Справа № 522/10993/16-к
Провадження № 1-кп/522/130/20
20 листопада 2020 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі колегії суддів:
Головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретарі судового засідання: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі, кримінальне провадження, яке зареєстроване в ЄРДР за № 12016162500002209 від 23.03.2016 року, по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у м. Ізмаїл, Одеської області, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, неодружений, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , без постійного місця проживання, раніше судимий:
- вироком Ізмаїльського міського суду Одеської області від 02 квітня 2008 року за ч. ч. 1, 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України на підставі ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років із конфіскацією майна;
- за вчинення злочину передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України.
Учасники процесу:
прокурори: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,
обвинувачений: ОСОБА_10 ,
захисник: ОСОБА_13 ,
формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
1. Так, 21 березня 2016 року приблизно о 23 годині, ОСОБА_10 , разом з особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження (далі - Особа), тобто за попередньою змовою групою осіб, знаходячись в приміщенні покинутої будівлі в парку «Преображенському», що по вул. Мечникова, 57 що в Приморському районі в м. Одесі, в ході розпивання спиртних напоїв, під час конфлікту з потерпілою ОСОБА_14 , умисно з метою позбавлення життя останньої наніс два удари ліктем в область голови, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді саден ділянки зовнішнього кута лівого ока, синця лівої виличної ділянки, садно лівого крила носа, забитої рани червоної обвідки верхньої губи, в свою чергу Особа із застосуванням совкової лопати наніс удар потерпілій в область обличчя, спричинивши останній тілесне ушкодження у вигляді забитої рани лобової ділянки зліва, від якого остання впала та знепритомніла. Після цього, ОСОБА_15 , разом з Особою, та двома іншими невстановленими особами перенесли непритомну потерпілу до сусіднього приміщення, де кинули її до будівельної ями. З метою сховати труп потерпілої ОСОБА_10 та особи почали по черзі закопувати її тіло совковою лопатою, однак в цей час ОСОБА_14 опритомніла та намагалась піднятися. З метою доведення умислу на позбавлення життя ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та особи стали кидати в неї будівельний ракушняк, бити ногами, лопатою та палкою в різні частини тіла, чим спричинили потерпілій тілесні ушкодження у вигляді рубаної рани тім'яної ділянки з переходом у ліву скроневу ділянку, крововилив під твердою оболонкою головного мозку, крововиливи під м'якою оболонкою головного мозку, два садна підборіддя, синець правої кисті, з переходом на тильну поверхню другого пальця правої кисті і тильну поверхню другого і третього пальців лівої кисті, від чого потерпіла знепритомніла вдруге, а ОСОБА_10 та особи закопали її в ямі. В результаті механічної асфікції від закриття дихальних шляхів землею, наступила смерть потерпілої ОСОБА_14 .
Позиція обвинуваченого ОСОБА_10 :
2. У судовому засіданні ОСОБА_10 частково заперечив свою провину у вчиненні злочину вказаного у вироку, та пояснив, що він не брав участь у вбивстві, але допомагав переховати тіло потерпілої.
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за злочин, винним у вчиненні якого визнається ОСОБА_10 .
3. Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_10 , суд кваліфікує за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України як: умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині, скоєне за попередньою змовою групою осіб.
Докази на підтвердження встановлених обставин.
4. Так, допитаний у якості свідка в порядку ст. 225 КПК України, ОСОБА_16 під час досудового розслідування слідчому судді пояснив, що він не був безпосереднім очевидцем подій, та повідомив, що за вказаною адресою він проживав разом із 9 особами, в тому числі з ОСОБА_10 , ОСОБА_17 ( ОСОБА_18 ) та потерпілою. Як йому стало відомо, 21 березня 2016 року, у нічний час, в ході конфлікту вбили ОСОБА_14 та закопали в яму у сусідньому боксі. Наступного дня він повернувся на будівництво щоб зібрати найнеобхідніші речі, де побачив ОСОБА_17 і ОСОБА_19 , які попросили допомогти переховати труп потерпілої. Коли свідок переконався, що справді потерпіла похована у сусідньому боксі, він втік з місця події.
