ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 січня 2021 року м. Херсон Справа № 923/1252/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНАЛ-ТЕПЛО СЕРВІС", м. Київ
до: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона
про стягнення 114219,36 грн заборгованості за договором № 16 від 25.03.2019
представники не викликались
До Господарського суду Херсонської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНАЛ-ТЕПЛО СЕРВІС" (позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона (відповідач) про стягнення 114219,36 грн заборгованості за договором № 16 від 25.03.2019, з яких - 85143,72 грн основного боргу, 24834,03 грн пені, 1362,29 грн втрат від інфляції та 2879,32 грн 3% річних.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.11.2020, справу розподілено судді Литвиновій В.В.
Ухвалою від 03.12.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено Відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз'яснено Відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Представник позивача отримав ухвалу про відкриття провадження у справі 7.12.2020 відповідно до поштового повідомлення.
Відповідач отримав ухвалу суду - 08.12.2020 відповідно до поштового повідомлення про вручення за адресою, зазначеною в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch)- м. Херсон сел. Чкалова 37. Відзиву на позов відповідач не надав.
Враховуючи, що сторони належним чином повідомлені про розгляд справи, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Дослідивши матеріали справи, суд
25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАНАЛ-ТЕПЛО СЕРВІС" (підрядник, позивач) до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Херсона (замовник, відповідач) укладено договір № 16 (а.с. 11-13), за умовами якого підрядник зобов"язується виконати за завданням замовника наступні види робіт: поточний ремонт, гідрохімічне очищення системи опалення будівлі штаба за ГП № 23 у в/м № 14 с. Чорнобаївка, а замовник зобов"язався прийняти та оплатити вищеперелічені роботи згідно актів виконаних робіт (п. 1.1, 1.2 договору).
Ціна договору складає 85143,72 грн, кінцева ціна договору визначається по фактично виконаних обсягах і актах виконаних робіт, в цінах на момент їх оплати (п. 2.1, 2.2 договору).
Відповідно до розділу 3 договору оплата проводиться по факту виконаних робіт по затверджених актах форми № КБ-2в, КБ-3. Оплата проводиться з урахуванням коефіцієнтів на кожен вид робіт. Оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт. Кінцевий розрахунок проводиться замовником не пізніше 31 грудня 2019 року після повного виконання робіт, включаючи усунення виявлених в процесі приймання недоліків.
Згідно з п. 4.1, 4.2 договору підрядник приступає до виконання робіт у терміни, передбачені усною домовленістю сторін. Договір вступає в силу з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2019 при умові повного виконання сторонами своїх зобов"язань.
Позивач виконав роботи за договором, а відповідач їх прийняв, що підтверджується актом приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) від 27.05.2019 (а.с. 14-15) та довідкою про вартість виконаних робіт та витрати форма №КБ-3 (а.с.24) на суму 85143,72 грн, які підписані обома сторонами та засвідчені їх печатками.
Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).
Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.
Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.
Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір № 16 від 25.03.2019 набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.
Але, відповідач доказів перерахування боргу в сумі 85143,72 грн, як і будь-яких заперечень проти позову, станом на день розгляду спору не подав, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 85143,72 грн підлягають задоволенню в повному розмірі.
Як зазначалось вище, відповідно до п. 3.3 договору оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт, що відповідачем виконано не було, у зв"язку з чим прострочення оплати має місце з 06.06.2019.
З огляду на викладене, у зв"язку з простроченням оплати позивачем нараховано 2879,32 грн 3% річних за період з 06.06.2019 по 21.07.2020.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних, здійснений позивачем, суд дійшов висновку, що він здійснений вірно, тому позовні вимоги про стягнення 2879,32 грн 3% річних підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем нараховано 1362,29 грн втрат від інфляції за червень 2019- квітень 2020 року.
Відповідно до п. 1.12 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
З огляду на викладене, суд перевіривши розрахунок втрат від інфляції, здійснений позивачем, не виходячи за межі визначеного позивачем строку, дійшов висновку, що він здійснений вірно, тому позовні вимоги про стягнення 1362,29 грн втрат від інфляції підлягають задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про стягнення 24834,03 грн пені, суд враховує наступне.
Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.
Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.
Укладаючи договір поставки № 16 від 25.03.2019 року сторони пунктом 6.4 передбачили, що за несвоєчасну оплату замовником вартості виконаних підрядником робіт, він виплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день перевищення терміну від суми неперерахованих коштів.
Позивачем нараховано 24834,03 грн пені за період з 06.06.2019 по 21.07.2020.
Однак, позивачем не враховано, що відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З огляду на викладене, здійснивши перевірку правильності нарахувань пені, суд дійшов висновку, що він має помилки та додає свій розрахунок:
Розрахунок пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання
Боргові періоди:
Сума заборгованостіВалютаДата початку розрахункуДата закінчення розрахунку
85143,72грн.06.06.201906.12.2019
Процентна ставка пені:2 x ставок НБУ
Розраховується за формулою:
[Пеня] = [Сума боргу] 2 [Ставка пені (%)] / 100% / 365 днів [Кількість днів]
Розрахунок пені
Дата початкуДата закінченняКількість днівСума боргуОблікова ставка НБУРозрахункова ставка (% у рік)Пеня
06.06.201918.07.20194385 143.0017.5353 510.69
19.07.201905.09.20194985 143.0017343 886.25
06.09.201924.10.20194985 143.0016.5333 771.95
25.10.201906.12.20194385 143.0015.5313 109.47
Всього: 14 278.36
Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за вказані періоди складає 14 278.36 грн, тому позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в сумі 14278,36 грн.
Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судові витрати щодо сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2102грн/114219,36грн*103663,69грн=1907,74 грн).
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 6000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з вимогами ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв"язку з розглядом справи.
Суд враховує, що судових засідань у даній справі не проводилось, оскільки справу було призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.
Відповідно до статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України встановлено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.
Позовна заява підписана представником позивача - адвокатом Оплачко В.О.
На підтвердження повноважень адвоката Оплачко В.О. надано ордер від 12.11.2020 (а.с. 29) та копію свідоцтва про право Оплачко В.О. на заняття адвокатською діяльністю (а.с. 26).
До позовної заяви додано копію договору № 1106//16-КТС про надання правової допомоги від 11.06.2020, укладеному між позивачем та адвокатом Оплачко Віталієм Олексійовичем та додаткової угоди до нього (а.с. 27-28), за умовами якого адвокат зобов"язався надати позивачу правову допомогу щодо стягнення заборгованості за виконані роботи з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона за договором № 16 від 25.03.2019, а позивач зобов"язується оплатити їх. Оплата здійснюється в сумі 6000 грн авансом (п. 4.1-4.3 договору), з яких опрацювання матеріалів, підготовка та подача позовної заяви до суду 4000грн, супровід справи в суді, незалежно від кількості судових засідань, підготовка та подача процесуальних документів - 2000 грн.
Платіжним дорученням № 487 від 22.07.2020 позивач сплатив адвокату Оплачко В.О. 6000 грн (а.с. 25).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В даному випадку справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, судові засідання не призначались, тобто адвокат не брав участь в засіданнях суду. Крім того, ніяких процесуальних документів, окрім позовної заяви, позивачем до суду не подавалось.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем доведено факт понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу у справі в сумі 4000 грн.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Від відповідача не надходило заперечень щодо розподілу судових витрат.
З огляду на викладене та враховуючи те, що позов задоволено частково, витрати позивача на професійну правничу допомогу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України (4000/114219,36*103663,69=3630,33грн).
На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Херсона (м. Херсон селище Чкалова, 37, код 08294952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КАНАЛ-ТЕПЛО СЕРВІС" (м. Київ, Вознесенський узвіз 3/5, код 41491814) 85143,72 грн основного боргу, 14278,36 грн пені, 1362,29 грн втрат від інфляції та 2879,32 грн 3% річних, 1907,74 грн витрат зі сплати судового збору та 3630,33 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Херсонської області (підпункт 17.5 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України).
Повне рішення складено 29.01.2021
Суддя В.В.Литвинова