вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" січня 2021 р. Справа№ 911/1063/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Свєчкіна Т.С., на підставі довіреності №01-08/02 від 05.01.20
розглядаючи матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
на рішення Господарського суду Київської області від 08 вересня 2020 року (повний текст складено 09.09.2020 р.)
у справі № 911/1063/20 (суддя Антонова В.М.)
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України",
до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа",
про стягнення 1 152 656,42 грн., -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" (далі - позивач) подало до суду позов про стягнення з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (далі - відповідач) 1 152 656,42 грн, з яких 614286,89 грн пені, 147001,93 грн 3% річних та 391367,60 грн інфляційних втрат.
1.2. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, всупереч п. 6.1 договору № 1637/1617-ТЕ-17 постачання природного газу від 28.09.2016, несвоєчасно сплатив вартість переданого природного газу за період жовтень - грудень 2016 року, січень-березень 2017 року, внаслідок чого на підставі п. 8.2 договору йому було нараховано пеню, а також згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 08 вересня 2020 у справі №911/1063/20 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 307143,45 грн. пені, 87755,56 грн. 3% річних, 159841,71 грн. втрат від інфляції та 12928,26 грн. витрат по сплаті судового збору (т.ІІІ, а.с. 172-176).
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить "рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/1063/20 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 307 143,44 грн. та 76 168,21 грн. інфляційних нарахувань, - скасувати. Прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" про стягнення пені у розмірі 307 143,44 грн. та 76168,21 грн. інфляційних нарахувань, у стягненні яких було відмовлено, - задовольнити".
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що судом першої інстанції неправомірно зменшено пеню, оскільки не враховано інтереси позивача, те, що вказаний випадок не є винятковим та те, що відповідачем не надано доказів перебування у скрутному матеріальному становищі.
4.2. Позивач вважає, що місцевий господарський суд неправомірно здійснив перерахунок інфляційних нарахувань, що призвело до часткового задоволення позовних вимог у частині інфляційних нарахувань та вказує на те, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат має використовуватись методика розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про можливість часткового клопотання про зменшення пені.
5.2. Також відповідач вважає помилковими твердження відповідача в частині заявлених ним до стягнення інфляційних втрат, оскільки на його думку, базою для нарахування інфляційних є залишкова сума основного боргу на останній день місяця не обтяжена додатковими нарахуваннями.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2020 року, матеріали судової справи № 911/1063/20 разом з апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2020 поновлено АТ "НАК "Нафтогаз України" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/1063/20. Апеляційну скаргу АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 у справі № 911/1063/20 залишено без руху та встановлено строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
6.3. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось з клопотанням про усунення недоліків апеляційної скарги.
6.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2020 розгляд справи за апеляційною скаргою АТ "НАК "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08.09.2020 р. у справі №911/1063/20 призначено на 08.12.2020.
6.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.12.2020 р. у судовому засіданні оголошено перерву до 12.01.2021 р.
6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від12.01.2021 р. розгляд справи відкладено на 26.01.2021 р.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. У судовому засіданні 26.01.2021 р. представник відповідача надав пояснення, у яких заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а оскаржуване рішення залишити без змін.
7.2. Представник позивача у судове засідання 26.01.2021 р. явку свого представника не забезпечив, про причини такої неявки колегію суддів не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення за ідентифікатором 0411633211230.
7.3. 12.01.2021 р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке обґрунтоване з посиланням на те, що представник позивача не може з'явитись до суду за станом здоров'я. Доказів на підтвердження вказаних обставин до клопотання не додано.
Частиною 2 ст. 202 ГПК України визначено, що суд "відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1)неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження."
Тобто положеннями вказаної статі визначено, що розгляд справи може бути відкладено у випадку неможливості явки представника сторони у судове засідання за наявності обґрунтованих причин такої неявки та за умови дотримання встановленого цим Кодексом строку, у межах якого може бути здійснено відкладення.
