вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" січня 2021 р. Справа№ 911/378/17
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Копитової О.С.
суддів: Остапенка О.М.
Грека Б.М.
за участю секретаря судового засідання: Гуньки О.В.
у присутності представників сторін згідно протоколу судового засідання
від 27.01.2021 року
розглянувши матеріали апеляційної скарги комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
на ухвалу господарського суду Київської області від 07.10.2020 року
у справі №911/378/17 (суддя Лопатін А.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація"
до комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства"
про стягнення заборгованості на суму 33308030,38 грн.,
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2020 року по справі №911/378/17 задоволено частково скаргу боржника від 14.09.2020 року №01-07-15/1132 (вх. №179/20, 17.09.2020 р.) на неправомірні дії та рішення державного виконавця заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В.; визнано неправомірними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо надсилання боржнику документів виконавчого провадження: постанови ВП №61724415 від 31.08.2020 року про арешт коштів боржника з порушенням строків, визначених приписами ст.28 Закону України "Про виконавче провадження"; в іншій частині скаргу боржника від 14.09.2020 року №01-07-15/1132 (вх. №179/20, 17.09.2020 р.) на неправомірні дії та рішення державного виконавця заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, комунальне підприємство "Управління житлово-комунального господарства" (надалі по тексту КП "Управління житлово-комунального господарства", скаржник) подало апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Київської області від 07.10.2020 року по справі №911/378/17, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 07.10.2020 року по справі №911/378/17 в частині п.3 "В іншій частині скаргу боржника від 14.09.2020 року №01-07-15/1132 (вх. №179/20, 17.09.2020 р.) на неправомірні дії та рішення державного виконавця заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. залишити без задоволення" та постановити нове, яким задовольнити скаргу боржника в повному обсязі. Також апелянт в апеляційній скарзі клопоче про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що вважає оскаржувану ухвалу, такою, що прийнята без всебічного (повного) дослідження матеріалів справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Крім того, скаржник наголошує, що постановою виконавчого провадження №61724415 від 07.04.2020 року накладено арешт на грошові кошти КП "Управління житлово-комунального господарства" на всіх рахунках в установах банків; постановою виконавчого провадження №61724415 від 16.04.2020 року накладено повторний арешт на кошти боржника; постановою виконавчого провадження №61724415 від 08.04.2020 року накладено арешт на майно боржника; постановою виконавчого провадження №61724415 від 08.04.2020 року оголошено розшук майна боржника.
Також скаржник зазначає, що ухвалою місцевого суду від 07.05.2020 року по справі №911/378/17 скасовано арешт з коштів КП "Управління житлово-комунального господарства" НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус» накладені постановами про арешт коштів №61724415 від 07.04.2020 року та 16.04.2020 року.
Постанови державного виконавця про арешт коштів боржника №61724415 від 07.04.2020 року та 16.04.2020 року не скасовані, скасовано лише арешт з коштів на одному рахунку.
Натомість, заступником начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицею А.В. винесена постанова виконавчого провадження №61724415 від 31.08.2020 року про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ «КБ «Глобус» в третє.
Також скаржником зазначено, що державним виконавцем без дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства здійснено заходи із звернення стягнення на кошти боржника, а саме до банку АТ «КБ «Глобус» повторно направлено платіжні вимоги щодо стягнення коштів боржника.
Оскільки, вищезазначені дії та рішення державного виконавця були протиправними, КП "Управління житлово-комунального господарства" було подано повторно скаргу до господарського суду Київської області.
Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 10.12.2020 року апеляційну скаргу комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" передано колегії суддів у складі головуючого судді: Копитової О.С., суддів: Сотнікова С.В., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою КП "Управління житлово-комунального господарства" на ухвалу господарського суду Київської області від 07.10.2020 року та призначено справу №911/378/17 до розгляду на 13.01.2021 року.
12.01.2021 року на електронну адресу суду від товариства з обмеженою відповідальністю "Екоенергогенерація" (надалі по тексту ТОВ "Екоенергогенерація") надійшов відзив на апеляційну скаргу.
