Справа № 352/883/19
Провадження № 1-кп/352/37/21
про продовження строку тримання під вартою
29 січня 2021 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1
з участю прокурора ОСОБА_2
обвинувачених ОСОБА_3
захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5
секретаря ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду об'єднане кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 296, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 296 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 122, ч.1 ст.369 КК України,-
У провадженні Тисменицького районного суду знаходиться на розгляді об'єднанекримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 296, ч.4 ст.296 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.2 ст. 296 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 122, ч.1 ст.369 КК України.
Відповідно до ухвали Тисменицького районного суду від 02.12.2020 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави, строком на 60 днів до 31.01.2021 р.
На даний час, строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 закінчується, однак завершити кримінальне провадження неможливо, оскільки була необхідність відкладення розгляду справи з незалежних від суду причин.
У зв'язку зі спливом строку з дня застосування судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 суд зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання його під вартою.
Прокурор в судовому засіданні висловила думку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисник у судовому засіданні заперечували щодо продовження строку тримання під вартою, оскільки стороною обвинувачення не доведено належним чином жодного ризику, злочини, в яких обвинувачується ОСОБА_3 не є тяжкими, останній раніше несудимий; просили змінити вказаний запобіжний захід на домашній арешт.
Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до висновку про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою на строк, що не може перевищувати двох місяців, починаючи із сьогоднішнього дня, виходячи з наступного.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При цьому суд враховує, що відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених, суд враховує вимоги п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до практики ЄСПЛ доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються, як підстава для втручання у право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
Суд вважає, що заявлені прокурором ризики, передбачені п. 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не зменшилися. Зокрема, це стосується ризику незаконного впливу на потерпілих з боку обвинуваченого ОСОБА_3 , який заперечує свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів, та ризику вчинення іншого кримінального правопорушення з огляду на те, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 знаходяться на розгляді в інших судах кримінальні провадження у вчиненні тяжкого та нетяжких злочинів.
На підставі наведеного, керуючись ч.3 ст.331 КПК України, Рішенням Конституційного Суду України від 13.06.2019 р. № 4-р/2019, суд --
Продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою, без можливості внесення застави,на строк до 29 березня 2021 року.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на ухвалу суду до Івано-Франківського апеляційного суду подається протягом семи днів з дня її оголошення через Тисменицький районний суд.
Суддя ОСОБА_1