Ухвалою від 16.11.2020 р., якою розгляд справи призначено на 08.12.2020 р. доведено до відома учасників апеляційного провадження, що їх участь у судовому засіданні не є обов'язковою, про те, що нез'явлення їх представників в судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, а також про необхідність завчасно повідомити суд про бажання сторін обов'язкової участі їх представників у судовому засіданні.
Враховуючи викладене та те, що розгляд справи відкладався, позивачем викладено свої вимоги та пояснення по суті спору у апеляційній скарзі, станом на момент проведення судового засідання 26.01.2021 р. відсутні законодавчі обмеження щодо участі представників сторін у судових засіданнях, відповідачем не заявлено про необхідність обов'язкової участі його представника у судовому засіданні 26.01.2021 р. та не надано доказів неможливості участі представника у судовому засіданні 26.01.2021 р., а також враховуючи, що неявка представника позивача не перешкоджає всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 28.09.2016 р. між ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (постачальник) та Комунальним підприємством теплових мереж "Бориспільтепломережа" (споживач) укладено договір № 1637/1617-ТЕ-17 постачання природного газу, за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах договору (т.І, а.с. 16-24).
8.2. Відповідно до п. 1.2 договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
8.3. Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01.10.2016 р. по 31.03.2017 р. природний газ обсягом до 13304 тис.куб.м.
8.4. Право власності на природний газ переходить від позивача до відповідача після підписання актів приймання-передачі (п. 3.1 договору).
8.5. Пунктом 3.4 договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі.
8.6. Регульована ціна на природний газ (без урахування тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до його вартості відповідно до Податкового кодексу України), який постачається за цим договором, визначається згідно з постановою КМУ від 01.10.2015 р. № 758 (п. 5.1 договору).
8.7. Пунктом 5.2 договору визначено, що ціна за 1000 куб.м газу за цим договором становить 4942,00грн, крім того ПДВ - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5930,40грн.
8.8. Сторонами у п. 6.1 договору визначено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
9.1. Відповідно до п. 8.3 Договору сторони погодили, що з урахуванням п. 11.3 цього договору, укладення договорів про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ не звільняє споживача від обов'язку споживача сплатити на користь постачальника платежі відповідно до статті 625 ЦК України, нараховані на всю суму заборгованості за цим договором.
8.9. Сторони погодили, що з урахуванням пункту 11.3. цього договору укладення договору про організацію взаєморозрахунків, а також підписання сторонами відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 № 20 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, не змінює строків, термінів та умов розрахунків за цим договором.
8.10. Додатковою угодою № 1 від 23.01.2017 до договору № 1637/1617-ТЕ-17 постачання природного газу від 28.09.2016 сторони внесли зміни до деяких пунктів договору (т.І, а.с. 25-26).
8.11. На виконання умов договору № 1637/1617-ТЕ-17 постачання природного газу від 28.09.2016 позивач протягом жовтня-грудня 2016 року, січня-березня 2017 року передав відповідачу газ, а відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу від: 31.10.2016 - на суму 6962829,26грн, 30.11.2016 - на суму 12421762,46грн, 31.12.2016 - на суму 15112829,72грн, 31.01.2017 - на суму 17733538,72грн, 28.02.2017 - на суму 14561160,19грн, 31.03.2017 - на суму 9168078,16грн, підписаними сторонами та скріпленими їх печатками (т.І, а.с. 27-32).
8.12. На підтвердження проведення відповідачем оплат за поставлений позивачем природний газ, позивач надав сальдо по КПТМ "Бориспільтепломережа", довідку по операціях за спірним договором та банківські виписки по рахунку позивача, якими підтверджується, що оплату за переданий природний газ відповідач здійснив, проте з порушенням встановленого договором строку (т.І, а.с. 69, 70-77).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини:
9.2. Станом на день звернення до суду відповідачем заборгованість погашена, однак прострочення сплати є підставою для застосування до відповідача відповідальності, у зв'язку з тим, що відповідачем несвоєчасно виконано зобов'язання по сплаті вартості поставлено природного газу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 614286,89 грн. пені, 147001,93 грн. 3% річних та 391367,60 грн. інфляційних втрат.
