ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
29 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 916/2227/20
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Філінюка І.Г.
суддів: Богатиря К.В., Бєляновського В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь»
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020
по справі № 916/2227/20
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь»
про стягнення 185 122, 17 грн.
суддя суду першої інстанції: Невінгловська Ю.М.
час та місце винесення рішення: 10:45, м. Одеса, пр. Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Повний текст рішення складено - 26.10.2020
Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» про стягнення заборгованості з відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 182 405,09 грн. та пені у сумі 2717,08 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2776,83 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеса посилається на порушення відповідачем ТОВ «Маяк-Південь» умов договору №18 від 06.05.2019, в частині здійснення розрахунків, що стало підставою для звернення з відповідним позовом до суду.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на користь Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса 182 405, 09 грн. основної заборгованості, 2305,27 грн. пені та 2768,49 грн. судового збору. В решті позову відмовлено.
В мотивах прийнятого рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.
Що стосується порушення відповідачем термінів сплати вартості спожитої води та водовідведення за спірний період, суд зазначив, що позивачем цілком правомірно нараховано пеню, однак судом встановлено, що розрахунки пені по рахункам були здійснені позивачем невірно з огляду на помилки при обранні періоду прострочення, у зв'язку з чим судом здійснено самостійно перерахунок нарахованої пені з урахуванням встановленого судом періоду прострочення оплати по кожному рахунку: на суму боргу 23 346, 04 грн. по рахунку за січень 2020, № 187 від 10.02.2020 року сума пені складає 515,40 грн.; на суму боргу 32 576, 17 грн. по рахунку за лютий 2020 р. № 408 від 12.03.2020 року сума пені складає 373, 82 грн.; на суму боргу 28 081, 33 грн. по рахунку за березень 2020 № 589 від 09.04.2020 року сума пені складає 322, 24 грн.; на суму боргу 30 403, 87 грн. по рахунку за квітень 2020 № 805 від 07.05.2020 року сума пені складає 671, 21 грн.; на суму боргу 32 804 грн. по рахунку за травень 2020 № 976 від 04.06.2020 року сума пені складає 376, 44 грн.; на суму боргу 35 193,68 грн. по рахунку за червень 2020 № 1228 від 09.07.2020 року сума пені складає 46, 16 грн.
Отже, суд першої інстанції прийшов до висновку, що загальний розмір пені у зв'язку з простроченням відповідачем оплати вартості спожитої води та водовідведення за зобов'язаннями січня 2020 по червень 2020 складає 2305, 27 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 по справі №916/2227/20 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеса до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» - скасувати та у задоволенні позовних вимог Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси відмовити у повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» в обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржуване рішення суду було прийнято на підставі неповного встановлення обставин, які мають значення для справи, неправильного дослідження та оцінки доказів, та таким, що прийняте з грубим порушенням норм матеріального права при недотриманні норм процесуального права, виходячи з наступного.
В обґрунтування позовних вимог Квартирно-експлуатаційний відділ м.Одеси посилався на неналежне виконання ТОВ «Маяк-Південь» умов укладеного 06.05.2019 між ними договору №18 про відшкодування витрат надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування.
Відповідно до п.1.1. Договору Позивач, забезпечує Відповідача послугами з водопостачання і водовідведення, отриманими від ТОВ «Інфокс», КП «Великодолинське», КП «Балтводоканал», ЖКГ Чорноморської селищної ради, Хлібодарського ВУЖКГ на об'єкти, згідно додатку №1.
Крім того, скаржник в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п.4.5 Договору у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору, за які законодавством передбачене застосування санкцій, чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору у двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акту свої зауваження.
Тобто, на думку скаржника, у разі порушення умов договору Відповідачем, Позивач відповідно до вимог п.4.5. Договору, повинен був скласти акт про порушення умов договору. Відповідні акти порушень Позивачем складені не були, всупереч вимогам умов Договору.
Також, скаржник вказує в апеляційній скарзі, що позивачем не надано суду жодних документів по укладення правочинів Позивача з ТОВ «Інфокс; КП «Великодолинське», КП «Балтводоканал», ЖКГ Чорноморської селищної ради, Хлібодарського ВУЖКГ, щодо водопостачання та водовідведення, що взагалі ставить під сумнів правомочність Позивача на укладання договору №18 про відшкодування витрат надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, спожитих в процесі надання послуг з харчування.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі.
28.12.2020 від Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить відмовити в повному обсязі в апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2227/20 за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса (КЕВ м.Одеса) до ТОВ «Маяк-Південь» про стягнення заборгованості з відшкодування вартості послуг з водопостачання та водовідведення.
