іменем України
Справа № 285/2726/19
провадження у справі № 2/0285/57/21
19 січня 2021 року м. Новоград-Волинський
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
в складі головуючої судді Заполовської Т.Г.,
за секретаря судового засідання Матвіюк Т.М.,
сторони по справі: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа приватний нотаріус Лінкевич Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Новограда-Волинського
за правилами загального позовного провадження позовну заяву
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус міського нотаріального округу Лінкевич Броніслав Адамович,
про визнання права власності на земельну ділянку,
Позивач у липні 2019 року звернулася до суду з вказаним позовом та, уточнивши позовні вимоги, просила визнати за нею право приватної власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0213 га, на якій знаходиться 1/3 частина житлового будинку за договором дарування від 13.07.2018 року по АДРЕСА_1 та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.
Свої вимоги мотивувала тим, що у серпні 2015 року відповідач ОСОБА_2 подарувала 1/3 частину житлового будинку по АДРЕСА_1 своєму сину ОСОБА_3 13.07.2018 року цивільний чоловік позивача ОСОБА_3 подарував їй зазначену частку житлового будинку. Відповідач при укладенні договору дарування на користь сина не повідомила нотаріусу, що вона зареєструвала право власності на земельну ділянку, де знаходиться будинок. За загальним правилом при переході права власності на об'єкт нерухомості до позивача мало і перейти право власності на земельну ділянку, однак відповідач відмовляється надавати доступ ОСОБА_1 до земельної ділянки. Оскільки відповідач не визнає позивача як співвласника земельної ділянки, тому змушена з метою захисту своїх прав звернутися до суду.
У відзиві на позов ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, оскільки вважає договір дарування від 11.08.2015 року 1/3 частини житлового будинку по АДРЕСА_1 на користь сина нікчемним, оскільки у ньому відсутня суттєва умова договору щодо розміру земельної ділянки. З цього приводу звернулась до суду з позовом.
У відповіді на відзив ОСОБА_1 наполягала на задоволенні своїх позовних вимог у повному обсязі.
Також за клопотанням відповідача ОСОБА_2 ухвалою суду від 30.09.2019 року зупинено провадження по справі до набрання законної сили рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду по цивільній справі № 285/2090/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про скасування рішення нотаріуса про державну реєстрацію права власності на частину житлового будинку та усунення перешкод у користуванні власністю.
Постановою Житомирського апеляційного суду по цивільній справі № 285/2090/19 від 28.10.2020 відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсними договорів дарування 1/3 ідеальної частки житлового будинку по АДРЕСА_1 від 11 серпня 2015 та від 13 липня 2018 року зі змінами, внесеними договором про внесення змін до договору дарування частки житлового будинку від 22 серпня 2019 року, укладеними між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відповідно.
Провадження по справі відновлено та 17.12.2020 року підготовче судове закрито та справу призначено до судового розгляду на 19.01.2021 року.
Сторони в судове засідання 19.01.2021 року не з'явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заяв, клопотань, доповнень до суду не надійшло.
За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без присутності учасників справи на підставі наявних матеріалів з урахуванням позицій сторін, викладених у відзиві та відповіді на відзив.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд приходить до наступного.
Встановлено, що 11 серпня 2015 року між відповідачем ОСОБА_2 , як дарувальницею, та ОСОБА_3 , як обдаровуваним, укладений нотаріально посвідчений договір дарування 1/3 ідеальної частки житлового будинку, за яким дарувальниця безоплатно передає у власність обдаровуваному належну їй на праві приватної власності 1/3 ідеальну частку будинку, розташованого по АДРЕСА_1 .
В подальшому 13 липня 2018 року між ОСОБА_3 , як дарувальником, та позивачем ОСОБА_1 , як обдаровуваною, укладений договір дарування частки житлового будинку, за яким дарувальник безоплатно передає у власність обдаровуваній належну йому на праві приватної власності 1/3 ідеальну частку вказаного будинку.
Одночасно відповідач ОСОБА_2 згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку від 27.03.2008 року на підставі рішення міської ради від 14.06.2007 року № 183 отримала у власність земельну ділянку площею 0,0639 га по АДРЕСА_1 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (а.с. 7).
При вирішенні спору суд керується наступними нормами права.
Частиною першою ст.626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність (ст.717 ЦК України).
Відповідно до частини другої ст.719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до частин першої та другої статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків та об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації).
Відповідно до частини першої статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.
Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.
Відповідно до статті 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, яким засвідчує його право власності.
Таким чином, оскільки позивач ОСОБА_1 є власником 1/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , на підставі договору дарування, то згідно вищевикладених правових норм набула право власності на 1/3 частину земельної ділянки, на якій розташоване належне їй домоволодіння.
Відтак встановлені підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволених вимог.
Керуючись статтями 4, 10-12, 76-82, 141, 258-259, 264-265, 268, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право приватної власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 0,0213 га, на якій знаходиться 1/3 частина житлового будинку за договором дарування від 13.07.2018 року по АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно п.п. 15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Дата складення повного судового рішення 28.01.2021 року.
Головуюча суддя Т.Г. Заполовська