9.3. Судом першої інстанції задоволено вимоги про стягнення 307143,45 грн. пені, 87755,56 грн. 3% річних, 159841,71 грн. втрат від інфляції.
9.4. Враховуючи те, що позивачем оскаржується рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені у розмірі 307143,44 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 75168,21 грн., у задоволенні яких судом першої інстанції було відмовлено, колегія суддів зазначає, що межами перегляду справи судом апеляційної інстанції є саме зазначені вимоги.
9.5. Підставою для оскарження рішення в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення пені позивачем визначено те, що судом першої інстанції помилково задоволено клопотання відповідача.
9.6. Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовується, що розрахунки за договором №1576/1617-ТЕ-17 купівлі-продажу природного газу від 28.09.2016 здійснено з порушенням строків, встановлених вказаним договором.
9.7. Разом з тим, розрахунок за поставлений позивачем природний газ здійснювався: 1) шляхом перерахування відповідачем позивачу власних коштів з рахунку з спеціальним режимом використання за договором; 2) шляхом підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій".
9.8. Між Головним управлінням Державної казначейської служби України у Київській області, Департаментом фінансів Київської обласної держадміністрації, Комунальним підприємством теплових мереж "Бориспільтепломережа" та Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", відповідно до постанови КМУ № 20 від 11.01.2005 "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій", з метою погашення взаємної заборгованості, складено та підписано наступні спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: №2983 від 21.11.2016 на суму 1288600,00грн, №3421 від 20.12.2016на суму 2104000грн, №339 від 19.01.2017 на суму 9143900грн, №1006 від 15.02.2017 на суму 5126300грн, №1850 від 20.03.2017 на суму 2997800грн, №3382 від 21.08.2017 на суму 352800грн, №3783 від 23.10.2017 на суму 2020000грн. (т.І, а.с. 33-68).
9.9. Держава визначила спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що по суті усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає в автоматичному перерахуванні грошових коштів зі спеціальних рахунків на рахунки позивача за визначеними нормативами. Подібні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3013/18, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, постанові Верховного Суду від 13.02.2020 у справі № 917/536/19.
9.10. Згідно з п. 8.2 договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 договору він зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до постанови КМУ від 11.01.2005 №20.
9.11. Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, колегія суддів зазначає, що такий розрахунок є арифметично вірним.
9.12. У відзиві на позов відповідач просив суд зменшити розмір штрафних санкцій на 100% (т.ІІІ, а.с. 79/зворот-81/зворот).
9.13. У даній справі суд першої інстанції зменшив розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на 50% до 307143,45грн, з урахуванням наступного.
9.14. Матеріали справи свідчать про те, що основний борг, на який нарахована пеня, інфляційні втрати та 3 % річних погашено відповідачем у повному обсязі до звернення позивача до суду із даним позовом.
9.15. Зокрема укладений сторонами договір свідчать про те, що відповідач не є фактичним кінцевим споживачем газу і такий газ використовується ним для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню, яке не завжди вчасно розраховується за спожиту теплову енергію.
При цьому, у даній справі позивачем не доведено, що допущені порушення при виконанні відповідних зобов'язань відповідачем призвели до збитків позивача, розмір яких більший або дорівнює розміру нарахованої пені.
9.16. Щодо інфляційних втрат слід зазначити наступне.
9.17. При цьому, у п.28 постанови Об'єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2020 р. у справі №905/21/19 викладено правову позицію щодо методики розрахунку інфляційних втрат, а саме: "Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.
У судовій практиці часто виникають проблеми із застосуванням механізму розрахунку інфляційних збитків у випадку часткового помісячного погашення суми основного боргу. З огляду на таке, касаційний суд вважає за доцільне роз'яснити, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн.), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу " і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:
"Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ",
де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн. - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).
