ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 січня 2021 року м. ОдесаСправа № 915/1628/19
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Головея В.М., Разюк Г.П.
секретар судового засідання: Федорончук Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - Ялов О.О., ордер ПТ № 030761, дата видачі: 17.10.19;
від відповідача - не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від „26” лютого 2020р., повний текст якого складено та підписано „10” березня 2020р.
у справі № 915/1628/19
за позовом Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика»
про стягнення 4628850,41 грн.,
Головуючий суддя: Мавродієва М.В.
Місце прийняття рішення: Господарський суд Миколаївської області
В судовому засіданні 28.01.2021 року згідно ст.233 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Учасники судового процесу про час, дату розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином.
Встановив:
В червні 2019 року Приватне акціонерне товариство «Київ-Атлантик Україна» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика», в якій просило суд стягнути з останнього, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 06.12.2019р., 6 584 851,70 грн., з яких: 4 440 920,00 грн. - основна заборгованість, 769 713,71грн. - пеня, 465 632,89 грн. - штраф, 69 006,45 грн. - 3% річних, 839 578,65 грн - проценти за користування чужими коштами..
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» умов Договору поставки товару від 15.04.2019 року № 1504/19 в частині своєчасної та повної оплати за отриманий товар.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року у справі №915/1628/19 (суддя Мавродієва М.В.) позов задоволено повністю, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» на користь Приватного акціонерного товариства «Київ-Атлантик Україна» 4440920,00 грн основного боргу, 769713,71 грн пені, 465632,89 грн штрафу, 69006,45 грн - 3% річних, 839578,65 грн процентів за користування чужими грошовими коштами та 98772,78 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано правомірністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» звернулось з апеляційною скаргою до Південно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 у справі № 915/1628/19.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги скаржник посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення, з наступних підстав.
Так, апелянт зазначає, що ТОВ «Баштанська птахофабрика» частково оплатила вартість товару у розмірі 15 409,02 грн.
Але, скаржник не погоджується з позицією позивача щодо одностороннього неналежного виконання умов Договору, оскільки ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» було порушено вимоги до якості товару, а саме протягом поставок товару в травні 2019 року, що призвело до: суттєвого скорочення поголів'я птиці на 9446 голів; скорочення яйценосності , і, як наслідок, до скорочення валової виручки відповідача.
На підтвердження вказаних обставин скаржником до апеляційної скарги надано: копію Протоколу випробувань №12028 від 31.05.2019р.; копію Свідоцтва про якість №1465 від 17.05.2019р.; копію Протоколу випробувань №12029 від 30.05.2019р.; копію Свідоцтва про якість №1550 від 23.05.2019р.; копію Акта №1 зважування птиці від 18.03.2020; копію результатів зважування птиці від 18.03.2019р.; копію Акта №2 зважування птиці від 20.05.2020; копію результатів зважування птиці від 20.05.2019р.; копію Протоколу розтину птиці №01/0619 від 07.06.2019р.; копією Акта №1 повернення комбікорму від 21.05.2019р.
Також, враховуючи існуючі питання щодо якості товару, його невідповідності специфікаціям та негативним наслідкам, до яких призвело його використання в діяльності, скаржник не може погодитись, щонайменше, але не виключно, на суму основного боргу у розмірі 3 097 319,50 грн.
Враховуючи оспорюваність даної суми заборгованості, спірними на думку скаржника є також величина пені і штрафних санкцій, нарахованих ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» на дану суму.
Крім того, скаржник зазначає, що через порушення ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» вимог до якості товару, відповідачу завдано збитки на загальну суму 4 117 000,30 грн.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції не перевіряв надані ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» розрахунки, не досліджував умови договору, а також обставини, у зв'язку із якими ТОВ «Баштанська птахофабрика» було позбавлено можливості отримувати прибуток від власної господарської діяльності.
Позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, що прямо зазначається в його позовній заяві. Небажання врегулювати даний спір, на думку скаржника, підтверджує правдивість позиції ТОВ «Баштанська птахофабрика» щодо недотримання позивачем вимог до якості товару. Так, 20.06.2019 генеральним директором ТОВ «Баштанська птахофабрика» на адресу позивача направлено лист в якому зазначалось про порушення вимог до якості товару та недоотримання позивачем рецептури і вимог до виробництва повнораціонних комбікормів та/або білково-вітамінно-мінеральних концентратів. Проте, замість відповіді на вказаний лист, ПрАТ «Київ-Атлантик Україна» звернулося до суду з вимогою про стягнення заборгованості, розрахунок якої не відповідає дійсності та вимагає уточнення.
