Справа № 286/265/21
28 січня 2021 року м. Овруч
Слідчий суддя Овруцького районного суду Житомирської області ОСОБА_1 ,
з секретарем ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання ОСОБА_3 про часткове скасування арешту майна в кримінальному провадженні №12020060250000518 від 28.12.2020 року , -
26 січня 2021 року ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_1 , звернувся з клопотанням в якому просить частково скасувати арешт майна згідно ухвали слідчого судді 286/3902/20 від 31.12.2020 в частині залишення автомобіля марки «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_1 , який перебуває на відповідальному зберіганні в Овруцькому ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, та передати автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_1 , на відповідальне зберігання власнику - ОСОБА_3 , дозволивши при цьому користуватися вказаним майном та зобов'язати слідче відділення Овруцького ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області передати йому на відповідальне зберігання автомобіль марки «Volkswagen Passat», д.н. НОМЕР_1 .
Мотивуючи тим, що 29.12.2020 року його автомобіль марки «Volkswagen Passat» д.н. НОМЕР_1 було вилучено працівниками Овруцького відділення поліції в м. Києві та доставлено до м. Овруч. В подальшому, зазначений транспортний засіб було арештовано відповідно до ухвали Овруцького суду «286/3902/20» від 31.12.2020 та залишено на зберіганні у Овруцькому відділенні поліції з позбавленням права користування та відчуження цього майна. Зазначив, що його було допитано в якості свідка по справі та з його участі було проведено обшук автомобіля. Надані свідчення та матеріали, що долучені до допиту можна вивчити в матеріалах кримінального провадження. Повідомив, що з часу вилучення автомобіля по даний момент пройшов значний час та в цей термін слідство могло у повній мірі провести всі необхідні дії з належним йому майном, в автомобілі було проведено обшук, колесо знято та відправлено для проведення експертизи, тому необхідність у зберіганні вказаного автомобіля на території відділку поліції повністю відпала. Також, зауважив, що злочин було вчинено не ним та зобов'язується належно зберігати автомобіль та жодним чином не продавати його, змінювати та не знищувати до винесення законного рішення суду.
Приймаючи до уваги те, що вищезазначений ТЗ не є об'єктом злочину, з ним було проведено всі слідчі дії, тому є всі підстави для скасування арешту зазначеного автомобіля, при цьому це жодним чином негативно не вплине на стан проведення досудового слідства.
Заявник - ОСОБА_3 в судове засідання заявник не з'явився, в клопотанні просить розгляд справи проводити без його участі, так як на даний час проживає в Києві та немає змоги приїхати, та ухвалити рішення з врахуванням наданих свідчень.
Слідчий в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд клопотання у його відсутність, заперечує, щодо скасування арешту майна, оскільки не проведені всі необхідні слідчі дії.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходить до наступного.
З матеріалів справи видно, що в Овруцькому відділенні поліції Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020060250000518 від 27.12.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України. Дані відомості внесено, у зв'язку з тим, що 27.12.2020 року біля 09 години, в с. Яцковичі Овруцького району, невстановлена особа перебуваючи в житловому будинку у ОСОБА_4 , відкрито заволоділа належним останньому грошовими коштами, чим заподіяла ОСОБА_4 матеріальну шкоду.
Згідно протоколу допиту потерпілого від 29.12.2020 року, протоколу огляду місця події від 29.12.2020 року, проведеного за згодою ОСОБА_5 , мало місце вчинення ОСОБА_5 інкримінованого правопорушення, що пов'язане із відкритим заволодінням грошовими коштами, що належать ОСОБА_4 ..
Ухвалою слідчого суді Овруцького районного суду Житомирської області від 31 грудня 2020 року по справі №286/3902/20, було накладено арешт на автомобіль марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , який використовувався під час скоєння кримінального злочину та зберігає на собі сліди його вчинення, шляхом тимчасового позбавлення права на відчуження, розпорядження і користування майном та залишено на відповідальне зберігання в Овруцькому ВП Коростенського ВПГУНП в Житомирській області.
