10.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/6075/20
Номер провадження 2а/205/128/20
10 грудня 2020 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Київ в особі інспектора ДПП Курій Володимира Богдановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
12 серпня 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кшуташвілі В.О. звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції м. Київ в особі інспектора ДПП Курій Володимира Богдановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позов мотивований тим, що інспектор Департаменту патрульної поліції м. Київ Курій В.Б. виніс постанову про накладення адміністративного стягнення серії 1АВ №00559968 від 22 липня 2020 року на ОСОБА_1 за порушення п.12.9 (б) Правил дорожнього руху (далі - Правил), відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Як зазначає позивач, постановою не встановлено правопорушення, оскільки фото порушення зроблено без чіткого відображення автомобільного номерного знаку, не можливо встановити дату, час, місце правопорушення, географічні координати, швидкість руху авто, обмеження швидкості та напрямок руху автомобіля. Позивач не керував автомобілем під час вчинення правопорушення і є керівником приватного підприємства, за яким зареєстровано автомобіль.
Оскільки вина позивача у вчинені адміністративного правопорушення не доведена, відсутні будь-які зафіксовані докази технічними засобами, ОСОБА_1 у позові просить скасувати постанову серії 1АВ №00559968 від 22 липня 2020 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 серпня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі.
03 листопада 2020 року від представника відповідача Департаменту патрульної поліції Головка Є.Ю. надійшов відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позову.
У судове засідання сторони не з'явились.
Позивач ОСОБА_1 та його представник Кшуташвілі В.О. у судове засідання сторони не з'явились. Про час, дату, місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суд не повідомили.
Представник відповідача Департаменту патрульної поліції Головко Є.Ю. письмово просив розглянути справу без участі представника департаменту.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
На підставі ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження, зокрема, рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч. 4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.
У ході судового розгляду встановлено, що постановою серія 1АВ № 00559968, винесеною інспектором ДПП Курієм В.Б. 22 липня 2020 року, накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за порушення п.12.9.(б) Правил, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП (а.с.9).
Відповідно до вказаної постанови 01 червня 2020 року о 12 год. 05 хв. за адресою м. Київ, вул. Братиславська, 18 зафіксовано транспортний засіб LEXUS RX 350, номерний знак НОМЕР_1 , особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 29 км/год, чим порушила п.12.9.(б) Правил.
Пунктом 3 частини 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством є завданням КУпАП.
Так, відповідно до ч.1ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Отже, об'єктивна сторона правопорушення відповідно до ч.1 ст. 122 КУпАП виражається, зокрема, у перевищенні встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів.
Згідно частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (частина 3 статті 77 КАС України).
Як вбачається з постанови, адміністративне правопорушення в момент учинення зафіксовано в автоматичному режимі.
Що стосується визнання позивача суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 14-1 КУпАП визначено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.
Відповідно до ч. 1 ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, посилання позивача, що він не керував автомобілем під час здійснення правопорушення, адміністративне стягнення за яке накладено спірною постановою, суд не бере до уваги, оскільки, як визнав у позові позивач, він є керівником приватного підприємства, за яким зареєстровано автомобіль LEXUS RX 350, номерний знак НОМЕР_1 .
Вимоги до змісту постанови визначені ст. 283 КУпАП. Так спірна постанова відповідно до вимог ст. 283 КУпАП містить: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу; відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Отже, постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Відповідно до посилання на адресу веб-сайту https://bdr.mvs.gov.ua/ в мережі Інтернет, вказаного в постанові, на сайті є три фотографії та відео, на яких зафіксовано правопорушення, із зазначенням дати фіксації правопорушення 01 червня 2020 року о 12 год. 05 хв., напрямку руху, координат, місця вчинення правопорушення - вул. Братиславська, 18, видно номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 , зафіксовано швидкість руху транспортного засобу 79-82 км/год при обмеженні швидкості у 50 км/год.
Посилання позивача на неможливість встановлення факту здійснення правопорушення судом не приймається, оскільки з вищезазначених доказів вбачається порушення транспортним засобом LEXUS RX 350, номерний знак НОМЕР_1 , який зареєстровано на підприємство, керівником якого є позивач, встановленого обмеження швидкості, п. 12.9.(б) Правил.
Як того вимагають приписи статті 283 КУпАП України, спірна постанова по справі про адміністративне правопорушення містить посилання на технічний засіб, яким здійснено фіксацію правопорушення (Каскад, 004-118), який згідно наданого свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/18905 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 та має сертифікат відповідності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова серія 1АВ №00559968 про накладення адміністративного стягнення від 22 липня 2020 року відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення вірно визначено позивача, а його вина підтверджується належними та допустимими доказами.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП, оскільки факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме, перевищення встановленого обмеження швидкості руху транспортного засобу LEXUS RX 350, номерний знак НОМЕР_1 , на 29 км/год, чим порушено п. 12.9(б) Правил доведений відповідачем належними та допустимими доказами, а в діях інспектора ДПП порушень вимог закону під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, в ході судового розгляду справи не встановлено.
Отже, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Відповідно до ст. 139 КАС України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 19, 55, 124 Конституції України, ст.ст. 14-1, 122, 283 КУпАП, ст.ст. 5, 77, 139, 229, 246 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Київ в особі інспектора ДПП Курій Володимира Богдановича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.Г. Остапенко