Додатково апелянт зазначив, що позивач не висував претензії до відповідача, що означає фактичну їх відсутність та наявність нормальних відносин.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.08.2020 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» строк на апеляційне оскарження; зупинено дію рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року у справі № 915/1628/19; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „26” лютого 2020р. у справі № 915/1628/19; призначено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» на 21 жовтня 2020 року о 10:00 год.
14.09.2020 від Приватного акціонерного товариства “Київ-Атлантик Україна” до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого позивач просив апеляційну скаргу ТОВ «Баштанська птахофабрика» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року у справі №915/1628/19 залишити без змін.
Крім того, 14.09.2020 року від Приватного акціонерного товариства “Київ-Атлантик Україна” надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, в якому останній просить провести судове засідання в режимі відеоконференції, а забезпечення судового засідання доручити Господарському суду Київської області.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 16.09.2020 задоволено клопотання Приватного акціонерного товариства “Київ-Атлантик Україна” про проведення судового засідання у режимі відеоконференції. Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Баштанська птахофабрика” на рішення Господарського суду Миколаївської області від „26” лютого 2020р., до розгляду в режимі відеоконференції на 21 жовтня 2020 року о 10:00 год. та доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 915/1628/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області. 20.10.2020 року від ТОВ “Баштанська птахофабрика” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 21.10.2020 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „26” лютого 2020р. у справі № 915/1628/19 на термін, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, пов'язаних з належним повідомленням учасників справи про час та місце проведення наступного судового засідання. Клопотання ТОВ «Баштанська птахофабрика» про відкладення розгляду справи задоволено. Призначено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» на рішення Господарського суду Миколаївської області від „26” лютого 2020р. у справі № 915/1628/19 до розгляду в режимі відеоконференції на 26 листопада 2020 року об 11:30 год. та доручено Господарському суду Київської забезпечити проведення судового засідання у справі №915/1628/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області.
Разом з тим, з 25.11.2020 головуючий суддя Колоколов С.І. був тимчасово непрацездатний. У зв'язку з чим, судове засідання, призначене на 26.11.2020р. не відбулось.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.12.2020 повідомлено учасників справи про те, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» відбудеться в режимі відеоконференції 28 січня 2021 року о 10:30 год. та доручено Господарському суду Київської області забезпечити проведення судового засідання у справі №915/1628/19 в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Київської області.
У судовому засіданні в режимі відеоконференції 28.01.2021 року представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, а їх явка обов'язковою не визнавалась, судова колегія вважає можливим розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на неї проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 15.04.2019 між Приватним акціонерним товариством “Київ-Атлантик Україна” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Баштанська птахофабрика” (Покупець) було укладено Договір поставки товару №1504/19 (далі - Договір), відповідно до п.1.1., якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити повнораціонні комбікорми та/або білково-вітамінно-мінеральні концентрати, надалі іменовані “товар”, у кількості, асортименті, за номенклатурою, ціною і умовами поставки згідно цього Договору та Специфікацій до нього, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно п.1.2. Договору кожна Специфікація є окремою угодою, укладеною в рамках Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередньої Специфікації ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній не вказано інше. У випадку, якщо умови поставки товару, порядок і терміни його оплати покупцем, зазначені в підписаних сторонами Специфікаціях суперечать положенням цього Договору, обов'язковими для виконання сторонами і пріоритетними по відношенню до положень цього Договору є положення підписаних сторонами Специфікацій.
У відповідності до п.3.9. Договору право власності на партію товару, а також ризики знищення, пошкодження, псування, втрати товару, переходять від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару покупцю (або перевізнику покупця) у відповідності з узгодженими сторонами умовами постачання товару.
Відповідно п.3.10. Договору сторони дійшли згоди, що на всі поставки товару, оформлені підписаними сторонами видатковими накладними, здійснені протягом строку дії цього Договору, поширюються всі норми цього Договору, в тому числі щодо умов і термінів оплати товару і санкцій за несвоєчасну оплату товару.
Пунктом 5.1. Договору сторонами визначено, що оплата поставленого за цим Договором товару здійснюються покупцем шляхом 100% передплати вартості товару на банківський рахунок постачальника, якщо інший порядок та строки оплати не вказані сторонами в Специфікаціях.