В поданому відзиві представник зазначає, що повністю заперечує проти змісту і вимог апеляційної скарги КП "Управління житлово-комунального господарства", оскільки скаржник щодо накладення арешту, повторює обґрунтування неправомірності накладення цього арешту, викладене ним в скарзі від 14.09.2020 року №01-07-15/1132 на неправомірні дії та рішення державного виконавця, при цьому, взагалі не зазначає в чому полягало порушення застосованої судом першої інстанції ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України щодо врахування постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 року у справі №911/378/17.
Також представник зазначає, що стосовно порядку стягнення грошових коштів, скаржник також повторює обґрунтування неправомірності накладення цього арешту, викладене ним в скарзі від 14.09.2020 року №01-07-15/1132 на неправомірні дії та рішення державного виконавця і знову не зазначає в чому полягало порушення застосованої судом першої інстанції ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України щодо врахування постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020 року у справі №911/378/17 на підставі якої і було відмовлено у задоволенні скарги КП "Управління житлово-комунального господарства" на неправомірні дії та рішення державного виконавця в частині неправомірності звернення стягнення на грошові кошти.
Підсумовуючи відзив представник просить суд апеляційну скаргу КП "Управління житлово-комунального господарства" залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2021 року розгляд справи №911/378/17 відкладено на 27.01.2021 року.
14.01.2021 року через відділ документообігу суду від скаржника надійшло клопотання про розгляд справи без їх участі.
Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 року, у зв'язку з перебуванням судді Сотнікова С.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.01.2021 року, для розгляду справи сформовано колегію у складі головуючого судді: Копитової О.С. суддів: Грека Б.М., Остапенка О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 року вищевказаною колегією суддів прийнято до провадження апеляційну скаргу КП "Управління житлово-комунального господарства" та призначено до розгляду на 27.01.2021 року.
27.01.2021 року в судовому засіданні представник ТОВ "Екоенергогенерація" надав усні пояснення по справі.
Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. В зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе прийняти постанову без участі їх представників.
В судовому засіданні 27.01.2021 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Згідно зі ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно зі ст. 124 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Як вбачається з матеріалів справи, у провадженні господарського суду Київської області перебувала справа № 911/378/17 за заявою Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (надалі по тексту - ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України") до КП "Управління житлово-комунального господарства" про банкрутство, провадження в якій порушено ухвалою суду від 06.07.2017 року.
Рішенням господарського суду від 15.01.2020 року позов задоволено частково; стягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" на користь ТОВ "Екоенергогенерація" 25321354,38 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 06.03.2018 р. № 4/18-п; 6686676,00 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 09.04.2019 р. № 5-п-19 та 3842,00 грн. судового збору; стягнуто з КП "Управління житлово-комунального господарства" в доход Державного бюджету 495778,46 грн. судового збору; провадження у справі в частині стягнення основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії від 06.03.2018 року № 4/18-п в розмірі 1300000,00 грн. закрито.
На примусове виконання рішення суду 11.03.2020 року видано накази.
Ухвалою господарського суду від 07.05.2020 року скаргу боржника на неправомірні дії та рішення державного виконавця - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В., яка надійшла до суду 21.04.2020 року задоволено частково.
Ухвалою господарського суду від 13.05.2020 року скаргу боржника від 23.04.2020 року № 01-07-15/433 (вх. 88/20, 27.04.2020 року), з урахуванням заяви про уточнення від 08.05.2020 року № 01-07-15/736 на неправомірні дії та рішення державного виконавця - заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. задоволено частково.
17.09.2020 року до господарського суду Київської області КП "Управління житлово-комунального господарства" подало скаргу на рішення та дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у даній справі.
Скарга боржника від 14.09.2020 року № 01-07-15/1132 на дії та рішення державного виконавця вмотивована тим, що державним виконавцем всупереч положенням ст. 345 ГПК України не повідомлено про виконання ухвали господарського суду Київської області від 07.05.2020 року. Натомість, замість виконання зазначеної ухвали суду державним виконавцем винесено постанову ВП № 61724415 від 31.08.2020 року про накладення арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус" втретє. Також, зазначено, що відповідно до листа розпорядника майна боржника державний виконавець без дотримання приписів ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства направив зазначену постанову та вимогу про стягнення коштів з рахунків боржника на виконання. Скаржник наполягає на тому, що зазначені дії є неправомірними, оскільки у відповідності до положень ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства арешт майна боржника чи інші обмеження щодо розпорядження належним йому майном може бути застосовано виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство. Крім того, звернення стягнення на майно за вимогами на які не поширюється мораторій здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Виходячи з наведеного, скаржник зазначає, що в даному випадку державний виконавець діяв поза межами повноважень та всупереч вимогам Закону, тому постанова про арешт коштів боржника ВП № 61724415 від 31.08.2020 року є незаконною та підлягає скасуванню, дії щодо звернення стягнення на майно - протиправними. Окрім зазначеного, скаржник зазначає, що державним виконавцем не дотримано положення ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" щодо направлення боржнику документів виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.10.2020 року по справі №911/378/17 задоволено частково скаргу боржника від 14.09.2020 року №01-07-15/1132 (вх. №179/20, 17.09.2020 р.) на неправомірні дії та рішення державного виконавця заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В.