В обґрунтування відзиву позивач зазначає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та законним, оскільки судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі матеріали справи та цілком обгрунтовано було прийнято рішення щодо задоволення позовних вимог.
Процесуальний рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2020 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі №916/2227/20- залишено без руху.
Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору у розмірі 4156, 00 грн. та доказів направлення апеляційної скарги з листом опису вкладення Квартирно-експлуатаційному відділу м.Одеса - у строк до 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
02.12.2020 до суду апеляційної інстанції від Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» надійшла заява про усунення недоліків, до якої надано докази сплати судового збору у сумі 4 156,00 грн. відповідно до платіжного доручення № 5838 від 30.11.2020, отже скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2020 відкрито апеляційне провадження у справі №916/2227/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 та вирішено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» на рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2227/20 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з частини 13 статті 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Статтею 270 ГПК України визначено, що у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Приписами частини 10 статті 270 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з частиною другою статті 270 ГПК України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до приписів статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції у відповідності до вимог статті 282 ГПК України, зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
06.05.2019 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Одеса (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» (Сторона 2) було укладено договір №18 про відшкодування витрат на надання комунальних послуг з (водопостачання та водовідведення) спожитих в процесі надання послуг з харчування.
За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п.1.1-1.2 якого Сторона 1 забезпечує Сторону 2 послугами з водопостачання і водовідведення, отриманими від ТОВ «Інфокс», КП «Великодолинське», КП «Балтаводоканал», ЖКГ Чорноморської селищної ради Хлібодарського ВУЖКГ на об'єкти, згідно Додатку №1, для забезпечення надання послуг харчування особового складу Збройних Сил України, а сторона 2 в свою чергу забезпечує своєчасне відшкодування витрат стороні 1 за надані комунальні послуги (водопостачання та водовідведення), спожиті в процесі надання послуг з харчування, що надаються на підставі Договору №286/2/19/1 в 17.01.2019 року про закупівлю послуги з організації харчування (далі - Договір) договору позички нерухомого майна для кожної військової частини (Додаток 2) згідно щомісячних показників лічильника води.
Пунктами 2.2.2 Договору визначено, що сторона 1 зобов'язується своєчасно забезпечувати водопостачанням та водовідведенням протягом дії Договору, прийняті стороною 2 об'єкти харчування, що задіяні у наданні послуг згідно із Договором про харчування, дотримуючись норм споживання та технічних правил користування.
Згідно до п.2.3.3 Договору визначено, що сторона 2, зокрема зобов'язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожите водопостачання та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КНВ м. Одеса.
Пунктом 4.2.1 Договору сторони погодили, що у випадку несвоєчасної сплати платежів сторони 2 сплачує стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, яка діяла на період прострочення. Пеня нараховується стороною 1 і сплачується стороною 2 за весь період прострочення.
Згідно із пунктом 4.3. договору визначено, що сплата сторонами визначеної умовами Договору пені (неустойки) та відшкодування завданих збитків не звільняє сторони від виконання зобов'язань, які вони взяли на себе за Договором.
За умовами п. 4.5 Договору визначено, що у разі виявлення однією із сторін порушень умов Договору іншою стороною, за які законодавством перегачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін Договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акта, мас праве внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону пре необхідність складання акта. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис пре відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.
Відповідно до п. 6.5 Договору визначено, що щомісячно, до 30 числа, сторона 1 та сторона 2, на підставі норм споживання водопостачання та водовідведення. які визначаються згідно із діючим законодавством і тарифами, що встановлені уповноваженим органом чи відповідними підприємствами та згідно з показниками засобів обліку або розрахунків, складають і підписують акт виконаних робіт в двох примірниках.
Згідно з п. 6.6 Договору визначено, що щомісячно, в термін з 5 до 15 числа сторона 1 надає стороні 2 рахунок-фактуру, акт виконаних робіт, які є підставою для проведення оплати по даному Договору, акт звірки взаємних розрахунків.
Відповідно до умов даного Договору сторона 2, згідно з показниками засобів обліку або за розрахунковими даними, підписаних сторонами, виходячи з вартості встановлених водозабезпечуючим підприємством тарифів споживання водопостачання та водовідведення відшкодовує вартість спожитих послуг по водопостачанню та водовідведенню на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки стороні 1. (п. 6.7 Договору).
У п.9.1 Договору визначено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк з 01.02.2019 року до 31.12.2019 року.
У додатку №1 до договору №18 від 06.05.2019 року, сторони узгодили перелік об'єктів, на які подається вода та показники приборів обліку.
Також згідно з додатком до Договору, сторонами було підписано перелік договорів позички до кожної військової частини.
