Справа № 522/479/21
Провадження № 3/522/578/21
22 січня 2021 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І., розглянула матеріали, що надійшли з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює у відділі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Управління державної реєстрації Юридичного департаменту Одеської міської ради, державний реєстратор, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Приморського районного суду м.Одеси з Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Одеса) надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 166-23 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 01/ОД від 04.01.2021 «23.10.2020 уповноважений представник ПУАТ «ФІДОБАНК» Марченко Ігор Анатолійович, звернувся до Юридичного департаменту Одеської міської ради із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 42125473 (далі - Заява) для проведення державної реєстрації права власності на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 (далі - квартира), за результатом розгляду якої 29.10.2020 державним реєстратором Панфіловою О.І. прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 29.10.2020 № 54837412 (далі - Рішення).
Встановлено, що державним реєстратором Панфіловою О.І. Рішення прийнято на підставі того, що згідно із відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав), отриманими під час розгляду Заяви, право власності ПУАТ «ФІДОБАНК» на квартиру, що було зареєстровано на підставі Свідоцтва, скасовано на підставі рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.07.2017 № 520/5545/16-ц (залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.11.2017), яким визнано недійсним Свідоцтво (далі - Рішення суду), а також ухвали Київського районного суду м. Одеси про роз'яснення рішення суду та встановлення порядку його виконання від 27.08.2018 у справі № 520/5545/16-ц, якою роз'яснено Рішення суду визначивши, що Свідоцтво, яке було визнане недійсним за Рішенням суду є скасованим, а також встановивши порядок виконання Рішення суду шляхом внесення запису про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності, а саме: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) № 27146150 від 16.12.2015.
На підставі викладеного, у зв'язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а також наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, керуючись пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон), пунктами 18 та 23 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2020 № 1127 (далі - Порядок) державним реєстратором Панфіловою О.І. прийнято Рішення.
При перевірці відомостей Державного реєстру прав встановлено, що було відкрито розділ на квартиру, право власності на яку зареєстровано за ПУАТ «ФІДОБАНК» на підставі Свідоцтва та скасовано на підставі Рішення суду, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 28.11.2017, а також ухвали Київського районного суду м. Одеси про роз'яснення рішення суду та встановлення порядку його виконання від 27.08.2018 у справі № 520/5545/16-ц.
За даними Реєстру прав власності на нерухоме майно, що є невід'ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав встановлено наявні записи про право власності відносно ОСОБА_2 (1/3) та ОСОБА_3 (2/3).
З поданих 23.10.2020 державному реєстратору Панфіловій О.І. документів вбачається, що для проведення державної реєстрації права власності на квартиру представником ПУАТ «ФІДОБАНК», що є правонаступником ПАТ «ЕРСТЕ БАНК», подано Свідоцтво, що підтверджує набуття права власності, яке не скасовано у судовому порядку (Рішення суду не набрало законної сили у зв'язку із прийнятою Постановою Верховного суду та подальшим розглядом справи в Апеляційному суді Одеської області).
Отже, державним реєстратором Панфіловою О.І. Рішення прийнято з порушенням частини першої статті 18 та пунктів 4, 5 частини першої статті 24 Закону, за що передбачена відповідальність за частиною першою статті 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину інкримінованому правопорушенні не визнала, також надала суду письмові пояснення (з додатками, які долучені судом до матеріалів справи), відповідно до яких під час розгляду заяви представника ПУАТ «ФІДОБАНК» Марченка І.А. про проведення державної реєстрації прав власності на квартиру АДРЕСА_3 нею було виконано всі приписи передбачені ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та прийнято рішення у відповідності до пунктів 5,4 частини 1 ст. 24 Закону.
Суд в ході судового розгляду дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до наступного.
У відповідності до положень ст.ст.245, 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 166-23 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Об'єктивна сторона правопорушення визначається діями, що порушують встановлений порядок державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, а також безпідставними відмовами у проведенні реєстрації, порушеннями порядку роботи з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується прямим умислом суб'єкта правопорушення.
Як свідчать матеріали справи, державному реєстратору ОСОБА_1 , органом, що склав протокол про адміністративне правопорушення, в основу інкримінованого адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 166-23 КУпАП, покладено прийняття нею рішення від 29.10.2020 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 54837412 з порушенням норм чинного законодавства, а саме частини першої статті 18 та пунктів 4,5 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Стаття 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає певний порядок дій державного реєстратора для проведення державної реєстрації прав. Частиною першою ст. 24 вказаного Закону, визначено підстави для відмови в державній реєстрації прав, зокрема, у разі коли подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 4, 5).
Зі змісту рішення про відмову у державні й реєстрації прав та їх обтяжень № 54837412 від 29 жовтня 2020 року судом встановлено, що у ньому наведені підстави та мотиви відмови у державній реєстрації прав, з огляду на те, що державним реєстратором встановлено наявність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно.
Суд зазначає, що фактичні дані стосовно правопорушення, склад та подія його вчинення мають бути викладені в суворій відповідності до диспозиції статті 166-23 КУпАП.
Разом з тим, у протоколі не наведено обставин, які свідчать про наявність в діях державного реєстратора ОСОБА_1 саме порушень порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень чи безпідставність відмови у проведенні реєстрації.
Скасування в подальшому рішення № 54837412 від 29 жовтня 2020 року, в даному випадку, не утворює складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.166-23 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
З урахуванням того, що такі докази мають випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто бути такими, що не залишать місце сумнівав, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Разом з тим, у даній справі зібрані матеріали, як докази, уповноваженою на складання протоколу про адміністративні правопорушення особою, не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують факт порушення державним реєстратором Панфіловою О.І. порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо інкримінованого порушення у взаємозв'язку з іншими доказами, не знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 166-23 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 284 КУпАП, відсутність складу адміністративного правопорушення є підставою для винесення судом постанови про закриття справи за відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення.
Із врахуванням зазначеного, провадження у справі відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст. 166-23 КУпАП слід закрити на підставі п. 1ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 9, 10, 24, 33, 38, 221, 247, 251, 254, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП,
Провадження по справі щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 166-23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Ю.І. Ковтун