Розглядаючи спір по суті, колегія суддів звертає увагу на наступні обставини.
Статтею 343 ГПК України визначено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону).
Відповідно до приписів ст. 10 Закону "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Як було вищезазначено, скаржник просить суд визнати неправомірними дії заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту коштів КП "Управління житлово-комунального господарства" згідно постанови ВП № 61724415 від 31.08.2020 року та зобов'язати заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. скасувати постанову ВП № 61724415 від 31.08.2020 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус".
Відповідно до ч. 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Частиною 3 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. від 31.08.2020 року ВП № 61724415 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках згідно переліку, в тому числі на рахунку НОМЕР_1 в АТ КБ "Глобус", та, згідно змісту постанови, всіх інших рахунках, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження 31447002,41 грн.
Питання щодо правомірності дій державного виконавця щодо накладення арешту на зазначений рахунок, відкритий боржником в АТ КБ "Глобус", було предметом дослідження апеляційною судовою інстанцією.
Північний апеляційний господарський суд у постанові від 18.08.2020 року №911/378/17, якою було скасовано ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2020 року в даній справі у відповідній частині, дійшов наступних висновків: "чинне законодавство не відносить кошти та рахунки, на яких вони зберігаються, призначені для виплати заробітної плати, для розрахунку з бюджетом тощо до тих, на які заборонено звертати стягнення. Якщо ж накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, який використовується для акумулювання страхових коштів відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", то банківська установа зобов'язана повернути без виконання постанову державного виконавця в цій частині, оскільки відповідно до ст. 34 вказаного Закону не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів, на стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до закону. Матеріали справи свідчать про те, що рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ "Глобус" використовується боржником як поточний, в тому числі для розрахунку з постачальниками, виплати заробітної плати, сплати податків тощо. При цьому, згідно інформації банківської установи від 22.04.2020 № 1069-БТ цей рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання. За вказаних обставин, суд не вбачає у діях державного виконавця при прийнятті постанови про арешт грошових коштів порушень чинного законодавства, а доводи скарги про порушення прав працівників з отримання заробітної плати, неможливість виконувати зобов'язання зі сплати податків не можуть бути підставою для скасування правомірного рішення державного виконавця, а перебувають в прямій залежності від волі самого боржника, який не виконує свої зобов'язання перед стягувачем та відповідно створив передумови для примусового виконання рішення суду про стягнення заборгованості.".
Відповідно до положень ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того що боржником не надано нових доказів, які не були предметом дослідження під час прийняття вищенаведених рішень і які б свідчили, що рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ "Глобус" є рахунком зі спеціальним режимом використання, місцевий суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення скарги боржника в частині оскарження дій заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо арешту коштів КП "Управління житлово-комунального господарства" згідно постанови ВП № 61724415 від 31.08.2020 року та зобов'язання заступника начальника Відділу примусового виконання рі шень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелицю А.В. скасувати постанову ВП № 61724415 від 31.08.2020 року про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку НОМЕР_1 в АТ "КБ "Глобус".
Що стосується вимог скаржника про визнання неправомірними дій заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо повторного вчинення заходів зі звернення стягнення на кошти боржника на раху нках в АТ "КБ "Глобус", без врахування приписів ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та всупереч ухвалі господарського суду від 07.05.2020 року по справі № 911/378/17, апеляційний суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем з метою примусового виконання рішення суду вчинено заходи зі звернення стягнення на кошти КП "Управління житлово-комунального господарства" на рахунках в АТ "КБ "Глобус" шляхом направлення банку платіжних вимог від 31.08.2020 року №№ 61724415/5, 61724415/4, 61724415/2, 61724415/1.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Боржник перебуває в судовій процедурі розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Абзацом 1 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.
