Єдиний унікальний номер № 225/1365/20
Провадження № 2/225/10.2021
27 січня 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Соляник А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Черникової Н.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Торецького об'єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за заповітом,-
У березні 2020 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за заповітом.
Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії, яка зберігається в Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області (попередня назва - управління Пенсійного фонду України в м. Дзержинську Донецької області).
У встановлений законом строк позивач звернувся до державного нотаріусу Сьомої донецької державної нотаріальної контори Дубінської Л.І. із заявою про прийняття спадщини. від померлої матері та отримала свідоцтво про право на спадщину.
Після отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивачка звернулася до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою виплатити їй недоотриману матір'ю пенсію в сумі 95289,45 грн.
Проте, позивачу не в повному обсязі була виплачена сума недоотриманої пенсії, різниця складає 53300 грн. На звернення позивача відносно недоотриманої пенсії матері ОСОБА_1 працівники Пенсійного фонду повідомили, що виплата цих сум була проведена відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. При цьому, звернули увагу, що розмір недоотриманої суми пенсії зменшено в залежності від дати звернення особи, яка має право на спадщину до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Позивач вважає дії відповідача незаконними та просить стягнути недоотриману суму пенсії в порядку спадкування в сумі 53300 грн.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, надала письмова заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримала повністю, просила задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій заявлені позовні вимоги не визнав, оскільки вважає їх необґрунтованими і недоведеними в суді, при цьому просив розглянути справу за його відсутності. В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, яка належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером по день його смерті. У разі не звернення членів сім'ї померлого пенсіонера за виплатою вказаної суми в визначений цим Законом строк, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини. При цьому, згідно ч. 1 ст. 46 цього Закону нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, днем звернення за виплатою недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю вважається, день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами. Отже, розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення спадкоємця із заявою та виплачується не більше ніж за три роки. З огляду на це, позивачу по справі була обрахована та виплачена сума недоотриманої пенсії матері позивача ОСОБА_2 , яка за період з 01.11.2014 року, а саме з моменту звернення з заявою та по день смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 (за період з 01.11.2014 по 31.03.2019) склала 91242,45 грн. Виходячи з цього, не має законних підстав для виплати ОСОБА_1 залишку недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 у розмірі 53300 грн. З цих підстав, просить суд повністю відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
Між сторонами по справі виникли цивільно-правові відносини, які регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосудді, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.9)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 23 липня 2019 року, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.11)
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої ним суми пенсії за період з 20.08.2016 по 31.03.2019 в розмірі 95289,45 грн., яка зберігається в Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, що підтверджується копією листа Торецького об'єднаного управління пенсійного фонду України у Донецькій області №3534/06 від 20.08.2019 (а.с.17)
Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстрованим в реєстрі за №3-684, виданого 22.10.2019 державним нотаріусом Сьомої донецької державної нотаріальної контори Дубінською Л.І. єдиним спадкоємцем ОСОБА_2 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її донька - ОСОБА_1 (а.с.20).
Відповідно до копії заяви від 12.08.2019 року позивач звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про виплату одноразової грошової допомоги на поховання ОСОБА_2 (а.с.38)
Згідно з копією заяви №1363 від 23.10.2019 позивач звернувся до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про виплату недоотриманої пенсії матері (а.с.43)
Відповідно до талону до разового доручення № 914580145871/1 від 23.10.2019 року вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримала від Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області недоотриману її матір'ю пенсію в розмірі 91242 грн. 45 коп. (а.с.45)
Судом з'ясовано, що сума недоотриманої пенсії нарахована та виплачена позивачу за період з 01.11.2014 року по 31.03.2019 року (а.с.45).
За інформацією № 47 (18)/К-01-01-09 від 06.11.2019 року відповідач повідомив, що відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. З огляду на це, у відповідача не має законних підстав для виплати позивачу недоотриманої пенсії померлої ОСОБА_2 .
Відповідно до довідки від 04.09.2020 року про розмір пенсії (ОР №914580145871 ВЗ 86060), ОСОБА_2 , яка перебувала на обліку у Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, за життя не отримала наступну суму пенсії: 45620 грн. 75 коп. (а.с.84)
Крім того, суд зазначає про те, що 06.10.2020 року від позивача ОСОБА_1 на адресу Дзержинського міського суду Донецької області надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог (а.с.88-90)
Згідно п. 2 ч. 2ст. 49 ЦПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;
Відповідно до ч. 5ст. 49 ЦПК України у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої та частинами третьою і четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у рішенні суду.
