вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2021 р. Справа№ 925/1919/15(925/390/20)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Грека Б.М.
суддів: Остапенка О.М.
Копитової О.С.
за участюсекретаря судового засідання Ковган О.І.
за участю представниківвідповідно до протоколу судового засідання від 26.01.2020
розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства «Віра»
на рішенняГосподарського суду Черкаської області від 20.08.2020
у справі№ 925/1919/15 (925/390/20)
за позовомПриватного підприємства «Віталком» в особі ліквідатора Гуріна Романа Анатолійовича
доФермерського господарства «Віра»
простягнення 927685, 09 грн
у справі за заявоюУкраїнсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Каіс»
доПриватного підприємства «Віталком»
про банкрутство юридичної особи
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 у справі №925/1919/15 (925/390/20) заяву боржника в особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А. задоволено повістю, стягнуто з ФГ «Віра» на користь ПП «Віталком» у розмірі 927685, 09 грн.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням, ФГ «Віра» звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 у справі №925/1919/15 (925/390/20) скасувати, відмовити ПП «Віталком» в особі ліквідатора Гуріна Романа Анатолійовича у задоволенні позовних вимог.
Крім того, ФГ «Віра» просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення апеляційною інстанцією судового рішення у справі №925/1919/15 (925/390/20).
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2020, зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Грек Б.М., судді: Остапенко О.М., Копитова О.С.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 апеляційну скаргу Фермерського господарства «Віра» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 у справі № 925/1919/15 (925/390/20) залишено без руху. Надано Фермерському господарству «Віра» строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
01.12.2020 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява скаржника про усунення недоліків разом з доказом сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 відкрите апеляційне провадження у справі №925/1919/15 (925/390/20) за апеляційною скаргою Фермерського господарства «Віра» на рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 у визначеному складі, призначено справу до розгляду на 22.12.2020.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 задоволено клопотання ліквідатора ПП «Віталком» - арбітражного керуючого Гуріна Романа Анатолійовича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №925/1919/15 (925/390/20).
В судове засідання 22.12.2020 з'явився лише представник позивача - арбітражний керуючий Гурін Р.А. (в приміщенні Черкаського апеляційного суду в режимі відеоконференцзвязку).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2020 розгляд справи №925/1919/15 (925/390/20) відкладено на 26.01.2021, а ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2021 судове засідання призначено в режимі відео конференції.
Учасники справи заяв та клопотань до суду не направили. Про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Судом враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає за можливе здійснювати розгляд скарги, так як сторони належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, учасниками якої вони є, а часткова неявка не перешкоджає розгляду справи.
Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи, 17.12.2015 ухвалою суду порушено провадження у справі про банкрутство боржника, а 12.04.2016 постановою суду боржника визнано банкрутом, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Гуріна Р.А.
Позивачем (боржником у особі ліквідатора банкрута, арбітражного керуючого Гуріна Р.А.) у межах справи про банкрутство подано заяву від 01.04.2020 №02-01/32 з вимогою: стягнути з Фермерського господарства "Віра" на користь Приватного підприємства "Віталком" грошові кошти у розмірі 716 594,00 грн. основного боргу, 64 552,41 грн. 3% річних, 146 538,68 грн. пені.
У ході розгляду вимог позивач подав заяву про збільшення розміру пені, згідно з розрахунком якої підлягає стягненню 181 556,26 грн. Заяву обґрунтовано нормою ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, згідно з якою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 15.12.2015 між боржником, Приватним підприємством "Віталком" (Постачальник), та Фермерським господарством "ВІРА" (Покупець) укладено договір поставки №6, згідно з яким Постачальник зобов'язався передати, а Покупець - прийняти та оплатити насіннєвий матеріал, пмм, мінеральні добрива та ззр. У випадку прострочення оплати за поставлену партію товару Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості недоплаченої в строк партії Товару за кожний день прострочення.
02.06.2016 ПП "Віталком" направив на адресу відповідача вимогу від 30.05.2016 №190/1 про сплату боргу у сумі 716 594 грн. у 7-денний термін, будь-якої відповіді на яку не отримав.
Місцевий господарський суд задовольняючи позов виходив з того, що невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені. Договором поставки є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у розмірі 716 594 грн. у примусовому порядку.
Також позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми, розрахунок позивача на суму 64 552, 41 грн. за вказаний ним період з 04.01.2016 до 03.01.2019 є вірним і відповідачем не оспорюється, тому підлягає стягненню.
Крім того, за невиконання грошового зобов'язання відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", умов Договору поставки позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу. З врахуванням приписів п.2 ч.2 ст.46, ч.2 ст.118 ГПК України, заява позивача від 18.08.2020 про збільшення розміру пені залишається судом без розгляду, а задоволенню підлягає стягнення пені у розрахунку в розмірі 146 538, 68 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 04.01.2016 до 03.07.2016, доданий позивачем до первісної заяви.
В своїй апеляційній скарзі відповідач зазначає, що перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, отже положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України до відповідних правовідносин не застосовується. Підписання покупцем видаткової накладної є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар, тому строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України. З урахуванням викладеного, строк оплати поставленого позивачем та отриманого відповідачем товару за спірними накладними є таким, що настав, відповідно, 21, 23, 25.12.2015 з договорів поставки через 3 дні і першої вимоги, де позивач направив на адресу відповідача 02.06.2016 вимогу від 30.05.2016 про сплату боргу у сумі 716 594, 55 грн. у 7-денний термін.