У відповідності до п.4 погоджених сторонами специфікацій, оплата за товар здійснюється покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника шляхом перерахування 100% його вартості протягом 7 календарних днів з моменту постачання зазначеної у цій специфікації партії товару. Датою поставки товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної, якщо інша дата не зазначена в графі «прийнято» під час підпису видаткової накладної уповноваженою особою Покупця.
Однак, як зазначає позивач, всупереч п.п.1.1., 5.1. Договору, товар, поставлений позивачем згідно вищезазначених накладних, відповідачем оплачений частково, на суму 15 409,02 грн.
У зв'язку з невиконанням відповідачем в повному обсязі обов'язку з оплати придбаного товару, за ним утворись заборгованість на загальну суму 8432670,0 грн (з урахуванням збільшення позовних вимог).
Позивачем на підтвердження факту поставки товару відповідно до п.п.1.1., 3.9., 3.10. Договору були надані наступні докази, які були досліджені судом першої інстанції та додатково перевірені під час апеляційного перегляду:
- підписані відповідачем Специфікації до Договору: №1 від 18.04.2019; №2 від 24.04.2019; №3 від 30.05.2019; №4 від 07.06.2019; №5 від 12.06.2019 (т.1 а.с.21-22, 145-147);
- підписані відповідачем видаткові накладні: №КА-0000057 від 16.04.2019 на суму 206677,36 грн; №КА-0000058 від 16.04.2019 на суму 224840,56 грн; №КА-0000059 від 19.04.2019 на суму 216610,36 грн; №КА-0000060 від 19.04.2019 на суму 254781,46 грн; №КА-0000061 від 22.04.2019 на суму 210437,70 грн; №КА-0000062 від 22.04.2019 на суму 239527,20 грн; №КА-0000063 від 24.04.2019 на суму 234702,60 грн; №КА-0000064 від 24.04.2019 на суму 229097,56 грн; №КА-0000068 від 26.04.2019 на суму 202410,0 грн; №КА-0000069 від 26.04.2019 на суму 229398,0 грн; №КА-0000070 від 30.04.2019 на суму 206458,20 грн; №КА-0000071 від 30.04.2019 на суму 226564,26 грн; №КА-0000072 від 01.05.2019 на суму 219075,10 грн; №КА-0000078 від 03.05.2019 на суму 219817,26 грн; №КА-0000079 від 03.05.2019 на суму 228790,78 грн; №КА-0000080 від 03.05.2019 на суму 195528,06 грн; №КА-0000081 від 06.05.2019 на суму 231624,52 грн; №КА-0000082 від 06.05.2019 на суму 210438,94 грн; №КА-0000092 від 10.05.2019 на суму 213610,02 грн; №КА-0000093 від 10.05.2019 на суму 258679,98 грн; №КА-0000094 від 10.05.2019 на суму 219075,10 грн; №КА-0000096 від 13.05.2019 на суму 227576,32 грн; №КА-0000097 від 13.05.2019 на суму 235402,84 грн; №КА-0000104 від 17.05.2019 на суму 204501,58 грн; №КА-0000105 від 17.05.2019 на суму 247614,90 грн; №КА-0000113 від 23.05.2019 на суму 213542,56 грн; №КА-0000114 від 23.05.2019 на суму 218467,86 грн; №КА-0000116 від 25.05.2019 на суму 207537,72 грн; №КА-0000117 від 25.05.2019 на суму 223730,52 грн; №КА-0000119 від 28.05.2019 на суму 212260,62 грн; №КА-0000120 від 28.05.2019 на суму 220289,56 грн; №КА-0000126 від 01.06.2019 на суму 208752,18 грн; №КА-0000127 від 01.06.2019 на суму 227778,72 грн; №КА-0000129 від 04.06.2019 на суму 216983,52 грн; №КА-0000130 від 04.06.2019 на суму 214689,54 грн; №КА-0000133 від 08.06.2019 на суму 242745,60 грн; №КА-0000134 від 08.06.2019 на суму 242383,50 грн; №КА-0000141 від 15.06.2019 на суму 190267,44 грн (т.1 а.с.26, 29, 32, 35, 38, 41, 44, 47, 50, 53, 56, 59, 62, 65, 68, 71, 74, 77, 80, 83, 164-181);