Враховуючи, що всупереч ч. 5 ст.49ЦПК України позивачкою не надано суду доказів направлення копії її заяви про зменшення позовних вимог усім учасникам справи, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті такої заяви.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Таке ж саме право непорушності передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, тощо визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями (надалі - Закон України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями).
Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями, нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Згідно ч. 1 ст. 52 цього Закону, сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Проте, частиною другою цієї статті визначено, що члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями, у разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
В статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч. 1 ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
З огляду на це, вбачається, що зміст ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями узгоджується із змістом ст. 1227 ЦК України.
Крім того, зміст зазначених вище норм Закону узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме із частиною першою статті 91, відповідно до якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Суд зазначає, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім'ї спадкодавця мають право на одержання платежів.
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями , які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.
Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім'ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.
При цьому, норми ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які увійшли до складу спадщини.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, то сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, що належала їй за життя і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, увійшла до складу спадщини. Тому, позивач, прийнявши спадщину від померлої матері, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії.
Отже, суд доходить висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною нормою статті 52 Закону України № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями, без урахування норм статті 46 цього Закону.
Таким чином, у виниклих спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача, як члена сім'ї померлого пенсіонера, на отримання невиплаченої за життя його батька пенсії.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Таким чином відповідачем не в повному обсязі була виплачена позивачу сума недоотриманої пенсії після померлої ОСОБА_2 . Так, різниця між сумою, зазначеною в Свідоцтві про право на спадщину за заповітом (95289,45 грн.) та фактично виплаченою сумою (91242,45 грн.) складає 4047 грн.
В матеріалах справи наявна довідка Торецького об'єднаного управління пенсійного фонду України від 04.09.2020 року, в якій зазначено про те, що ОСОБА_2 , яка перебувала на обліку у Торецькому об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області за життя не отримала пенсію у розмірі 45620 грн. 75 коп.
Проте, Свідоцтво про право на спадщину за заповітом визначає, що спадщина складається з суми недоотриманої пенсії за період з 20.08.2016 року по 31.03.2019 року у розмірі 95298 грн. 45 коп. Вказане Свідоцтво про право на спадщину за заповітом №3-684 від 22.10.2019 року по спадковій справі №173 за 2019 рік є дійсним, змін щодо обсягу спадкового майна до свідоцтва, відповідно до ст. 1300 ЦК України не вносилося. Станом на 27.01.2021 року Свідоцтво про право на спадщину за заповітом №3-684 від 22.10.2019 року по спадковій справі №173 за 2019 рік недійсним, відповідно до ст. 1301 ЦК України, не визнавалося.
Тобто до складу спадщини, визначеної у Свідоцтві про право на спадщину за заповітом не увійшла сума недоотриманої пенсії у розмірі 45620 грн. 75 коп.
Однак позивач звертається до суду з позовом про стягнення недоотриманої суми пенсії в порядку спадкування за заповітом у розмірі 53300 грн.
Суд позбавлений можливості самостійно визначати обсяг спадкового майна за заповітом, оскільки обсяг спадкової маси визначає нотаріус у Свідоцтві про право на спадщину.
Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, сума недоотриманої ОСОБА_2 пенсії, що належала їй за життя і залишилась недоотриманою у зв'язку з її смертю, увійшла до складу спадщини.
Проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням викладених позовних вимог, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача частково, стягнувши з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь позивача суму недоотриманої пенсії в розмірі 4047 грн. в порядку спадкування за заповітом, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки це буде ефективним способом захисту порушеного права позивача.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Оскільки в матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн., раніше, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто в розмірі 63,84 грн. ((4047: 53300)*840,80).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір слід стягнути пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263 ЦПК України,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (юридична адреса: 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Маяковського, буд. 2а, код ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в порядку спадкування за заповітом недоотриману суму пенсії в розмірі 4047 (чотири тисячі сорок сім) грн., що належала ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також понесені витрати на сплату судового збору в сумі 63 (шістдесят три) грн. 84 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності нової редакції ЦПК України (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя А.В.Соляник