29.01.2021 Справа№ 914/225/21
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М., розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервиспромторг»», м. Харків
про забезпечення прозову у справі №914/225/21
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервиспромторг»», м. Харків
до відповідача: ФОП Поліха Богдана Михайловича, Львівська обл., Сокальський район, с. Муроване
про стягнення 567 921,44 грн заборгованості
Без виклику учасників справи
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервиспромторг»», м. Харків до ФОП Поліха Богдана Михайловича, Львівська обл., Сокальський район, с. Муроване про стягнення 567 921,44 грн заборгованості.
Разом з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову (вх.№294/21) шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить та є у користуванні ФОП Поліха Б.М. в межах заявлених позовних вимог в розмірі 567 921, 44 грн. (п'ятсот шістдесят сім тисяч дев'ятсот двадцять одна гривня 19 копійок).
Зокрема, у заяві про забезпечення позову зазначається, що представником ТОВ «Сервиспромторг», адвокатом Куденко Денисом Олеговичем було отримано 08.01.2021 року інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта Поліха Богдан Михайлович відповідно до якої йому належить на праві власності наступні об'єкти нерухомого майна:
1. квартира, об'єкт житлової нерухомості, Загальна площа (кв.м). 68.3, житлова площа (кв.м): 37.6. за адресою_ АДРЕСА_1 ,
2. Земельна ділянка заг. площею (га): - 0.094, кадастровий номер 4624883700:17:003:0024, що розташована за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Муроване;
3. Земельна ділянка заг. площею (га) - 0.2582, кадастровий номер 4624883700:17:003:0025, що розташована за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Муроване;
4. Земельна ділянка заг. площею (га) - 0.7752, кадастровий номер 4624883700:20:000:0010, що розташована за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Муроване;
5. Земельна ділянка заг. площею (га) - 1.8583, кадастровий номер 4624883700:16:000:0020, що розташована за адресою: Львівська обл., Сокальський р., с. Муроване;
6. Земельна ділянка заг. площею (га) - 0.25, кадастровий номер 4624883700:17:003:0023, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;
7. Житловий будинок, об'єкт житлової нерухомості, загальна площа (кв.м): 99.7, житлова площа (кв.м): 54, Опис: будинок складається з 3-х житлових кімнат,4-х коридорів, кухні, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;
8. Квартира житлова, загальна площа (кв.м): 28,4, Житлова площа (кв.м): 16,2, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 17066, розташована за адресою Львівська обл., Сокальський р., м. Сокаль, вулиця Героїв У ПА, будинок 1, квартира 35;
9. Квартира житлова, Загальна площа (кв.м): 97,7, Житлова площа (кв.м): 52,6, Загальна вартість нерухомого майна (грн): 227942 розташована за адресою Львівська обл., Сокальський р., м. Сокаль, вулиця Святих Петра і Павла, будинок 1, квартира 1;
Подана заява обґрунтована тим, що ТОВ «Сервиспромторг», як постачальник, на виконання умов договору №211201 від 21.12.2015 року своєчасно, належним чином та в повному обсязі виконував свої зобов'язання перед ФОП Поліха Б.М., як покупцем, щодо поставок продукції протягом 5 років, що підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку. Однак, в ході фінансово - господарської діяльності між Постачальником та Покупцем в період 2018-2020р.р. склалася ситуація в результаті якої Покупець в супереч умов договору не виконує свої зобов» язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі.
У зав'язку з чим у Покупця товару утворилась фінансова заборгованість перед Постачальником у загальному розмірі 504 895,69 гривень (п'ятсот чотири тисячі вісімсот дев'яносто п 'ять гривень 69 коп.) за період з 26.03.2018 року по 24.09.2020 року, 3% річних за прострочення сплати грошового зобов'язання у сумі 9 772.00грн. (девять тисяч сімсот сімдесят дві гривні 0 копійок), суму пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 41 857, грн. ( сорок одна тисяча вісімсот п'ятдесят сім гривень 75 копійок), суму інфляційні збитки за у розмірі 11 395,75 грн. (одинадцять тисяч триста дев'яносто п'ять гривень 75 копійок) на загальну суму 63 025,50 грн. (шістдесят три тисячі двадцять п 'ять гривень 75 копійок).