- підписані відповідачем Товарно-транспортні накладні: №219 від 16.04.2019; №220 від 16.04.2019; №222 від 19.04.2019; №223 від 19.04.2019; №224 від 22.04.2019; №225 від 22.04.2019; №234 від 24.04.2019; №235 від 24.04.2019; №240 від 26.04.2019; №241 від 26.04.2019; №242 від 30.04.2019; №243 від 30.04.2019; №244 від 01.05.2019; №251 від 03.05.2019; №252 від 03.05.2019; №253 від 03.05.2019; №254 від 06.05.2019; №320 від 15.06.2019; №255 від 06.05.2019; №257 від 10.05.2019; №258 від 10.05.2019; №259 від 10.05.2019; №260 від 13.05.2019; №261 від 13.05.2019; №267 від 17.05.2019; №268 від 17.05.2019; №278 від 23.05.2019; №279 від 23.05.2019; №280 від 25.05.2019; №281 від 25.05.2019; №283 від 28.05.2019; №282 від 28.05.2019; №291 від 01.06.2019; №292 від 01.06.2019; №299 від 04.06.2019; №300 від 04.06.2019; №309 від 08.06.2019; №310 від 08.06.2019 (т.1 а.с.27, 30, 33, 36, 39, 42, 45, 48, 51, 54, 57, 60, 63, 66, 69, 72, 75, 78, 81, 84, 182-199) та видані відповідачем довіреності на отримання товару від позивача: №бДов-00060 від 01.05.2019; №бДов-00072 від 01.06.2019 (т.1 а.с.23-24);
- підписані між сторонами Акти звірки за 16.04.2019 - 01.06.2019 (т.1 а.с.148-149).
Претензій щодо якості поставлених товарів на адресу позивача від відповідача не надходило.
На виконання умов Договору позивачем були виставленні відповідачу відповідні рахунки на оплату (т.1 а.с.25, 28, 31, 34, 37, 40, 43, 46, 49, 52, 55, 58, 61, 64, 67, 70, 73, 76, 79, 82).
У заяві б/н від 06.12.2019 (вх.№18723/19) позивач наводить детальний опис здійснених часткових проплат товару відповідачем.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання з оплати придбаного ним товару за Договором №1504/19 поставки товару від 15.04.2019 виконав частково, що призвело до утворення заборгованості на загальну суму 4440920,0 грн (8432670,0 - 3991750,0) (з урахуванням збільшення позовних вимог).
На підтвердження здійснення відповідачем часткової оплати товару у розмірі 3991750,0 грн позивач надав засвідчену копію банківської виписки за період з 01.04.2019 по 13.06.2019 та копії платіжних доручень: №1322 від 26.04.2019 на суму 76750,0 грн; №390 від 03.05.2019 на суму 700000,0 грн; №885 від 06.05.2019 на суму 600000,0 грн; №893 від 07.05.2019 на суму 200000,0 грн; №407 від 11.05.2019 на суму 800000,0 грн; №910 від 11.05.2019 на суму 100000,0 грн; №913 від 13.05.2019 на суму 65000,0 грн; №928 від 15.05.2019 на суму 200000,0 грн; №418 від 16.05.2019 на суму 300000,0 грн; №948 від 21.05.2019 на суму 200000,0 грн; №425 від 23.05.2019 на суму 150000,0 грн; №963 від 27.05.2019 на суму 200000,0 грн; №432 від 28.05.2019 на суму 200000,0 грн; №476 від 14.06.2019 на суму 200000,0 грн (т.1 а.с.85-89, 150-163).
Отже, загальна сума прострочення відповідачем оплати за поставлений йому товар за Договором поставки товару №1504/19 від 15.04.2019 склала 4440920,0 грн., що стало підставою звернення позивача до суду.
Під час розгляду справи відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано.
Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та вважає, що доводи і вимоги скаржника, викладені в апеляційній скарзі, підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч.ч.1,2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч.1 ст.691, ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.ст.525, 526 ЦК України).
Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із ст.ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору позивачем було поставлено товар на загальну суму 4440920,0 грн (8432670,0 - 3991750,0) (з урахуванням збільшення позовних вимог). Вказаний товар був прийнятий відповідачем, що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.
Відповідачем не надано достовірних доказів на противагу доказам позивача на підтвердження неотримання товару або спростування заявленого боргу, з урахуванням здійсненої часткової оплати боргу у сумі 15 409,02 грн.
