1 про надання правової (правничої) допомоги від 10 грудня 2019 року, додаткову угоду № 5 Акт приймання-передачі правової (правничої) допомоги до договору про надання правової (правничої) допомоги № 1 від 10.12.2019 року, в якій зазначено детальний опис робіт, виконаних адвокатом та копію квитанції до прибуткового касового ордера № 5-02 від 2 серпня 2020 року про перерахування ОСОБА_1 платежу в сумі 7299,80 грн за надання правової допомоги.
Враховуючи викладене, вимога в частині стягнення з відповідача витрат на правову допомогу також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, та враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесений судовий збір в розмірі 840,80 грн, сплата якого підтверджується доданим до матеріалів справи платіжним дорученням (а.с.1).
Керуючись ст. ст. 993, 1166, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263, 265, 280, 281 ЦПК України, суд,-
позов фізичної-особи підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганнівка Добропільського району Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) завдані збитки в порядку регресу в розмірі 7263,29 грн (сім тисяч двісті шістдесят три гривні двадцять дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганнівка Добропільського району Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати на правову (правничу) допомогу в розмірі 7299,80 грн (сім тисяч двісті дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Ганнівка Добропільського району Донецької області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. В такому випадку рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Донецького апеляційного суду або через Добропільський міськрайонний суд Донецької області, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.М. Любчик
26.01.2021