Додатковими угодами №1 від 02.01.2020 року та №2 від 14.05.2020 року до Договору було продовжено термін дії Договору №18 від 06.05.2019 року до 31.03.2020 року та до 31.12.2020 року відповідно.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем супровідними листами були направлені відповідачу акти наданих послуг, рахунки на оплату за спожите водопостачання (водовідведення) за період з січня по червень 2020 року, зокрема:
- супровідний лист позивача №2106 від 12.05.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за січень 2020 року від 10.02.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за січень 2020 року №187 від 10.02.2020 року на суму 23 346, 040 грн, відомість нарахувань за січень та претензія №26 щодо погашення заборгованості за водопостачання, одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №272;
- супровідний лист позивача №2490 від 04.06.2020, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за лютий від 12.03.2020 року, березень 2020 року від 09.04.2020 року, рахунки на оплату за водопостачання та водовідведення за лютий 2020 року №408 від 12.03.2020 на суму 32 576, 17 грн. та за березень 2020 року №589 від 09.04.2020 року на суму 28081, 330 та відомість нарахувань за лютий, березень, одержано відповідачем 05.06.2020, про що свідчить його вхідний штамп №340;
- супровідний лист позивача №2068 від 07.05.2020, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року від 07.05.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року №805 від 07.05.2020 року на суму 30 403, 870 грн., відомість нарахувань за квітень та претензія №104 щодо погашення заборгованості за водопостачання, одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №270;
- супровідний лист позивача №2491 від 04.06.2020р, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за травень 2020 року від 04.06.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за травень 2020 року №976 від 04.06.2020 року на суму 32 804 грн, відомість нарахувань за травень та претензія №130 щодо погашення заборгованості за водопостачання, одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №335;
- супровідний лист позивача №2896 від 09.07.2020, яким на адресу відповідача направлено акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за червень 2020 року від 09.07.2020 року, рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за червень 2020 року №1228 від 09.07.2020 року на суму 35193,680 грн, відомість нарахувань за червень, показники лічильників за червень та претензія №163 щодо погашення заборгованості за водопостачання, який одержано відповідачем 09.07.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №394.
Як встановлено судом першої інстанції, листом №49 від 24.04.2019 року ТОВ «Маяк-Південь» просило відповідача надсилати всю кореспонденцію на фактичну адресу місцезнаходження, а саме: 65074, м. Одеса, вул. Бреуса 26/2.
З супровідного листа №2135 від 13.05.2020 року вбачається, що позивачем було направлено відповідачу для підписання акт звірки взаємних розрахунків з відшкодування видатків за водопостачання та водовідведення між КЕВ м. Одеса та ТОВ «Маяк-Південь» станом на 01.05.2020 року. Проте доказів підписання вказаного акту матеріали справи не містять.
Так, оскільки зазначені рахунки не сплачено відповідачем, за підрахунком позивача розмір заборгованості становить 182 405, 09 грн.
Згідно з наявної в матеріалах справи претензії №163 від 01.07.2020 року №2783, позивач повідомив відповідача про наявну заборгованість за договором №18 від 06.05.2019 року та просив у встановлений строк її погасити, між тим зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Позиція Південно - західного апеляційного господарського суду.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Так, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що між сторонами у справі відбулись господарські операції з приводу надання послуг та відшкодування їх вартості позивачу.
Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Так, з наданого позивачем до суду обґрунтованого розрахунку наданих відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення вбачається, що позивачем фактично надавались послуги з січня 2020 року по червень 2020 року. Вказані обставини відповідачем не спростовані, про що свідчать матеріали справи.
При цьому за умовами п.2.3.3 Договору, сторона 2, зокрема зобов'язується після отримання від сторони 1 рахунку-фактури, акта виконаних робіт, протягом 10 банківських днів, здійснювати оплату за спожите водопостачання та водовідведення на реєстраційні або спеціальні реєстраційні рахунки КНВ м. Одеса.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем виставлялись відповідачу рахунки за надані послуги з водопостачання та водовідведення та акти виконаних робіт (надання послуг) згідно договору № 18 від 06.05.2020, які були направлені відповідачу супровідним листом засобами поштового зв'язку та вручені особисто ТОВ «Маяк-Південь», а саме:
- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за січень 2020 року №187 від 10.02.2020 року на суму 23 446, 040 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за січень 2020 року від 10.02.2020 року, які одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №272 на супровідному листі позивача;
- рахунки на оплату за водопостачання та водовідведення за лютий 2020 року №408 від 12.03.2020 року на суму 32 576, 17 грн. та за березень 2020 року №589 від 09.04.2020 року на суму 28081,330 грн. та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за лютий, березень 2020 року від 09.04.2020 року, які одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №340;
- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року №805 від 07.05.2020 року на суму 30 403,870 грн. та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за квітень 2020 року від 07.05.2020 року, які одержано відповідачем 12.05.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №270;
- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за травень 2020 року №976 від 04.06.2020 року на суму 32 804 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за травень 2020 року від 04.06.2020 року, який одержано відповідачем 05.06.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №335;
- рахунок на оплату за водопостачання та водовідведення за червень 2020 року №1228 від 09.07.2020 року на суму 35193,680 грн та акт наданих послуг з водопостачання та водовідведення за червень 2020 року від 09.07.2020 року, які одержано відповідачем 09.07.2020 року, про що свідчить його вхідний штамп №394.
