23.12.2020 Єдиний унікальний номер 205/7161/20
Номер провадження 2/205/2565/20
іменем України
23 грудня 2020 року
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу №205/7161/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини -
16 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що зареєструвала шлюб з відповідачем 23 березня 2012 року. Шлюб зареєстровано виконавчим комітетом Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис № 02.
Від спільного подружнього життя мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Причиною розпаду сім'ї є несумісність характерів, непорозуміння, внаслідок чого були припинені шлюбні стосунки, ведення спільного господарства з травня 2019 року. Позивач вважає, що їх сім'я розпалася остаточно, подальше спільне життя з відповідачем як подружжя, примирення і збереження шлюбу неможливе, тому просила шлюб розірвати. Оскільки діти проживають з позивачем, а відповідач матеріальної допомоги на їх тримання не надає, також просить стягнути з відповідача на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.09.2020 року і до повноліття дітей.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі.
Від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримала, просила задовольнити.
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає.
Справу розглянуто у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23 березня 2012 року між сторонами виконавчим комітетом Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 02 (а.с. 10).
Від спільного подружнього життя мають дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (а.с. 9) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8).
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Статтею 51 Конституції України та згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ст. 160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, визначається за спільною згодою батьків.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Встановлено, що при одруженні позивач змінила своє прізвище з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » і після розірвання шлюбу бажає відновити дошлюбне прізвище.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Як роз'яснено в п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд приходить до висновку, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини, розлад у сім'ї є стійким і тривалим, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, а тому позов підлягає задоволенню.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення аліментів, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Згідно із ч. 1 ст. 189 цього Кодексу батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Судом встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Діти проживають з позивачем, а відповідач матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.
Згідно з частиною третьою статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі та виплачуються щомісячно.
Згідно із ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, які мають істотне значення.
Відповідно до ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідач є працездатним, доказів неможливості сплачувати аліменти із об'єктивних, незалежних від нього причин, суду не надав, позов визнав.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Оцінюючи всі докази у їх сукупності та взаємозв'язку, з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей, визнання позову відповідачем, суд приходить до висновку про необхідність стягувати з відповідача аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.09.2020 року і до повноліття дітей.
Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення аліментів, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн. на користь держави. Судовий збір, сплачений позивачем за вимогу про розірвання шлюбу, належить стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 105, 110, 112, 180, 181, 182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини-задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , укладений 21 березня 2012 року виконавчим комітетом Балівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, актовий запис №02.
Стягувати щомісяця з ОСОБА_2 , ІПН: НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16.09.2020 року і до повноліття дітей.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати у розмірі 840,80 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Н.Г. Остапенко