Таким чином сума заборгованості ФОП Поліха Б.М. перед ТОВ «Сервиспромторг» становить 567 921,44 грн.
Дослідивши обставини та докази, якими позивач обґрунтовує заяву про забезпечення позову, суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Відповідно до положень ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову; забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб
В силу приписів, викладених в п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (заявника).
Предметом спору у справі № 914/225/21 є стягнення заборгованості за договором поставки.
Необхідність забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань перед позивачем та ухиляється від виконання своїх обов'язків передбачених договором поставки, що підтверджується фактичним ігноруванням письмових листів - претензій, а також невиконанням зобов'язань по сплаті грошових коштів (суми заборгованості) за поставлений товар протягом тривалого часу, а саме більш як восьми місяців.
Також зазначає, що в ході переговорного процесу між ФОП Поліхом Б.М. та представниками ТОВ «Сервиспромторг», щодо врегулювання даного спірного питання щодо сплати суми заборгованості ФОП Поліхом Б.М. було зазначено в телефонних розмовах, що він не збирається сплачувати зазначені суми та у разі наявності позовної заяви він миттєво переоформить право власності на нерухоме майно, яке належить йому на третіх осіб з метою ухилення від сплати і унеможливлення накладення арешту на його майно.
Відтак, невжиття заходів щодо накладення арешту на майно, на думку заявника, що належать ФОП Поліху Б.М. може утруднити чи зробити неможливим виконання подальшого рішення господарського суду.
З цього приводу суд зазначає таке.
За змістом статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) кожному гарантується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Цією статтею також визначено певні гарантії прав приватних осіб у випадку втручання держави у їхні права.
Згідно зі статтями 13, 41 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути здійснене лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.
Арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого однорідного чи оодібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна.
Заявник у прохальній частині заяви про забезпечення позову не конкретизує майно, на яке слід накласти арешт, що відноситься до предмета спору.
Арешт майна - це судове обмеження свободи власника майна розпоряджатися ним до визначення його дальшої долі. Процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його описі, опечатуванні і передачі на зберігання.
Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
З урахуванням предмету позову у даній справі - стягнення заборгованості за договором поставки у розмірі 567 921,44 грн., звертаючись із заявою про вжиття заходів забезпечення позову, позивач мав довести на підставі належних, допустимих доказів, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення в результаті об'єктивних (відсутність грошових коштів для виконання зобов'язань за спірними договорами, незадовільний фінансовий стан, наявність невиконаних безспірних зобов'язань, відкритих виконавчих проваджень щодо відповідачів тощо) або суб'єктивних (вчинення відповідачем умисних дій, направлених на приховування або відчуження майна або вчинення інших дій з метою уникнення відповідальності за спірним договором або перешкоджання законному стягненню зазначеної заборгованості) причин.
Доводи позивача у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки, і відповідно, стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання договору, які безпосередньо є предметом позову у даній справі, факт прострочення чи ухилення відповідача від виконання зобов'язань не є встановленим та підлягають доведенню під час вирішення справи по суті і самі по собі не можуть свідчити про майбутнє ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Твердження позивача у заяві про забезпечення позову про те, що в телефонних розмовах з відповідачем він не збирається сплачувати зазначені суми та у разі наявності позовної заяви він миттєво переоформить право власності на нерухоме майно, яке належить йому на третіх осіб з метою ухилення від сплати і унеможливлення накладення арешту на його майно не доведені позивачем належними та допустимими доказами, як і не обґрунтовано тієї обставини, що відповідачем вчинено або вчиняються дії з метою ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, зокрема, що ним вчиняються дії, спрямовані на стійке зменшення обігових коштів, зменшення ліквідності основних засобів, припинення основної господарської діяльності, тощо.
Сам факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем не є єдиною та достатньою підставою для вжиття судом заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно. Із поданої заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів не вбачається, що наявні зараз чи отримані у майбутньому грошові кошти та майно будуть безповоротно вилучені відповідачем із його господарської діяльності.
Суд звертає увагу позивача, що згідно зі статтями 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні та заявником суду не надані докази того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Сервиспромторг» у задоволенні заяви про забезпечення позову (вх..№294/21 від 27.01.2021).
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Ухвалу складено та підписано 29.01.2021р.
Суддя С.М. Коссак