29.01.2021
Справа № 522/23019/20
Провадження № 3/522/1037/21
29 січня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Циб І.В., розглянувши в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та його представника - адвоката Шерстюка П.П., адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення , -
На адресу Приморського районного суду м. Одеси надійшли адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 268867 від 28.11.2020 року, встановлено, що 28.11.2020 року о 00 год. 41 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Катеринська площа, 3, «Централ бар», працював після 22 год. 00 хв. та надавав послуги громадянам з організації дозвілля, чим порушив п. п. 10, 11 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року та згідно протоколу № 41 Державної комісії з питань на місці вчинення правопорушення встановлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки гр. ОСОБА_1 є барменом закладу.
Зазначена подія була кваліфікована співробітниками поліції як порушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судове засідання з'явився ОСОБА_1 , свою провину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, не визнав, вказав, що він працює в даному закладі барменом, а тому не є посадовою особою, яка відповідає за режим роботи закладу, та зазначив, що заклад не приймав відвідувачів, а працював на винос.
В судове засідання з'явився представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Шерстюк П.П., та надав до суду заперечення до протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, та просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Вивчивши матеріали даної адміністративної справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його представника, суд приходить до висновку, що провадження по ній підлягає закриттю з наступних підстав.
Згідно п. 1 розділу I Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення в органах поліції, яку затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 року № 1376, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі Інструкція) зазначена Інструкція встановлює порядок оформлення в органах Національної поліції України, утому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також визначає порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху).
В п. 9 розділ II Інструкції закріплено вимоги при складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
В абзаці 2 п. 9 розділ II Інструкції зазначено, що у графі протоколу про адміністративне правопорушення зазначається: «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім'я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень)».
В протоколі про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 268867 від 28.11.2020 року, в порушення вимог абзацу 2 п. 9 розділ II Інструкції - зазначені скорочення, зокрема: найменування органу поліції, звання особи, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, що також є порушенням ч. 1 ст. 256 КУпАП.
Частиною 1 статті 256 КУпАП визначено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Лише належно складений протокол може слугувати доказом винуватості особи у скоєнні адміністративного правопорушення.
У порушення вимог ст. 256 КУпАП, у вказаному протоколі, не були зазначені прізвища та адреси свідків. В матеріалах справи відсутні будь-які пояснення осіб, які могли б підтвердити обставини вчинення ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення.
Згідно диспозиції ст. 44-3 КУпАП відповідальність настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Норма ст. 44-3 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідальність за порушення вказаних норм покладається виключно на суб'єктів господарювання, а не на їх персонал, оскільки останні не здійснюють господарську діяльність та не відповідають за дії суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 55 ГК України, суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Суб'єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
З вищенаведеного вбачається, що суб'єктом вказаного правопорушення є суб'єкт господарювання, який здійснює діяльність у вищезазначених сферах життя.
Як вбачається з наданих представником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокатом Шерстюком П.П., довідки вих. № 03/01 від 27.01.2021 року, ОСОБА_1 працює з 23.08.2016 року по теперішній час на посаді бармена в ТОВ «Стафф Лайн» - товариство, на підставі якого здійснює свою господарську діяльність заклад "Централ бар". Таким чином, ОСОБА_1 не є посадовою особою суб'єкта господарювання, до якої мають застосовуватися наслідки вчинення можливого правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 № 268867 від 28.11.2020 року, встановлено, що 28.11.2020 року о 00 год. 41 хв. за адресою: м. Одеса, вул. Катеринська площа, 3, «Централ бар», працював після 22 год. 00 хв. та надавав послуги громадянам з організації дозвілля, чим порушив п. п. 10, 11 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року та згідно протоколу № 41 Державної комісії з питань на місці вчинення правопорушення встановлено «помаранчевий» рівень епідемічної небезпеки гр. ОСОБА_1 є барменом закладу.
Відповідно до п. п. 10 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року на території України на період дії карантину забороняється: проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля.
Відповідно до п. п. 11 п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 року на території України на період дії карантину забороняється: робота після 22-ї та до 7-ї години суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос.
Однак, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 Пункти 10, 15, 17 - 46-4 постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 року, № 63, ст. 2029), на час розгляду справи в суді втратили чинність.
В результаті аналізу досліджених доказів, суд змушений прийти до висновку про те, що зібраних органами поліції доказів недостатньо для визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення. Відсутність достатніх доказів тягне за собою в даному випадку недоведеність події правопорушення і як наслідок відсутність об'єктивної сторони складу інкримінованого йому діяння.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В той же час, ст. 62 Конституції України передбачає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ст. 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Статтею 9 КУпАП регламентовано, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
З урахуванням положень зазначеної статті та відповідно до загальних засад адміністративного права України об'єкт правопорушення, об'єктивна сторона, суб'єкт та суб'єктивна сторона в своїй сукупності визначають склад адміністративного правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою причетність до вчинення правопорушення.
Таким чином, суд не вбачає підстав для притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Суд зазначає, що закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Пунктом 6 частини 1 статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність.
З огляду на вказані обставини, аналізуючи в сукупності наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні об'єктивні дані, які вказують на вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, та на те, що він є суб'єктом даних правовідносин, а також, оскільки положення нормативно-правового акту, якими встановлювалися певні заборони та обмеження направлені на посилення протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, втратили чинність, а диспозиція ст. 44-3 КУпАП носить бланкетний характер, інкриміновані ОСОБА_1 порушення заборон та обмежень на даний час не мають юридичних наслідків, вважаю за необхідне закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. п. 1, 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 7, 44-3, 221, 251, 252, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 44-3 КУпАП - закрити, зі скасуванням акту, який встановлює адміністративну відповідальність, на підставі п. 6 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси І.В. Циб