Згідно протоколу допиту свідка від 13 січня 2021 року видно, що ОСОБА_3 є власником автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 , яким останній інколи користується з метою підробітку, так як на даний час ніде не працює. У зв'язку з чим, надав в оренду вказаний автомобіль ОСОБА_5 ..
З копії договору оренди легкового автомобіля від 14.12.2020 року видно, що ОСОБА_3 передав за оплату ОСОБА_5 , у строкове користування легковий автомобіль марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 .
Постановою від 11.01.2021 року у кримінальному провадженні №12020060250000518 від 27.12.2020 року було призначено дактилоскопічну експертизу, проведення якої доручено НДЕКЦ МВС.
Постановою від 14 січня 2021 року у кримінальному провадженні №12020060250000518 від 27.12.2020 року було призначено трасологічну експертизу, проведення якої доручено НДЕКЦ МВС, предметом дослідження, зокрема, було заднє праве колесо автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 .
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 9 КПК під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Кримінальне процесуальне законодавство України повинно застосовуватися з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
В силу ст. 16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
Сукупність наведених норм кримінального провадження, їх внутрішній, змістовний зв'язок між собою свідчить, що будь-яка процесуальна дія слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, вчинена під час досудового розслідування, має відповідати вищевказаним засадам, як за своєю суттю, так і за формою реалізації, тобто процедурою застосування.
У відповідності до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 41 Конституції України встановлено, що право власності є непорушним, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.
Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід'ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об'єктом власності, можливе виключно у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.
Отже, накладення арешту на об'єкт права власності є позбавленням його власника можливості на власний розсуд користуватися та розпоряджатися таким майном, що є тотожним позбавленню права власності.
Практичне застосування встановленої Конституцією України гарантії охорони власності, доводить, що обмеження права будь-якої особи (фізичної або юридичної) розпорядження належним їй майном без достатніх підстав є протиправним.
З огляду на приписи п.18 ч. 1 ст. 3 КПК України, згідно з якими до повноважень слідчого судді належить здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, слід зазначити, що подальший арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право заявника на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та вимогам ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Баландіна проти України, «Батрак проти України», «Панов проти України»).
айна, може призвести до порушення прав і законних інтересів власника майна, що суперечить положенням ст. 41 Конституції України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950р.), учасником яких є України.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої влади й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при внесенні незаконного рішення суду, тоді як ст. 1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист прав власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.)
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним, п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом ведення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр» проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).
Доводи клопотання про часткове скасування арешту, що стосується права користування арештованим майном та повернення його на відповідальне зберігання власнику є обґрунтованими.
Слідчим суддею з врахуванням досліджених матеріалів кримінального провадження, встановлено, що з вказаним автомобілем проведено ряд слідчих дій, щодо його обшуку та проведення експертного дослідження. Однак, враховує необхідність проведення всебічного, повного та неупередженого досудового розслідування вказаного кримінального провадження, для встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.
У зв'язку з чим, враховуючи гарантоване чинним законодавством право особи мирно володіти своїм майном, розумність та співрозмірність обмеження права власності, приходить до висновку про відсутність обґрунтованої потреби в залишенні арештованого майна, а саме автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 на відповідальне зберігання в Овруцькому ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області, так як не встановлено підстав щодо наявності потреби такого зберігання, слідчий суддя приходить до висновку про можливість передачі арештованого автомобіля на відповідальне зберігання та користування ОСОБА_3 , у зв'язку з чим клопотання про часткове скасування арешту на майно, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 174 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Овруцького районного суду Житомирської області від 31 грудня 2020 року по справі №286/3902/20, в частині обмеження користування та залишення автомобіля марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 на відповідальному зберіганні в Овруцькому ВП Коростенського ВП ГУНП в Житомирській області.
Зобов'язати СВ ВП №1 Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області передати на відповідальне зберігання з правом користування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , автомобіль марки «Volkswagen Passat» д.н.з. НОМЕР_1 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1