Справа № 219/361/21
Провадження № 3/219/343/2021
29 січня 2021 року м. Бахмут
Суддя Артемівського міськрайонного суду Донецької області Конопленко О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лутугине Луганської області, з середньо-спеціальною освітою, який працює кур'єром у ФОП ОСОБА_2 , одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ 128735 від 13 січня 2021 року, 10 січня 2021 року о 13 годині 30 хвилин за місцем мешкання: АДРЕСА_1 у стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 вчинив сварку зі своїм сином ОСОБА_3 , висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою визнав частково, пояснивши, що у зазначений у протоколі день та час перебував у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 та пасинком ОСОБА_3 у середньому стані алкогольного сп'яніння. Цього дня між ним та дружиною відбувся конфлікт, у ході якого вони розмовляли на підвищених тонах, у зв'язку з чим пасинок викликав поліцію. При цьому, між ним та ОСОБА_3 10 січня 2021 року конфліктів не було.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 10 січня 2021 року о 13 годині 30 хвилин між його вітчимом ОСОБА_1 та матір'ю ОСОБА_4 відбувся конфлікт, вмішуватись у який він не бажав, з огляду на що викликав поліцію. Крім того, зазначив, що цього ж дня між ним та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, конфліктів не було.
Свідок ОСОБА_4 суду пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком, а ОСОБА_3 - сином. Так, дійсно 10 січня 2021 року о 13 годині 30 хвилин між нею та чоловіком відбувся конфлікт, під час чого вони гучно висловлювались в адресу один одного, у зв'язку з чим син викликав поліцію.
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого та свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне провадження по адміністративній справі закрити з тих обставин, що в діях ОСОБА_1 відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно частини 1 статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 254 КУпАП).
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статей 1, 3, 8, 9 Конституції України - Україна є правовою державою, в якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Конституція України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення. Разом з тим, приймаючи рішення у справі, суд має керуватися презумпцією невинуватості, закріпленою у статті 62 Конституції України, відповідно до якої тягар доказування вини покладено на орган, який склав відповідний матеріал. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Судом встановлено, що диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності на інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ 128753 від 13 січня 2021 року ДОП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Лисенком В.О. зазначено, що ОСОБА_1 вчинив сварку зі своїм сином ОСОБА_3 , під час чого висловлювався нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насильство.
З доданої до протоколу про адміністративне правопорушення копії рапорту помічника чергового Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Касап І.Б. вбачається, що особу, яка вчинила правопорушення, виявлено 10 січня 2021 року, що підтверджується також і письмовими заявою та поясненнями потерпілого ОСОБА_3 , датованими 10 січня 2021 року, та рапортом поліцейського СРПП Бахмутського ВП ГУНП в Донецькій області Касапа І. від 10 січня 2021 року. Разом з тим, протокол серії ВАБ 128753 складено ДОП Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області капітаном поліції Лисенком В.О. 13 січня 2021 року, тобто пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення.
Крім того, під час розгляду справи встановлено, що домашнє насильство, яке полягало нібито у висловлюванні ОСОБА_1 нецензурною лайкою в адресу ОСОБА_3 , 10 січня 2021 року о 13 годині 30 хвилин не вчинялось, оскільки фактично сварка відбулась між ОСОБА_4 та особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим відсутня подія адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Статтею 247 КУпАП визначені обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення, серед яких першим пунктом визначено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що об'єктивних доказів того, що ОСОБА_1 10 січня 2021 року о 13 годині 30 хвилин вчинив домашнє насильство відносно свого пасинка ОСОБА_3 під час розгляду справи не здобуто, а докази, надані особою, якою складався протокол про адміністративне правопорушення, в якості підтвердження вчинення правопорушення, є недостатніми для встановлення у діях ОСОБА_1 вини, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч. 1 ст. 173-2, п. 1 ст. 247, ст.ст. 283-285 КУпАП, суд
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, закрити за відсутністю події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О. С.Конопленко