Кредиторська заборгованість, примусове стягнення якої провадиться державним виконавцем, є поточною, а відтак мораторій щодо неї не застосовується.
Відповідно до абзацу 4 ч. 4 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий.
Згідно з абзацом 5 ч. 4 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.
Порядок звернення стягнення на кошти боржника - КП "Управління житлово-комунального господарства" з метою примусового виконання рішення в даній справі також був предметом дослідження Північним апеляційним господарським судом згідно постанови від 18.08.2020 року у даній справі. В даній постанові зазначено наступне: "з аналізу вказаних норм ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства належить дійти висновку, що стягнення грошових коштів з рахунку боржника відбувається під контролем арбітражного керуючого, тобто вимагає зі сторони державного виконавця здійснити певні дії, зокрема, але не виключно, повідомити арбітражного керуючого про здійснення конкретних виконавчих дій (відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на кошти боржника, списання грошових коштів з рахунку тощо). При цьому, в разі прийняття державним виконавцем рішення про необхідність звернути стягнення на майно боржника (рухоме, нерухоме, майнові права, крім грошових коштів), такі заходи потребують окремого погодження суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, шляхом постановлення ухвали. На переконання колегії суддів, посилання суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі на необхідність звернення до суду з метою розгляду в межах розгляду справи про банкрутство питання примусового виконання рішення у даній справі є помилковим з огляду на те, що така згода вимагається лише в разі звернення стягнення на майно боржника (абзац 5 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства), а не на грошові кошти на рахунках в банківських установах (абзац 4 ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства).".
З огляду на вищенаведене та з урахуванням того, що матеріали справи містять докази повідомлення розпорядника майна боржника про намір здійснення стягнення коштів з рахунків боржника (лист від 31.08.2020 року № 8786/1), апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що відсутні підстави для задоволення скарги боржника в частині оскарження дій заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській облас ті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо повторного вчинення заходів зі звернення стягнення на кошти боржника на раху нках в АТ "КБ "Глобус", без врахування приписів ч. 5 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та в супереч ухвалі господарського суду від 07.05.2020 року по справі № 911/378/17.
Щодо вимоги скаржника про визнання неправомірною бездіяльність заступника начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській об ласті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Перепелиці А.В. щодо виконання ухвали господарського суду Київської області від 07.05.2020 по справі № 911/378/17, постановленої за результатами розгляду скарги боржника, місцевий суд правомірно визнав вказану вимогу необґрунтованою з огляду на наступне:
Статтею 345 ГПК України визначено, що про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, матеріали справи не містять доказів виконання державним виконавцем зазначених положень Господарського процесуального кодексу України, однак відсутність доказів виконання ухвали суду не може бути беззаперечним доказом її невиконання.
Крім того, місцевим судом зазначено, що звертаючись до суду зі скаргою в зазначеній частині, скаржник не конкретизує, в якій саме частині не було виконано ухвалу господарського суду Київської області від 07.05.2020 року, а відповідно до змісту скарги в цілому місцевий суд дійшов вірного висновку, що скаржником оскаржується бездіяльність державного виконавця щодо невиконання зазначеної ухвали саме в частині, яка була скасована апеляційним судом (накладення арешту на кошти боржника).
Водночас, згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 10.06.2015 року у справі № 6-449цс15 та від 24.06.2015 року у справі № 3-231гс15 якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині прийнята у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, а відтак підстав для її задоволення не вбачається.
В зв'язку з чим ухвала господарського суду Київської області від 07.10.2020 року в оскаржуваній частині у справі №911/378/17 залишається без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись положеннями Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про виконавче провадження», Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу комунального підприємства "Управління житлово-комунального господарства" на ухвалу господарського суду Київської області від 07.10.2020 року у справі №911/378/17- залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Київської області від 07.10.2020 року в оскаржуваній частині у справі №911/378/17 залишити без змін.
3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядки та строки встановлені ст. ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 28.01.2021 року
Головуючий суддя О.С. Копитова
Судді О.М. Остапенко
Б.М. Грек