Згідно ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Викладене вище свідчить, що позивачем доведені ті обставини, на які він посилався в позовній заяві, оскільки оцінка зібраним у справі доказам у їх сукупності в цілому дозволяє суду зробити висновок про їх достатність та достовірність для визнання обставини поставки товару, з чого випливає також і доведеність існування заборгованості у сумі 4440920,0 грн., а отже позовна вимога щодо стягнення з відповідача суми основного боргу є обґрунтованою і місцевий суд підставно задовольнив позов ПрАТ “Київ-Атлантик Україна” в цій частині.
Посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем за товар по Договору поставки товару №1504/19 від 15.04.2019, позивач на підставі п.7.2. нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 24.04.2019 по 06.12.2019 в розмірі 769713,71 грн та штраф 10% у розмірі 465632,89 грн.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати поставленого товару виконало не в повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).
Відповідно до ч.4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ч.2 ст.343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. У відповідності до п.7.2. Договору у разі порушення термінів оплати передбачених у Договорі (у Специфікації) покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. У разі порушення термінів оплати більш ніж на 30 календарних днів, крім пені, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу на день його виникнення.
Колегія суддів перевірила правильність розрахунку позивача та дійшла висновку про арифметичну та методологічну вірність розрахунку пені та штрафу, задоволених судом першої інстанції.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних та проценти за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі ч.2 ст.625 ЦК України позивач нарахував та просить стягнути з відповідача за Договором №1504/19 поставки товару від 15.04.2019 - 3% річних за період з 24.04.2019 по 06.12.2019 в розмірі 69006,45 грн. та проценти за користування чужими грошовими коштами за період з 24.04.2019 по 06.12.2019 в розмірі 839578,65 грн.
У відповідності до ч.3 ст.692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Відповідно до ч.5 ст.694 ЦК України, якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Пунктом 5.3. Договору у разі порушення покупцем строків оплати товару, визначеного в п.5.1. цього Договору, постачальник має право нарахувати і вимагати оплати покупцем відсотків відповідно до ст.ст.536, 694 ЦК України в сумі 0,1 % від не сплаченої (не своєчасно сплаченої) суми платежу за кожний день прострочення платежу, починаючи з дня коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.
Колегія суддів перевірила правильність розрахунку позивача та дійшла висновку про арифметичну та методологічну вірність розрахунку 3% річних та процентів за користування чужими коштами, задоволених судом першої інстанції.
Посилання скаржника на порушення позивачем умов Договору щодо якості товару та настання наслідків, які на думку скаржника, зумовлені порушенням позивачем вимог до якості, колегією суддів відхиляються. Також, колегія суддів не приймає надані скаржником до апеляційної інстанції додаткові докази, виходячи з наступного.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 1, 2 , 10 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
В силу приписів ст. 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є, зокрема визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
З огляду на викладене вище колегія суддів зазначає, що право учасника судового процесу на звернення до суду із тим або іншим клопотанням, або подання певних доказів, повинно бути реалізоване з дотриманням положень процесуального законодавства. Варто зауважити, що підготовче провадження у справі було розпочато за ухвалою місцевого суду 20.08.2019р. та закінчено 09.12.2019р.
Проте, відповідач не скористався своїм правом на подання відповідних доказів під час розгляду справи в суді першої інстанції у межах підготовчого провадження, а, отже, в силу приписів ст. 207 ГПК України відповідач повинен довести суду існування поважних причин пропуску строку для подання відповідних доказів .
Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів залишає надані відповідачем документи без розгляду, оскільки останнім не доведено неможливість їх подання під час розгляду справи в суді першої інстанції.
За приписами частин 1, 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі ст.ст. 76-77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є такими, що спростовуються наявними матеріалами справи та висновками суду.
Враховуючи вищевикладене, господарський суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позову, всебічно, повно та об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В процесі апеляційного розгляду справи колегією суддів не встановлено порушення норм процесуального права, що є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права для виходу за межі доводів апеляційної скарги, доводи апеляційної скарги відхилені судом апеляційної інстанції, тому оскаржуване судове рішення господарського суду Одеської області залишається без змін.
Відповідно до п."в" ч.4 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються згідно ст.129 ГПК України на скаржника, оскільки вимоги апеляційної скарги повністю відхилені.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284
Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Баштанська птахофабрика» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 26.02.2020 року у справі №915/1628/19 - залишити без змін.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Повний текст постанови
складено 29.01.2021 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя В.М. Головей
Суддя Г.П. Разюк