5. Експерт ОСОБА_20 суду пояснив, що під час проведення експертизи, ним було встановлено, той факт що в організмі потерпілої була велика кількість землі. Ушкодження, які отримала потерпіла ОСОБА_14 могли призвести до втрати свідомості. При цьому визначити ступінь тяжкості травми наразі неможливо. Висновки зазначені в експертизі експерт підтвердив.
6. Експерт ОСОБА_21 , суду пояснив, що на момент захоронення потерпіла була жива, про що свідчить наявність ґрунту у внутрішніх органах. Висновки експертизи підтвердив.
Крім цього, судом були досліджені наступні письмові докази.
7. Протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 23 березня 2016 року підтверджує, що ОСОБА_10 затримано за ч. 2 ст. 115 КК України з тих підстав, що після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа вчинила злочин. Фактичний час затримання, відповідно до протоколу 23.03.2016 року 06 год.
8. Протокол огляду із фототаблицями від 23.03.2016 року підтверджує що у боксі №7 виявлено сліди речовини бурого кольору, які відібрано на ватний тампон; вилучено металевий совок з обломком дерев'яної рукоятки; та труп, який направлено до ОБСМЕ.
9. Протокол огляду місця події від 23.03.2016 року підтверджує вилучення у приміщенні боксу, який розташований в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 57-А, спортивних штанів; пари кросівок сірого кольору; туфлі та зразків ґрунту з ями, яка знаходилась у дальньому правому куті.
10. Акт судово- медичного дослідження ( обстеження) за № 297/930 від 23.03.2016 року підтверджує, що кров трупа невідомої жінки, приблизно 45-50 років, відноситься до групи О(І) з ізогемаглютинінами анти-А та анти-В за системою АВО.
11. У акті судово-медичного дослідження (обстеження) №1315/930 від 23.03.2016 року, зазначено, що при судово-токсилогічному дослідженні крові від трупа невідомої жінки етилового спирту не виявлено.
12. Протокол пред'явлення трупа до впізнання від 23.03.2016 року підтверджує що ОСОБА_22 впізнала труп своєї сестри ОСОБА_14 за зовнішнім виглядом рисами обличчя.
13. Протокол огляду трупа від 23.03.2016 року підтверджує, що на тілі ОСОБА_14 виявлена забійна рана голови тім'яно-скроневої ділянки, численні садна і крововиливи кисті верхніх кінцівок, та обличчя.
14. Акт судово-медичного дослідження (обстеження) №146 від 24.03.2016 року та висновок експерта №181 від 06.04.2016 року з фототаблицею, підтверджують, що на клапоті шкіри тім'яно-скроневої ділянки зліва, вилученого у трупа ОСОБА_14 є ушкодження, яке має морфологічні ознаки рубаного пошкодження, що могло бути утвореним від дії гострої кромки плаского рубаючого предмета.
15. Акт судово-медичного дослдіження (обстеження) №930 від 23.04.2016 року та висновок експерта № 210-930/2016 року від 22.04.2016 року підтверджують, що смерть ОСОБА_14 наступила від механічної асфіксії в результаті закриття дихальних шляхів чужорідним тілом (землею), крім цього, останній завдані наступні тілесні ушкодження: рубана рана тім'яної ділянки з переходом у ліву скроневу ділянку, забита рана лобової ділянки зліва, садно ділянки зовнішнього кута лівого ока, чотири садна лівої щоки, синець лівої величної ділянки, садно лівого крила носа, забита рана червоної обвідки верхньої губи, два садна підборіддя, синець правої кісті з переходом на тильну поверхню другого пальця правої кисті і тильну поверхню третього пальця правої кисті, синець лівої кисті, з переходом на тильну поверхню другого і третього пальців лівої кисті, крововилив під твердою оболонкою головного мозку, крововиливи під м'якою оболонкою головного мозку. Всі ушкодження утворені прижиттєво, що підтверджується наявністю клітинної реакції у ділянках ушкоджень та не виключається можливість збереження життя потерпілої при наданні своєчасної спеціалізованої допомоги.
