Єдиний унікальний номер: 343/2349/20
Номер провадження: 1-кп/0343/22/21
про відмову в задоволенні клопотання
про закриття кримінального провадження
29 січня 2021 року м.Долина
Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілої - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР 23.06.2020 року за номером № 12020090160000297 про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 1 КК України,
ОСОБА_5 пред'явлено обвинувачення в тому, що він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило середньої тяжкості тілесні ушкодження ОСОБА_6 .
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілою, яке мотивував тим, що він вперше вчинив нетяжкий необережний злочин, повністю визнає свою вину у його вчиненні, на даний час примирився з потерпілою ОСОБА_4 та добровільно вішкодував їй заподіяні збиткки.
Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання обвинуваченого та зазначила, що з ОСОБА_5 вони примирились, останнім повністю відшкодовано завдану злочином шкоду, будь-яких претензій до нього вона не має, тому просить закрити провадження в даній справі.
Прокурор заперечив щодо задоволення поданого клопотання, вкзавши, що потерпілий ОСОБА_7 , якому внаслідок порушенням ОСОБА_5 Правил доророжнього руху України заподіяно тілесні ушкодження, помер, а тому відсутні підстави для закриття даного кримінального провадження за примиренням обвинуваченого з потерпілим.
Заслухавши думки учасників кримінального провадження та перевіривши надані матеріали, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заявленого клопотання, виходячи з наступного.
Статтею 46 КК України, передбачено, що особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Разом з тим, в направленому на розгляд суду обвинувальному акті про обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 286 ч. 1 КК України зазначено, що потерпілий ОСОБА_6 , якому безпосередньо заподіяно шкоду від кримінального правопорушення, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В постанові Верховного Суду від 16 січня 2019 року, справа № 439/397/17, викладено правову позицію щодо можливості звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у звязку з примиренням із потерпілим. Зокрема в даній постанові зазначено, що звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим базується, зокрема, на принципах гуманізму та економії кримінальної репресії. З огляду на ці принципи, саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно зі ст. 46 КК України. Право на примирення, передбачене ст. 46 КК України, це особисте право потерпілого. Воно не може бути ніким присвоєне та не може бути нікому делеговане. Таке право є природним правом людини, нерозривно пов'язаним з нею, та похідним від інших прав людини, зокрема права на життя. Використання права на примирення іншими особами (в тому числі визнаними потерпілими від кримінального правопорушення у кримінально-процесуальному сенсі) є неможливим, оскільки таке право тісно пов'язане з особою, яка безпосередньо постраждала внаслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення. Під час примирення лише сам потерпілий може виражати свою волю, а не інші особи, які є його представниками або правонаступниками.
В даному кримінальному повадженні потерпілим, у розумінні ст. 46 КК України, є ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та якому внаслідок порушення ОСОБА_5 Правил дорожнього руху України було спричинено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із забоєм головного мозку середнього ступеню, крововиливом під павутинну оболонку, підапоневротичної гематоми волосистої частини лобної ділянки справа, забійної рани та садна в лобній ділянці справа, синців повік обох очей, які відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечними для життя в момент спричинення.
За таких обставин суд вважає, що клопотання обвинуваченого про закриття кримінального провадження у зв'язку з примиренням з потерпілою ОСОБА_4 до задоволення не підлягає, оскільки фактично потерпілий від кримінального правопорушення ОСОБА_6 помер, а його дочка ОСОБА_4 , яка визнана потерпілою в даному кримінальному проваженні після його смерті, не може висловити його волю щодо прощення обвинуваченого.
На підставі викладеного, ст. 46 КК України, керуючись ст.ст. 369-372, 392 КПК України, суд,
В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 46 КК України в зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілою відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд протягом семи днів з дня її проголошення.
Суддя: