Справа № 352/2458/20
Провадження № 3/352/63/21
27.01.2021м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі судді Гриньків Д.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління держпраці в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Фарук Вуд»,
за частиною 3 статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), -
24.11.2020 до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №ІФ 12068/1669/АВ/П/ПТ1 від 16.11.2020 вбачається, що директор ТОВ «Фарук Вуд» ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення вимог законодавства про працю, відповідальність за яке передбачено ч.3 ст.41 КУпАП, а саме: допустив до роботи 6 працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, чим порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпПУ.
ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що таких працівників як ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 він не знає. ОСОБА_6 є перекладачем та другом засновника товариства ОСОБА_7 . Іноземець ОСОБА_8 також йому не знайомий.
Представник ОСОБА_1 адвокат Аверкова Н.О. в судовому засіданні вказала, що вказані в Акті інспекційного відвідування особи як такі, що не були працевлаштовані в ТОВ «Фарук Вуд» без укладення трудового договору, на даному підприємстві не працюють та не працювали. Звернула увагу суду, що управлінням Держпраці не надано суду належних та допустимих доказів протилежного.
Свідок інспектор праці ОСОБА_9 надав показання, що 03.11.2020 ним було розпочато перевірку ТОВ «Фарук Вуд» за фактичним місцем здійснення господарської діяльності. Зазначив, що наявні в матеріалах справи пояснення заповнювалися ним зі слів працівників шляхом внесення відомостей до заздалегідь підготовленого бланку. На запитання представника ОСОБА_10 вказав, що іноземці ОСОБА_8 , ОСОБА_6 українською мовою не володіють, відтак розмовляв із ними російською мовою, якою не достатньо вільно володіє. Перекладача, при відібранні в громадян іноземної держави пояснень, залучено не було.
Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Оцінивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ч.3 ст.41 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.
Так, при розгляді даної справи судом встановлено, що у період з 03.11.2020 по 11.11.2020 інспектором праці Василечком Т.Я. проведено позаплановий захід контролю у формі інспекційного відвідування ТОВ «Фарук Вуд», за результатами якого складено протокол про адміністративне правопорушення №ІФ 12068/1669/АВ/П/ПТ1 від 16.11.2020 та акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ІФ 12068/1669/АВ від 11.11.2020.
Як докази вчинення адміністративного правопорушення до матеріалів справи управлінням Держпраці в Івано-Франківській області додано копії пояснень ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , однак останні не можуть вважатись належними та допустимими доказами з огляду на наступне.
Судом встановлено, що в даних поясненнях відсутні ідентифікуючі дані вищевказаних осіб, а саме: адреса проживання, чи будь-який інший засіб зв'язку, документ, який посвідчує особу. Крім того не зазначено розмір заробітної плати чи режим роботи на підприємстві. Одночасно, дані пояснення заповнені інспектором з праці, який проводив перевірку шляхом заповнення заздалегідь підготовленого бланку. Стосовно дотримання порядку відібрання пояснень в ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , які є громадянами іноземної держави та, як зазначено самим інспектором, не володіють українською мовою, суд зазначає, що пояснення наявні в матеріалах справи суд до уваги не приймає додатково ще з підстав відсутності при вчиненні даної дії перекладача.
Додатково звертаю увагу на те, що викликати для допиту даних осіб в судове засідання для допиту в якості свідків з метою підтвердження чи спростування обставин, викладених в Акті інспекційного відвідування не вбачається можливим, оскільки в поясненнях жодних контактних даних цих осіб не зазначено, а інспектор праці ОСОБА_9 пояснив, що контакти цих осіб йому теж не відомі.
Наявні в матеріалах справи копії документів, видані ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , виготовлені в поганій якості, у зв'язку із чим їх зміст встановити неможливо.
Будь-яких інших доказів, на підтвердження обставин, викладених у акті інспекційного відвідування та протоколі, суду надано не було.
Одночасно суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визначається, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Відтак, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
У відповідності до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на їх користь.
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту».
За таких обставин, вважаю, що матеріали справи про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП ОСОБА_1 не містять безумовних та переконливих доказів вини, що позбавляє можливості дійти висновку про наявність складу правопорушення, оскільки відсутня його об'єктивна сторона.
Таким чином, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, ст.ст.247, 283-287, 294КУпАП, суд, -
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.41 КУпАП- закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд Івано-Франківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Гриньків Д.В.