16. Протокол проведення слідчого експерименту від 24.03.2016 року, із відеозаписом підтверджує, що у присутності захисника ОСОБА_23 та понятих, ОСОБА_10 добровільно показав обставини вчинення правопорушення, а саме: 21 березня 2016 року у нічний час, при розпиванні алкогольних напоїв, під час конфлікту, він наніс кілька ударів потерпілій в обличчя, в свою чергу ОСОБА_18 наніс потерпілій два удари лопатою в область голови від чого остання впала без свідомості. Після цього, вони взяли потерпілу і віднесли в інший бокс де кинули в яму, та почали закопувати. В цей час потерпіла опритомніла та стала просити про допомогу. ОСОБА_18 намагався допомогти витягнути потерпілу, але в нього не вдалось тому він кинув в неї дві цегли. Після цього, вони по черзі закидали потерпілу землею, і пішли спати. На наступний день, в вечері, він разом з ОСОБА_16 та ОСОБА_24 пішли переховати тіло. Побачивши труп ОСОБА_16 втік, а він разом з ОСОБА_18 з метою приховати сліди злочину засипали яму спеціями і пішли в сусідній бокс спати. Зранку прокинулись від того, що були затримані працівниками поліції.
Вказані обставини також зазначені в протоколі огляду та відтворення відеозапису від 02.05.2016 року.
17. Протокол проведення слідчого експерименту від 24.03.2016 року, із відеозаписом підтверджує, що у присутності захисника ОСОБА_25 та понятих, ОСОБА_24 добровільно показав обставини вчинення правопорушення, а саме: 21 березня 2016 року у нічний час, при розпиванні алкогольних напоїв, під час конфлікту, він був свідком як між ОСОБА_10 та потерпілою відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_26 лопатою вдарив потерпілу, після цього взяв її за ногу та поволік у сусідній бокс. Коли він туди зайшов, то побачив, що потерпіла наполовину закопана, він намагався її витягнути, що не видалось можливим. Після цього, зайшов ОСОБА_26 і заставив закопати потерпілу. Вона кричала, та просила допомоги, а вони в свою чергу продовжували наносити удари, та засипувати землею. Наступного дня, ОСОБА_26 запропонував зібрати речі та зникнути, на що він не погодився. З метою приховання слідів злочину ОСОБА_26 сказав переховати тіло потерпілої, прикривши сміттям та іншими предметами. В цей час з'явився ОСОБА_27 , який погодився допомогти копати. Побачивши руку потерпілої, ОСОБА_27 злякався і втік, а ОСОБА_26 засипав спеціями тіло після чого вони закопали його назад і пішли спати. Зранку прокинулись від того, що були затримані працівниками поліції.
Вказані обставини також зазначені в протоколі огляду та відтворення відеозапису від 02.05.2016 року.
18. Протокол огляду місця події від 25.03.2016 року, підтверджує вилучення у приміщенні боксу, який розташований в будівлі за адресою: м. Одеса, вул. Мечникова, 57-А, куртки білого кольору з нашаруванням бурого кольору і металевої банки.
19. Протокол проведення слідчого експерименту від 25.03.2016 року із відеозаписом, підтверджує, що свідок ОСОБА_16 у присутності понятих показав, де знаходився труп потерпілої, та повідомив, що ОСОБА_28 попросив його допомогти переховати труп потерпілої. Він погодився, поки не пересвідчився, що справді потерпіла померла, після чого він втік із місця злочину.
20. Висновок криміналістичної експертизи з дослідженням ґрунту № 1684 від 28.04.2016 року підтверджує, що на вилучених кросівках сірувато-синього кольору, які надані в спеціальному пакеті експертної служби МВС № 3146360, виявлено нашарування ґрунту який має загальну родову ( групову ) належність зі зразками ґрунту, які були вилучені в ході огляду місця події за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова , 57а.
21. Висновок експерта №383 від 05.05.2016 року підтверджує, що на тампоні зі змивом з місця події за адресою: АДРЕСА_2 може знаходитися кров потерпілої ОСОБА_14 .