При цьому, як встановлено судом першої інстанції, акти наданих послуг з водопостачання та водовідведення за період з січня по червень 2020 року відповідачем підписано, жодних листів із зауваженнями до актів або відмови від підписання актів від ТОВ «Маяк-Південь» до позивача не надходило.
Згідно з приписами статті 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що прийняття відповідачем послуг водопостачання та водовідведення від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити за спожиту воду та водовідведення відповідно до чинного законодавства та умов договору.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідач не здійснив оплату за надані позивачем послуги за період з січня 2020 року по червень 2020 року, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за вказаний період складає 182 405, 09 грн.
Крім того суд апеляційної інстанції зазначає, що доказів вчасної та повної оплати за спожиту воду та водовідведення у вищезазначений період Товариством з обмеженою відповідальністю «Маяк-Південь» матеріали справи не містять. Отже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.
Відхилення аргументів апеляційної скарги.
Колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника щодо недоведення позивачем факту надсилання та отримання супровідних листів разом із виставленими рахунками на оплату за отримані послуги спростовуються наявністю на вказаних супровідних листах його вхідною відміткою у штампах.
Також, колегією суддів апеляційної інстанції відхиляються посилання скаржника на положення п.4.5. Договору щодо необхідності складання двостороннього акту порушень у випадку виявлення стороною порушення умов Договору, оскільки за умовами договору обов'язок здійснювати оплату за спожите водопостачання та водовідведення у відповідача виникає після отримання від позивача рахунку-фактури, акту виконаних робіт та не залежить від факту підписання між сторонами акту порушень. По суті, наявність порушення відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором в частині розрахунку за надані позивачем послуги не підлягає додатковому підтвердженню актом порушення, підписаними між сторонами, оскільки неналежне виконання встановлено на підставі інших належних доказів.
Враховуючи те, що відповідачем не було надано належних доказів оплати за спожиту воду та водовідведення за період з січня 2020 по квітень 2020, за договором № 18 від 06.05.2019 про відшкодування витрат на надання комунальних послуг з водопостачання та водовідведення) спожитих в процесі надання послуг з харчування на спірну суму коштів, суд апеляційної погоджується з доводами позивача про існування у відповідача невиконаного зобов'язання з оплати наданих послуг.
За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що невиконання грошового зобов'язання правильно кваліфіковане судом як його порушення у розумінні Цивільного кодексу України, а самого відповідача визначено таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні частини першої статті 612 цього Кодексу.
В силу пункту 4.2.1. договору №18 про відшкодування витрат на надання комунальних послуг з (водопостачання та водовідведення) спожитих в процесі надання послуг з харчування від 06.05.2019 визначено, що у випадку несвоєчасної сплати платежів Сторони 2 сплачує Стороні 1 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день прострочення, яка діяла на період прострочення. Пеня нараховується Стороною 1 і сплачується Стороною 2 за весь період прострочення.
Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що несплатою позивачу вищевказаної суми заборгованості за спожиту воду та водовідведення за договором № 18 від 06.05.2019, відповідач на сам перед порушив умови вказаного договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.
Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статті 625 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми заборгованості за спожиту воду та водовідведення в розмірі 182 405,09 грн.
Перевіривши відповідно до статті 270 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об'єктивно розглянув у судовому процесі обставини справи в їх сукупності; дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог та заперечень докази; правильно застосував матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини, врахував положення статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із чим дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення позовних вимог, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення колегія суддів не вбачає.
За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.02.2020 у справі №916/2227/20 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для його скасування не вбачається.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯК-ПІВДЕНЬ».
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2227/20 - залишити без змін.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЯК-ПІВДЕНЬ» - залишити без задоволення.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯК-ПІВДЕНЬ».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя В.В. Бєляновський
Суддя К.В. Богатир