Справа № 182/503/21
Провадження № 1-кс/0182/110/2021
Іменем України
26.01.2021 року м. Нікополь
Слідча суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 30.11.2020 року до ЄРДР за N12020040340002382, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нікополя Дніпропетровської області, не працюючого, з середньою освітою, не одруженого, який не є особою з інвалідністю, не є пенсіонером, не є депутатом, на утриманні нікого не має, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваноого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України ,-
за участю:
слідчого ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
підозрюваного - ОСОБА_5
Слідчий СВ Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_4 , про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, що має правову кваліфікацію ч. 2т. 186 КК України, про що останнього повідомлено 30.12.2020 року.
В клопотанні слідчий зазначає про те, що ОСОБА_5 29.11.2020 року приблизно о 17.20 год. Перебуваючи на вул.. За вокзальна в м. Нікополь Дніпропетровської області, в руках у ОСОБА_6 побачив мобільний телефон „Redmi 8 Sapphire Blue 4GB RAM 64 GB ROM”, після чого у нього виник злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, з цією метою він почав переслідувати ОСОБА_6 . Реалзуюи свій злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна ОСОБА_5 29.11.2020 року приблизно о 17.30 год. наздогнавши ОСОБА_6 на залізничних коліях ст. Нікополь, неподалік від будівлі чергового по станції Нікополь, розташованої за адресою Дніпропетровська область м. Нікополь вул. Героїв Чорнобиля, б. 54, де усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, наніс один удар рукою ОСОБА_6 в область спини, від чого останній втративши рівновагу впав на землю, тим самим здолавши опір останнього, застосувавши насилля, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. Продовжуючи реалізувати свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , перебуваючи в тому самому місці та в той самий час, діючи умисно з корисливих мотивів, діставши з зовнішньої кишені куртки ОСОБА_6 , відкрито, повторно заволодів мобільним телефоном „Redmi 8 Sapphire Blue 4GB RAM 64 GB ROM”, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №415 від 15.12.2020 року складає 4058,69 грн. ОСОБА_5 залишив місце злочину, отримавши змогу розпорядитись викраденим майном на власний розсуд, тим самим спричинивши збиток потерпілому ОСОБА_6 на вище зазначену суму.
Вказані умисні дії ОСОБА_5 попередньо кваліфіковано за ознаками кримінального правпорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, а саме - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
У ході допиту ОСОБА_5 у якості підозрюваного, останній свою вину визнав (а.с.26).
Слідчий вказує, що проведеним досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженню встановлено достатній обсяг доказів, що дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні вищевказаного злочину, а саме документально, шляхом проведення слідчих дій, зафіксовано його злочинні дії.
Підставою для звернення з цим клопотанням слідчий зазначає, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідне забезпечення виконання обвинуваченим покладених на неїього процесуальних обов'язків, оскільки наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_5 раніше судимий за вчинення корисливих злочинів, має не зняту та непогашену судимість, тому є підстави вважати , що ОСОБА_5 може в подальшому вчиняти нові злочини, якщо йому не буде обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він підозрюється, може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 6 років , що може спонукати його переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, в клопотанні зазначено, що ОСОБА_5 не має постійного місця роботи, законних джерел доходів, що може спонукати останнього вчиняти нові злочини.
Слідчий наполягає, що застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів слідчий вважає неможливим, оскільки перебування підозрюваного у вечірній та денний час на вулицях міста не зможе запобігти вчинення ним нових кримінальних правопорушень. В оточенні ОСОБА_5 не має особи, яка заслуговує на довіру та може поручитись за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків. Майновий стан підозрюваного не дає останньому можливості внести кошти в якості застави.
Враховуючи вищевикладене, слідчий просить обрати запобіжний захід для ОСОБА_5 у вигляді домашнього арешту, зобов'язавши прибувати до першою вимогою до правоохоронних органів та суду, цілодобово не залишати місце свого постійного проживання та не відлучатися із м. Нікополь Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора, суду.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу здійснювалося повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.
Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання у повному обсязі.
Підозрюваний свою вину визнав, щиро розкаявся, проти клопотання не заперечував.
Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, слідча суддя дійшла наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.
Згідно зі ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Це узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Кобець проти України» зазначив, що «Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (також рішення у справі «Авшар проти Туреччини». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні довести суду обставини, на які вони посилаються.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, суд відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
За змістом ч.ч.1,2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх вищевказаних обставин.
Обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає обов'язковою умовою правомірності і законності попереднього ув'язнення. Проте, поняття "обґрунтована підозра" відповідно до мети підпункту "с" п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у практиці ЄСПЛ має певні особливості. Це поняття не є тотожним поняттю "обґрунтоване обвинувачення" й на стадії арешту чи затримання особи не вимагається, щоб було достатньо доказів саме для висновку про винуватість особи у вчиненні того чи іншого правопорушення. Обґрунтована підозра для попереднього ув'язнення у практиці ЄСПЛ - це існування фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа могла вчинити злочин. Однак тлумачення поняття "обґрунтована підозра" і висновок про те, що саме може розглядатися як така підозра, залежить від усіх обставин кримінального правопорушення (рішення ЄСПЛ від 30.08.90 р. у справі "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства").
Тобто, розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1 (с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, § 45).
Відповідно до матеріалів клопотання ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк 4-6 років.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, які переконали б неупередженого спостерігача, що ОСОБА_5 може бути причетним до вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, що підтверджується наданими до клопотання копіями матеріалів кримінального провадження в їх сукупності. Свою вину ОСОБА_5 також визнав у ході допиту його у якості підозрюваного та розгляду клопотання.
У клопотанні слідчий вказує на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, незаконний вплив на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.
Суд вважає, що прокурором, слідчим у повному обсязі доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що не виключена можливість того, що підозрюваний, без обрання запобіжного заходу, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Разом з тим, доводи слідчого про те, що підозрюваний може впливати на потерпілого і свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку слідчої судді, є необґрунтованими, оскільки потерпілий та свідки були допитані по обставинам кримінального правопорушення, будь-яких протиріч в їх показаннях немає. Крім того, жодних даних про те, що протягом місяця , що минув з часу повідомлення про підозру, підозрюваним вчинялися будь-які дії (погрози, насильство і т.і.) з метою зміни потерпілим або свідками показань, вчинення дій з метою перешкодити кримінальному провадженню матеріали клопотання не містять; про вказані обставини ані слідчий, ані прокурор слідчого суддю не повідомляли.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 раніше неодноразово судимий за вчинення корисливих злочинів, постійного місця роботи та законних джерел доходів не має, підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, наявність ризиків вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами 1, 5 частини 1 статті 177 КПК України, а також ураховуючи обставини, визначені статтею 178 КПК України , вважаю, що для досягнення дієвості кримінального провадження, забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, є застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
9) носити електронний засіб контролю.
З урахуванням викладеного, встановлених обставин справи та висновків , вважаю необхідним покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду; не відлучатися із м. Нікополя, в якому він проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Керуючись статтями 132, 176-179, 181 194, 197, 206 КПК України, слідча суддя -
Клопотання слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП у Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , про застосування у кримінальному провадженні, внесеному 30.11.2020 року до ЄРДР за N12020040340002382, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, суду;
- не відлучатися із м. Нікополя Дніпропетровської області, в якому вона проживає за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання до Нікопольського ВП ГУНП України в Дніпропетровській обл..
Строк дії ухвали - не більше ніж два місяці, а також не більше строку досудового розслідування, тобто до 28.02.2021 року і у разі необхідності може бути продовжений за клопотанням прокурора. Після закінчення строку ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Контроль за виконанням запобіжного заходу здійснює слідчий, а коли справа перебуває в провадженні суду - прокурор.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали проголошено о 15.15. годині 29.01.2021 року.
Суддя: ОСОБА_1