22. Висновок експерта №390 від 12.05.2016 року підтверджує, що на спортивних штанах, вилучених з місця події за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, 57А виявлена кров людини, яка може належати ОСОБА_14 .
23. Висновок експерта №400 від 13.05.2016 року підтверджує, що на куртці вилученій з місця події за адресою: м. Одеса, вул. Мечнікова, 57А виявлена кров людини, яка може належати ОСОБА_14 .
24. Висновок судово-психіатричних експертів №219 від 19.05.2016 року підтверджує, що в момент вчинення злочину ОСОБА_10 не перебував в будь-якому юридично значущому стані, у тому числі, у стані афекту, не страждав хронічним чи тимчасовим психічним захворюванням; знаходився у стані алкогольного сп'яніння, що не позбавило останнього здатності повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними; особистісні прояви не знижували здатності ОСОБА_10 розуміти характер вчинених дій та їх наслідків.
25. Висновок судово-психологічної експертизи №2274 від 06.06.2016 року підтверджує, що на наданих відеоматеріалах під час проведення слідчого експерименту 24.03.2016 року ОСОБА_10 знаходився у звичайному емоційному стані, без ознак надмірної збудженості чи пригнічення; не знаходився у незвичному емоційному стані, що могло б говорити про будь-який вплив на нього; під час слідчого експерименту ОСОБА_10 тримається стримано, природно, показання дає самостійно, на запитання відповідає по суті; немає ознак здійснення на ОСОБА_10 психологічного впливу, у тому числі у вигляді висловлювання особами конкретної інформації - відповідей, які вони хотіли почути.
26. У висновку криміналістичної експертизи з досліджень ґрунтів №2273 від 10.06.2016 року, зазначено, що на металевому полотні лопати, яке вилучено 23.03.2016 року при проведенні огляду місця події, виявлено нашарування ґрунту, які мають загально родову належність зі зразками ґрунту вилученими за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, у підсумковій частині вказаного висновку, експертами, про дату огляду місця події як 23.03.2013 року, що суд вважає опискою.
27. У матеріалах судового провадження є клопотання сторони захисту про визнання недопустимими доказами: слідчий експеримент з протоколом, ДВД-диск на якому зафіксовані хід і результати такої слідчої дії, висновок судово-психологічної експертизи слідчого експерименту, з тих підстав, що під час такої слідчої дії порушено право ОСОБА_10 на захист, не роз'яснено право не свідчити проти себе тобто не роз'яснено вимоги статті 63 Конституції України; не виконані вимоги щодо відтворення обстановки: проведено слідчу дію в іншу пору доби, не проведено замірів ями, не встановлено положення в якому знаходилась потерпіла, не встановлено хто саме із групи осіб заподіяв потерпілій удар в потилицю. Крім цього, захисник зазначає, що ОСОБА_10 знаходився у важкому фізичному стані після бійки. Поміж іншим, адвокат ОСОБА_13 вказує на те, що відеозапис слідчого експерименту був використаний не в межах кримінального провадження, чим теж порушені права її підзахисного.
28. Крім цього, адвокат ОСОБА_13 заявила клопотання про визнання недопустимими доказами протоколи доступу до матеріалів досудового слідства, так як на таких протоколах не зазначені дата і час. На думку адвоката, ОСОБА_10 не мав реального доступу до матеріалів досудового розслідування, а тому речові докази та протоколи їх огляду із висновками експертів не можуть бути визнані допустимими доказами.
29. Також, захисник заявила клопотання про визнання недопустимим доказом протокол затримання ОСОБА_10 так як він був затриманий через певний час після вчинення злочину без ухвали слідчого судді.
30. Що стосується першого клопотання сторони захисту, то суд звертає увагу на наступне.
31. Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
32. У ст. ст. 87 -88 КПК України перелічені випадки визнання недопустимими доказів, отриманих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини і доказів та відомостей, які стосуються особи підозрюваного, обвинуваченого.
