Справа № 344/1380/21
Провадження № 1-кс/344/554/21
29 січня 2021 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Івано-Франківської прокуратури ОСОБА_3 про проведення огляду кримінального провадження № 12021095010000084 від 23.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України,-
Прокурор звернувся з клопотанням, в якому просить накласти арешт на квартиру, що за адресою в АДРЕСА_1 , в частині щодо користування та розпорядження, яка згідно реєстру речових прав належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРИТЕТ ІНВЕСТ ГРУП», код ЄДРПОУ :43568066.
В обґрунтування клопотання вказує на те, що сектором дізнання Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021095010000084 від 23.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України. 22.01.2021 року до чергової частини Івано-Франківського ВП ГУНП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 22.01.2021 року, невідома особа, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає проникла до приміщення квартири АДРЕСА_3 , чим порушила право на недоторканість житла.
Так 11.08.2008 році між ОСОБА_5 , жителькою АДРЕСА_4 «Продавець» та ОСОБА_6 , жителем АДРЕСА_5 «Покупець» було укладено договір купівлі продажу квартири серії ВКР № 263595. Відповідно до умов вказаного договору ОСОБА_6 зобов'язується сплатити 238 950 гривень ОСОБА_5 у день підписання договору купівлі-продажу квартири.
У ході проведення допиту потерпілого, ОСОБА_4 , житель АДРЕСА_1 , повідомив, що у 2008 році його батьком, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , булла придбана квартира, що за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів № 6357791 від 11.08.2008, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_7 . Вищезазначена квартира була придбана у кредит, який оформлений на батька потерпілого, ОСОБА_6 , у банку «НАДРА БАНК». ОСОБА_4 також зазначив, що кредит він сплачував згідно визначеного графіку платежів, однак у 2018 році вищезазначе нафінансова установа збанкротувала, після чого його батьком, ОСОБА_6 , було подано клопотання про визнання кредитного договору недійсним. ОСОБА_4 також зазначив, що 22.01.2021 по місцю проживання потерпілого навідались невідомі особи, які повідомили, що являються власниками квартири АДРЕСА_6 .
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.01.2021 невідома особа, скориставшись відсутністю по місцю проживання ОСОБА_4 та його дружини, ОСОБА_8 , змінивши замки вхідних дверей квартири АДРЕСА_6 , проникли до вищевказаного житлового приміщення.
25.01.2021 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уповноважив довіреністю серії НМР № 779651 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , представляти його майнові і немайнові інтереси в усіх установах та організаціях від імені ОСОБА_6 .
Вказана квартира на даний час є приватною власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРИТЕТ ІНВЕСТ ГРУП», код ЄДРПОУ: 43568066.
27.01.2021 така квартира визнана речовим доказом у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 23.01.2021 за №12021095010000084.
Також зазначено, що незастосування заходу забезпечення кримінального провадження - накладення арешту на майно може призвести до його можливого приховування, пошкодження, зникнення, втрати або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню
Метою накладення арешту на квартиру,що за адресою АДРЕСА_1 є збереження речових доказів.
Підставою накладення арешту на вказане майно є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Разом з тим, прокурор просив проводити розгляд клопотання у відповідності до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів, викладених у такому. Просив накласти арешт на зазначену квартиру з метою збереження речового доказу, а також запобігти можливості її відчуження.
Володільці (власники) майна в судове засідання не викликались зважаючи на вимоги ч. 2 ст. 172 КПК України.
Заслухавши доводи прокурора, а також дослідивши матеріали клопотання, приходжу наступного висновку.
Встановлено, що 23.01.2021 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021095010000084 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 162 КК України.
Сектором дізнання Івано-Франківського відділу поліції ГУ НП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021095010000084 від 23.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України. 22.01.2021 року до чергової частини Івано-Франківського ВП ГУНП надійшла заява від ОСОБА_4 про те, що 22.01.2021 року, невідома особа, перебуваючи за адресою АДРЕСА_2 , користуючись тим, що за її діями ніхто не спостерігає проникла до приміщення квартири АДРЕСА_3 , чим порушила право на недоторканість житла.
Так, згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єктів нерухомого майна за № 241885418 від 26.01.2021 - квартира АДРЕСА_6 належить з 15.01.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРИТЕТ ІНВЕСТ ГРУП», код ЄДРПОУ :43568066, на підставі відступлення прав вимоги від 20.11.2020 за № 1-20/11; наявний номер запису про іпотеку від 11.08.2008, іпотекодавець : ОСОБА_6 , іпотекодержатель : Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРИТЕТ ІНВЕСТ ГРУП», код ЄДРПОУ :43568066.
Так, згідно з договором купівлі-продажу від 11.08.2008 ОСОБА_6 придбав таку квартиру у ОСОБА_5 .
Поміж тим, нерухоме майно, яке є предметом розгляду даного клопотання про арешт, речовим доказом визнано постановою дізнавача від 27.01.2021.
Згідно із ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Посилаючись на необхідність накладення арешту на нерухоме майно з метою збереження речових доказів, за даних обставин не може достеменно пересвідчитися в наявності достатніх доказів, які дають підстави вважати, що теперішній власник майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПАРИТЕТ ІНВЕСТ ГРУП», код ЄДРПОУ :43568066, має відношення до кримінального правопорушення, що розслідується, і вчиняє дії на його відчуження.
Таким чином, з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом.
Враховуючи те, що прокурором не обґрунтовано, те що квартира АДРЕСА_6 відповідає ознакам, передбаченим ст. 98 КПК України для кримінального провадження, за ознаками кримінального передбаченого ч. 1 ст. 162 КК України, а також можливість використання зазначеного майна як доказу у даному кримінальному провадженні, тому слідчий суддя вважає, що прокурором у клопотанні не доведено, як необхідність застосування арешту майна, так і наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Зважаючи на вище викладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно.
Керуючись ст.ст. 64-2, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -
У клопотанні прокурора Івано-Франківської прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в межах кримінального провадження № 12021095010000084 від 23.01.2021 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду потягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 29 січня 2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1