А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).".
При цьому, суд касаційної інстанції, скасовуючи рішення судів попередньої інстанції та приймаючи нове рішення в т.ч. в частині суми інфляційних втрат, що підлягають до стягнення, зазначив, що: "суди […] необґрунтовано не дали оцінки тому, що позивач за період травня-вересня 2017 року методологічно правильно включав до суми боргу за кожний розрахунковий місяць - суму боргу з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, зменшену на суму погашення заборгованості у розрахунковому місяці".
9.18. Позивач в апеляційній скарзі зазначає, що сума інфляційних втрат, яка загалом підлягає стягненню з відповідача складає 235009,92 грн., а оскаржується позивачем 75168,21 грн., у стягненні яких було відмовлено.
Долучений до позовної заяви розрахунок свідчить про те, що під час його здійснення за зобов'язання лютого 2017 р., а саме за період нарахування з 01.05.2017 по 31.05.2017, позивачем нараховувались інфляційні втрати не тільки на суму боргу, яка існувала по вказаному зобов'язанні на останній день місяця розрахункового періоду, а і на інфляційне нарахування попереднього періоду, що відповідає викладеній у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №905/21/19. З огляду на викладене, позивачем обґрунтовано нараховано та пред'явлено до стягнення саме 43260,92 грн. інфляційних втрат за зобов'язання лютого 2017 р., а не 42842,65 грн., як помилково вважав суд першої інстанції.
9.19. У постанові Верховного Суду у складі Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 23.09.2019 у справі №908/885/18, а також постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 16.10.2020 р. у справі №903/918/19 викладено правову позицію відповідно якої: "у разі здійснення теплопостачальною організацією розрахунків за отриманий у гарантованого постачальника природний газ за рахунок субвенцій з державного бюджету на підставі спільних протокольних рішень, підписаних між постачальником, споживачем природного газу та іншими учасниками розрахунків з боку держави, нарахування відповідачу-споживачу пені на підставі пункту 8.2. договору постачання, а також застосування до нього відповідальності за порушення грошового зобов'язання з оплати вартості поставленого газу в порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді 3% річних та інфляційних втрат є можливим у випадку, якщо відповідач здійснив оплату отриманих ним з державного бюджету коштів поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.
Підставою для стягнення з відповідача нарахувань, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України, та застосування до нього штрафних санкцій (пені) у погодженому у договорі поставки розмірі за порушення грошового зобов'язання, може бути наявність у відповідача, як споживача природного газу, суми основного боргу за розрахунками за отриманий від позивача природний газ, яка не була предметом регулювання спільних протокольних рішень та несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.
Так, заборгованість на яку позивачем нараховано інфляційні втрати виникла за зобов'язаннями березня 2017 р.
Спільне протокольне рішення від 20.03.2017 р. на суму 2997800 грн. містить посилання на те, що кошти, які в подальшому перераховані позивачу в рахунок погашення вартості природного газу, початково визначені як "пільги та субсидії […] за лютий місяць 2017 року" (т.І, а.с. 41-43). Наявні у матеріалах справи роздруківка свідчать про те, що вказані кошти сплачено 18.07.2017 р. (т.ІІ, а.с. 188).
Кошти за іншими протокольними рішеннями, а саме від 21.08.2017 р. на суму 352800 грн. (т.І, а.с. 49-51) та від 23.10.2017 р. на суму 2020000 грн. сплачені відповідачем 13.09.2017 р. (352800 грн.), 01.11.2017 (2020000 грн.) (т.ІІ, а.с. 248, т.ІІІ, а.с. 54), вказане враховано позивачем під час здійснення розрахунку.
9.20. Здійснивши перевірку розрахунку інфляційних втрат, нарахованих на зобов'язання лютого та березня 2017 р., не виходячи при цьому за межі перегляду справи у суді апеляційної інстанції, колегія суддів зазначає, що виконаний позивачем розрахунок не у повній мірі відповідає вкладеній у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у справі №905/21/19 правовій позиції в частині бази нарахування інфляційних втрат за період прострочення з 01.06.2017 по 31.10.2017.