33. Як вбачається із дослідженого судом відеозапису, в ході проведення слідчої дії ОСОБА_10 роз'яснено його права, на протоколі слідчого експерименту є підпис останнього про ознайомлення із правами, в тому числі з правом не говорити нічого з приводу підозри проти нього, або у будь-який момент відмовитися відповідати на запитання (п. 4 ч. 2 ст. 42 КПК України); також при затриманні особи, що мало місце 23.03.2016 року, тобто напередодні, ОСОБА_10 роз'яснювали його права в тому числі ст. 63 Конституції України, тому посилання захисника про те, що обвинувачений не знав своїх прав є безпідставними. Крім цього, суд бере до уваги той факт, що у ОСОБА_10 був адвокат, жодних зауважень, заперечень чи скарг щодо адвоката обвинувачений не заявляв, клопотань про залучення іншого адвоката також не було, тому судом не встановлено порушення права на захист.
34. Вимоги, які пред'являються до слідчої дії у виді слідчого експерименту чітко зазначені у ст. 240 КПК України та розширеному тлумаченню не підлягають, а тому вказані в клопотанні порушення судом також не встановлені. Крім цього, суд звертає увагу сторони захисту на ті обставини, що саме слідчий та прокурор відповідно до ст. 222 КПК України є розпорядниками інформації, отриманої в ході досудового розслідування, і згідно з вказаною статтею, вони можуть визначати обсяг інформації, яка може бути розголошеною, а тому той факт, що відеозапис слідчого експерименту був вжитий поза межами кримінального провадження, не є порушенням вимог КПК України.
35. Стосовно надання доступу до матеріалів досудового розслідування, суд вважає за необхідне звернути увагу на таке.
36. Відповідно до ст. 290 КПК України, прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом'якшенню покарання.
Прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.
37. Відповідно до ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження в тому числі диспозитивності. Згідно із таким принципом, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
38. Так, Кримінальний процесуальний кодекс України встановлює обов'язок сторони обвинувачення надати доступ до матеріалів досудового розслідування та право сторони захисту на ознайомлення. Той факт, що обвинувачений і захисник не реалізували своє право, але письмово підтвердили протилежній стороні факт ознайомлення, уже виключає можливість визнання судом порушень вимог ст. 290 КПК України, виходячи із принципу диспозитивності. При цьому, суд враховує і ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_10 за час дослідження судом доказів не заперечував проти останніх із підстав не відкриття таких доказів.
39. Крім цього, підстав для визнання недопустимим доказом протокол затримання підозрюваного ОСОБА_10 суд не вбачає, так як обвинувачений був затриманий на місці вчинення злочину, та об'єктивні ознаки вказували на ті обставини, що ним могло бути вчинене правопорушення. При цьому, суд також враховує, що після затримання ОСОБА_10 був доставлений до слідчого судді для вияснення обставин і підстав його затримання.
40. З урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що всі досліджені докази належні, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, оскільки отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження.До тверджень обвинуваченого ОСОБА_10 , щодо невизнання своєї вини, суд ставиться критично, як спосіб захисту та бажання уникнути кримінальної відповідальності.
41. Всі досліджені судом докази в своїй сукупності та взаємозв'язку не містять суперечностей, доповнюють один одного, об'єктивно підтверджують обставини викладені в обвинувальному акті та дають можливість суду прийти до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованого йому злочину, є доведеною у повному обсязі.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_10 .
42. Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_10 , згідно зі ст. 66 КК України суд враховує стан здоров'я.
43. Обставинами, що обтяжують покарання ОСОБА_10 , відповідно до ст. 67 КК України суд враховує вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.
Мотиви призначення покарання.
44. Суд, при обранні заходу примусу обвинуваченому ОСОБА_10 відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, та обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.
45. У відповідності до вимог Закону України про кримінальну відповідальність, покарання має на меті не тільки кару, а повинне забезпечити перевиховання обвинуваченого, задля недопущення повторення протиправної поведінки з його сторони. Покарання повинно бути справедливим.