Відповідач також зазначив, що позовна заява від 01.04.2020 про стягнення боргу надійшла до суду поза межами трирічного строку, що є підставою для застосування позовної давності. Керівництво відповідача дізналось про справу лише 21.09.2020, оскільки з березня по липень були посилені карантинні заходи.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає, що відповідач не надав жодного доказу стосовно обставин, які перешкоджали виконати умови договору поставки в частині продовження дії договору на той же строк та тих же умовах в разі відсутності письмового підтвердження сторонами припинення цього договору. Позивач зазначає, що згідно умов договору сплата пені не звільняє покупця від виконання зобов'язань по оплаті.
Стосовно застосування строків позовної давності позивач зазначає, що позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, натомість посилання відповідача на обізнаність про справу лише 21.09.2020 не є належною обставиною по справі, оскільки ЄДРСР працював в звичайному режимі, і з огляду на посилання у скарзі на докази відповідача: ухвали від 24.11.2017 та 05.12.2017, він був обізнаний і володів інформацією про зазначений реєстр.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що відповідно до встановлених матеріалів справи 23.12.2015 згідно із Договором поставки, по видатковій накладній №В-00000026 за довіреністю типової форми №М-2 від 21.12.2015 №12 через свого представника Марусана О.В. відповідач отримав від позивача Товар (кукурудзу Пан 240, кукурудзу Пеларко) у кількості, асортименті та по цінах, вказаних у цій накладній на загальну суму 175 500,00 грн.
25.12.2015 згідно із Договором поставки, по видатковій накладній №В-00000023 за довіреністю типової форми №М-2 від 23.12.2015 №13 через свого представника Марусана О.В. відповідач отримав від позивача Товар (ЗЗР Сахара) у кількості, асортименті та по цінах, вказаних у цій накладній на загальну суму 76 061,78 грн..
28.12.2015 згідно із Договором поставки, по видатковій накладній №В-00000031 за довіреністю типової форми №М-2 від 25.12.2015 №14 через свого представника Марусана О.В. відповідач отримав від позивача Товар (зерно гібридної кукурудзи, кукурудзу Кий 250 СВ, Раундап, Пшеницю "Ліона", пшеницю) у кількості, асортименті та по цінах, вказаних у цій накладній на загальну суму 76 061,78 грн.
02.06.2016 ПП "Віталком" направив на адресу відповідача вимогу від 30.05.2016 №190/1 про сплату боргу у сумі 716594,55 грн. у 7-денний термін.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені Договором поставки є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у розмірі 716 594,00 грн. у примусовому порядку.
Колегія суддів також зазначає, що згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що розрахунок позивача на суму 645 52,41 грн. за вказаний ним період з 04.01.2016 до 03.01.2019 є вірним, та, зокрема, відповідачем не оспорюється, що дозволяє зробити цілком законні та обґрунтовані висновки стосовно фактичного визнання відповідачем заявленої до стягнення суми основної заборгованості.
Колегія суддів також погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно того, що розрахунок пені у розмірі 146 538,68 грн. за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 04.01.2016 до 03.07.2016, доданий позивачем до первісної заяви є невірним, однак враховуючи, що позивач має право на більший розмір пені, цілком зрозумілим та обґрунтованим є задоволення вимоги у заявленому розмірі 146 538,68 грн.
Крім того, як вбачається з оскарженого рішення, заяви про застосування строку позовної давності до суду не подано.
Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду зазначає, що згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
Статтею 267 ЦК України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.
Тобто, за змістом загальних норм права заява про застосування позовної давності може бути розглянута, якщо вона подана під час розгляду справи в суді першої інстанції (зазначена правова позиція викладена у постанові ВСУ від 16 серпня 2017 року № 6-2667цс16, Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВСУ від 07 листопада 2018 року (справа № 0907/2-7453/2011, провадження № 61-6321св18), Другої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 21 серпня 2018 року (справа № 288/1361/15-ц, провадження № 61-4212св18).
Зважаючи на викладене, вимога апелянта щодо застосування позовної давності апеляційним господарським судом у даному випадку є такою, що не ґрунтується на нормах закону.
З огляду на викладене вище, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Проніна та інші проти України" від 18.07.2006 зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може прийматись як вимоги подавати детальну відповідь на кожний аргумент.
У рішенні у справі "Сутяжник проти Росії" (заява № 8269/02) від 23.07.2009, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що не може бути скасоване правильне по суті судове рішення та не може бути відступлено від принципу правової визначеності лише з підстав порушення незначних правил при розгляді та задля правового пуризму, судове рішення може бути скасоване лише з метою виправлення істотної судової помилки.
Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення місцевого господарського суду судом апеляційної інстанції, скаржник не подав належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні статей 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. Доводи скаржника спростовуються матеріалами справи та встановленими обставинами. А тому цілком законними та обґрунтованими є висновки про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 282 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства, Північний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Віра» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 20.08.2020 по справі №925/1919/15 залишити без змін.
Матеріали справи №925/1919/15 (925/390/20) направити до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, встановлені ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України та нормами Кодексу України з процедур банкрутства.
Головуючий суддя Б.М. Грек
Судді О.М. Остапенко
О.С. Копитова