Акт приймання-передачіСума боргу без урахування інфляційних нарахувань попередніх періодівСума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань попереднього періодуПеріод нарахуванняІндекс інфляціїІнфляційне збільшення нараховане на суму боргу з урахуванням індексу інфляції попереднього періодуСума боргу з урахуванням інфляційних нарахувань за розрахунковий період
від 28.02.20173 574 990,14 3 574 990,14 01.04.2017-30.01.2017100,932174,913607165,05
820595,33852770,2401.05.2017-31.05.2017101,311086,01863856,25
від 31.03.20179168078,169168078,1601.05.2017-31.05.2017101,3119185,029287263,18
3228578,463347763,4801.06.2017-30.06.2017101,653564,223401327,7
2402473,412456037,6301.07.2017-31.07.2017100,24912,082460949,71
1470551,491475463,5701.08.2017-31.08.201799,9-1475,461473988,11
484770,4483294,9401.09.2017-30.09.20171029665,9492960,84
305,959971,8501.10.2017-31.10.2017101,2119,6610091,61
всього:229232,34
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та зменшення пред'явленої до стягнення пені на 50% з огляду на те, що відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, те, що відповідачем є комунальне підприємство, а також те, що позивачем не доведено, що допущені порушення при виконанні відповідних зобов'язань відповідачем призвели до збитків позивача, розмір яких більший або дорівнює розміру нарахованої пені.
10.2. Разом з тим, враховуючи викладену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2020 р. у справі №905/21/19 правову позицію щодо порядку здійснення розрахунку інфляційних втрат, колегія суддів зазначає про помилковість висновків суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення інфляційних втрат у розмірі 69390,63 грн.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Враховуючи викладену у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 26.06.2020 р. у справі №905/21/19, правову позицію, колегія суддів частково погоджується з твердженнями позивача про те, що судом першої інстанції помилково при здійсненні перерахунку інфляційних втрат не враховано того, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат має використовуватись методика розрахунку, за якою збільшення суми боргу на індекс інфляції здійснюється за кожний місяць, при цьому для розрахунку кожного наступного періоду буде використана сума боргу збільшена на індекс інфляції попереднього місяця.
11.2. Разом з тим, колегія суддів зазначає про помилковість тверджень позивача про те, що судом першої інстанції неправомірно зменшено пеню, з огляду на наступне.
Зменшуючи розмір пені, суд першої інстанції врахував те, що відповідач не є фактичним кінцевим споживачем газу і такий газ використовується ним для виробництва теплової енергії для надання послуг з централізованого опалення населенню, яке не завжди вчасно розраховується за спожиту теплову енергію. При цьому, у даній справі позивачем не було доведено, що допущені порушення при виконанні відповідних зобов'язань відповідачем призвели до збитків позивача, розмір яких більший або дорівнює розміру нарахованої пені. Враховуючи зазначені обставини, а також те, що відповідач повністю розрахувався за отриманий природний газ, норми ЦК України, ГК України, договору, зважаючи на специфіку діяльності відповідача, а також те, що відповідачем є комунальне підприємство, з метою виконання судового рішення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зменшення розміру пені на 50%.
При цьому, з наданих позивачем в апеляційній скарзі пояснень вбачається, що відповідно до звіту про фінансовий стан за 9 місяців 2018 року, дебіторська заборгованість перед НАК "Нафтогаз України" за отриманий підприємствами природний газ склала 42 663 тис. грн., що призвело до нестачі коштів для здійснення поточної діяльності позивача, а саме, для забезпечення підприємств необхідним обсягом природного газу протягом опалювального сезону 2017-2018рр. і зовсім не враховано той факт, що згідно укладеного договору № 1637/1617-ТЕ-17 від 28.09.2016р. погашення заборгованості за отриманий відповідачем природний газ, відбулося ще 07.11.2017р., тобто на початку опалювального сезону про який вказує позивач. В свою чергу, розмір дебіторської заборгованості перед НАК "Нафтогаз України" за 9 місяців 2018 року, не має відношення до відповідача, так як, погашення заборгованості на яку позивачем нараховано пред'явлені до стягнення 3% річних, інфляційні та пеню відбулося 07.11.2017р.