46. Судом взято до уваги стан здоров'я ОСОБА_10 і наявність в останнього таких тяжких захворювань, як ВІЛ-інфекція та гепатит «С», що враховано як пом'якшуючі обставини. При цьому, відповідно до довідки КУ «ІМЦЛ» №07/01-06-636 від 19.04.2016 року ОСОБА_10 на диспансерному обліку у нарколога та психіатра не значиться, а за місцем попереднього ув'язнення характеризується позитивно. В той же час, суд враховує, що ОСОБА_10 вчинив особливо тяжкий умисний злочин проти життя, що вимагає суворішого покарання з боку правоохоронних органів. Крім цього, судом встановлені обтяжуючі обставини. Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що саме призначення найбільш суворого покарання, в даному випадку відповідає морально-етичним і правовим нормам, та буде забезпечувати однаковий (рівний) для будь-кого із громадян обов'язок понести за вчинений злочин відповідальність в межах санкції відповідної статті кримінального закону, а тому необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого буде призначення покарання виключно в умовах ізоляції від суспільства.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
47. Рішення щодо речових доказів прийняти на підставі ст. 100 КПК України.
48. Судові витрати стягнути з обвинуваченого на користь держави.
49. У строк відбування покарання зарахувати строк утримання обвинуваченого під вартою, із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, з тих підстав, що Великою палатою Верховного суду, по справі №663/537/17 від 29.08.2018 року, зазначено: «якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно) і щодо неї продовжували застосовуватися заходи попереднього ув'язнення після 21 червня 2017 року, тобто після набрання чинності Законом № 2046-VIII, то під час зарахування попереднього ув'язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК України в редакції Закону № 838-VIII. В такому разі Закон № 838-VIII має переживаючу (ультраактивну) дію. Застосування до таких випадків Закону № 2046-VIII є неправильним, оскільки зворотна дія Закону № 2046-VIII як такого, що «іншим чином погіршує становище особи», відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України не допускається.»
50. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
На підставі ст. 72 (в ред. Закону № 838-VIII) КК України, керуючись ст. ст. 100, 128, 349,367-368,370-371,373-376,395,532 КПК України, суд -
1. ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання за п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України, у виді позбавлення волі строком на 10 (десять) років.
2. Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 23.03.2016 року.
3. Речові докази: фрагмент дерев'яної палки; металеву совкову лопату; фрагмент деревини - знищити;
Змиви речовини бурого кольору; DVD- R диск з назвою «1106» та DVD- R диск з назвою «1166»; паперові пакети із змивами з рук ОСОБА_24 та ОСОБА_10 ; пакет із зразком крові ОСОБА_24 , та ОСОБА_10 ; паперові пакети із зрізами нігтьових пластин з рук ОСОБА_24 та ОСОБА_10 ; паперові пакети зі зразками ґрунту - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
чоловічі спортивні штани чорного кольору з синтетичного утепленого трикотажу; туфлі мокасини темно-синього кольору; кросівки сіро-синього кольору - повернути за належністю.
4. Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати за проведення судово-психологічної експертизи № 2274 від 06.06.2016 року. у розмірі 2752, 50 грн. (дві тисячі сімсот п'ятдесят дві гривні п'ятдесят копійок).
5. Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати за проведення криміналістичної експертизи № 2273 від 10.06.2016 року. у розмірі 5958 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім гривень ).
6. Стягнути з ОСОБА_10 на користь держави витрати за проведення судово психологічної експертизи № 1684 від 28.04.2016 року. у розмірі 6620 грн. (шість тисяч шістсот двадцять гривень).
7. На підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. Закону № 838-VIII) в строк відбування покарання зарахувати строк утримання ОСОБА_10 в установі попереднього ув'язнення в період з 23.03.2016 року по набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
8. Запобіжний захід ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою - залишити без змін, до набрання вироком законної сили.
9. Вирок може бути оскаржений сторонами судового провадження з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Приморський районний суд м. Одеси протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для особи, яка утримується під вартою - протягом тридцяти днів з моменту отримання копії такого рішення.
10. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги у випадку її відсутності.
11. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
12. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокуророві.
13. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Головуючий суддя:
судді:
20.11.2020