Справа № 513/60/21
Провадження № 1-кп/513/32/21
Саратський районний суд Одеської області
29 січня 2021 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Білгород-Дністровської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 та обвинуваченої ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12021165420000008 від 16.01.2021 року стосовно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Зоря Саратського району Одеської області, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, раніше не судимої,
обвинуваченої у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України
15 січня 2021 року о 21 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , знаходячись біля будівлі бібліотеки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклої сварки з ОСОБА_6 , переслідуючи злочинний умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень останній, умисно нанесла один удар правою рукою, стиснутою в кулак, в область носа ОСОБА_6 , від якого остання впала на лаву.
Після чого ОСОБА_5 , продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, схопила правою рукою за волосся ОСОБА_6 , стягнула з лави на землю, де нанесла 2 удари руками та 2 удари ногами по голові та тілу ОСОБА_6 чим спричинила останній тілесні ушкодження у вигляді синців в обох параорбітальних областях, на правій половинці спинки носа з переходом на щічну ділянку справа та перелом кісток носа. Ушкодження у вигляді синців не були небезпечними для життя, мають незначні, скороминучі наслідки, що тривають не більше 6 днів, і за цим критерієм, згідно п. 2.3.5 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень"відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Ушкодження у вигляді перелому кісток носа не були небезпечними для життя, спричинили короткочасний розлад здоров'я строком понад 6 днів, але не більше 21 дня і за цим критерієм, згідно п. 2.3.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень" відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Суд з'ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин, суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз'яснив їм, що в такому випадку вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним.
У зв'язку з чим, за згодою учасників судового провадження, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та допитав обвинувачену, потерпілу і дослідив документи, що характеризують обвинувачену.
Обвинувачена ОСОБА_5 під час судового розгляду повністю визнала свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаялася, не оспорювала кваліфікацію кримінального правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що матеріальну шкоду за лікування обвинувачена їй відшкодувала у повному обсязі, претензій вона не має, просила призначити мінімальне покарання.
Аналізуючи досліджені докази, суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 вчинила кримінальне правопорушення (кримінальний проступок), передбачене ч. 2 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Відповідно до ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Згідно з частинами 1, 2 ст.50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
При призначенні покарання суд відповідно до ч.1 ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання: обвинувачена впереше вчинила кримінальне правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, повністю визнала вину та щиро розкаялася, має на утриманні двоє малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває.
Відповідно до ст.66 КК України щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину є обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої.
Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченої, відсутні.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу, передбаченого в санкції ч.2 ст.125 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити їй покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржено учасниками судового провадження до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Саратський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченій.
Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя ОСОБА_1