При цьому, відповідачем надано до матеріалів справи Витяги з балансу на 01.10.2016, яким підтверджується, що дебіторська заборгованість складає 8,6 млн.грн., з яких 7,7 млн.грн. заборгованість населення, на 01.01.2017, яким підтверджується, що дебіторська заборгованість складає 38138 тис.грн., з яких 23583,6 тис.грн. заборгованість населення, на 01.04.2017 яким підтверджується, що дебіторська заборгованість складає 45,7 млн.грн., з яких 40,8 млн.грн. заборгованість населення, на 01.07.2017, яким підтверджується, що дебіторська заборгованість складає 24920,0 тис.грн., з яких 1537,8 тис.грн. заборгованість населення, на 01.10.2017 яким підтверджується, що дебіторська заборгованість складає 15193 тис.грн., з яких 10630,5 тис.грн. заборгованість населення (т.ІІІ, а.с. 87-91).
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду:
12.1. Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем прав позивача на своєчасне отримання оплати поставленого природного газу.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначає, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
13.2. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст.5 ГПК України).
13.3. Відповідно до ст. 11 ГПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта правовому акту вищої юридичної сили суд застосовує норми правового акта вищої юридичної сили.
13.4. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 14 ГПК України).
13.5. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 74 ГПК України).
13.6. Відповідно до ст. 79 ГПК України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
13.7. За змістом 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
13.8. Відповідно до ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
13.9. Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
13.10. Відповідно до ст. 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
13.11. Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки
13.12. В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
13.13. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
13.14. Як визначено ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
13.15. У відповідності до ч. 1 ст. 259 ЦК України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.
13.16. Частиною 3 ст. 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 ГК України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
13.17. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
Тобто, наявність обставин для зменшення штрафних санкцій повинна бути доведена належними та допустимими доказами саме відповідачем.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення в оскаржуваній частині щодо інфляційних втрат у розмірі 69390,63 грн. прийнято без урахування викладеного у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у справі №905/21/19 правової позиції щодо порядку розрахунку інфляційних втрат, у зв'язку з чим оскаржуване рішення у вказаній частині підлягає зміні. В іншій оскаржуваній частині (зменшення розміру пені) рішення суду першої інстанції ґрунтується на засадах верховенства права, є законним, - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтоване, - прийняте на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі № 911/1063/20 змінити.
14.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі № 911/1063/20 задовольнити частково.
15. Розподіл судових витрат:
15.1. Враховуючи те, що апеляційну скаргу задоволено на 18,68%, колегія суддів зазначає про те, що згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню 1605,88 грн. судових витрат у вигляді судового збору за звернення з апеляційною скаргою.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі № 911/1063/20 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі №911/1063/20 змінити, шляхом викладення його резолютивної частини у наступній редакції:
1) Позов задовольнити частково.
2) Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 41 А, код ЄДРПОУ 137125452) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720)
- 307143 (триста сім тисяч сто сорок три) грн. 45 коп. пені,
- 87755 (вісімдесят сім тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. 56 коп. 3% річних
- 229232 (двісті двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 34 коп. втрат від інфляції
- 13968 (тринадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 46 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині позову відмовити."
3. Стягнути з Комунального підприємства теплових мереж "Бориспільтепломережа" (08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 41 А, код ЄДРПОУ 137125452) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 6, код ЄДРПОУ 20077720) 1605 (одну тисячу шістсот п'ять) грн. 88 коп. судових витрат, у вигляді витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.
4. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні накази.
5. Справу №911/1063/20 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено - 28.01.2021 р.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова