662/2448/20
2/662/163/2021
27 січня 2021 року Новотроїцький районний суд
Херсонської області
в складі: головуючого судді - Решетова В. В.
секретар судового засідання - Сушко Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Лінеура Україна» про захист прав споживача
Позивач звернулася до суду із позовною заявою та просить визнати договір позики, укладений між нею та ТОВ «Лінеура України» недійсним, мотивуючи тим між нею та відповідачем було укладено договір відповідно до якого вона отримала позику. Однак, вона вважає даний договір таким, що укладений з рядом порушень чинного законодавства України, а тому є недійсним з наступних підстав. Так, договір повинен відповідати вимогам Закону «Про електронну комерцію», загальним положенням про договір та положенням про кредитний договір, які визначені в ЦК України. Прийняття (акцепту) шляхом заповнення формуляра заяви про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписання відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» не вважається вчиненням договору у письмовій формі. Статтею 13 Закону України «Про споживче кредитування» передбачає не тільки письмову форму такого договору, а й те, що кожна сторона договору отримує по одному примірнику підписаного договору з усіма підписаними додатками до цього договору. Це стосується і Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна». Електронний договір повинен містити відомості, в тому числі про порядок створення і накладення електронних підписів сторонами договору та відомості про порядок та умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів. У ньому немає відомостей про її згоду на укладення договору в електронній формі та використання саме одноразового ідентифікатора для підписання договору. Відповідач не впевнився, що вона зрозуміла всі особливості цього договору. Вказані обставини вносять в цей договір дисбаланс прав та обов'язків сторін договору. Вважає, що даний договір порушує її права як споживача, згідно з нормами Закону України «Про захист прав споживачів». Зважаючи на обставини, викладені у позові, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В судове засідання позивач не з'явилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність за наявними в справі матеріалами.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені у відзиві, а саме, що позивач підписуючи правочин, був ознайомлений з його умовами в повному обсязі. Відтак підстави для задоволення позову відсутні.
Вислухавши доводи представника відповідача, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд приходить до висновку, про можливість розгляду справи за наданими доказами та вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» має статус фінансової компанії із 100% іноземним капіталом, внесене до державного реєстру фінансових компаній, здійснює свою діяльність на підставі ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, виданої відповідно до розпорядження Нацкомфінпослуг №529 від 04.04.2019, та діє у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Відповідно до ліцензії позивач надає послуги з онлайн кредитування. Послуги надаються під торговою маркою credit7. Детальна інформація про Товариство розміщена на його офіційній сторінці у мережі Інтернет за посиланням: crcdil7.ua.
20.05.2020 року укладено Договір №767696 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надало позивачу в позику грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а позивач зобов'язалася повернути позику та сплатити проценти за користування позикою.
Сторони за Договором погодили істотні його умови, зокрема: строк надання позики - 30 днів, фіксована процентна ставка за користування кредитом (п.1.4.1., п.1.4.2. Договору) у розмірі 1,90% від суми кредиту за кожен день користування позикою (693,50 % річних). Перед укладенням кредитного договору Товариство шляхом розміщення на власному офіційному інтернет - сайті за посиланням: www.credit7.ua надає клієнту доступ до інформації, необхідної для укладення кредитного договору, де міститься інформація про перелік, умови та порядок надання фінансових послуг, оприлюднено Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та примірні кредитні договори, які укладає Товариство за вибором клієнтів. Також міститься інформація про процентні ставки, про максимальний строк кредиту, максимальну суму кредиту тощо. Так, на головній сторінці Сайту в розділі «ПРО НАС» міститься інформація щодо розміру стандартної процентної ставки (яка дорівнює 1,90% від суми позики за кожен день користування позикою) та реальної річної ставки за користування кредитом (693,50 % річних). Зазначена процентна ставка є зваженою, відповідає середньому показнику на фінансовому ринку.
Спірний Договір має повну відповідність затвердженому у Товаристві примірному договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, що діяв на момент укладення Договору та оприлюднений на Сайті.
Відтак твердження позивача про відсутність на Сайті відомостей про реальну відсоткову ставку не відповідають дійсності.
Перед підписанням кредитного договору в ITC Товариства клієнт підтверджує своє ознайомлення з інформацією про розмір процентної ставки та порядок нарахування і сплати процентів, розмір штрафних санкцій за невиконання Договору, вартість кредиту, строк кредиту та згоду з умовами договору, шляхом проставляння відповідної відмітки в чек-боксі та натискання клавіши. Без зазначеної дії технічно не можливо перейти до наступного етапу підписання договору. Вказані обставини підтверджуються скріншотом, долученим до матеріалів справи. Тобто, перед укладенням Договору позивачу була надана уся необхідна та достовірна переддоговірна інформація, зокрема і щодо умов договору.
Обов'язок Товариства роз'яснювати окремі пункти договору та порядок такого роз'яснення законодавством не встановлено. Тому посилання позивача на не роз'яснення йому підпункту 3 пункту 2.1 Договору як на підставу визнання Договору недійсним, є необґрунтованим.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду України у справі б-6-330цс16 є безпідставним, оскільки і предмет спору і зроблені у ній правові висновки є нерелевантними спірним правовідносинам.
Порядок застосування штрафних санкцій та їх розмір визначено п. 7.4, 7.5 Договору, відповідно до яких у випадку прострочення повернення суми позики за користування позикою клієнт зобов'язаний сплатити Товариству штраф у розмірі 3,75% від суми кредиту, що становить 750,00 грн., на четвертий день такого не виконання та у розмірі 1,1% від суми кредиту, що становить 187,50 грн. починаючи з п'ятого дня за кожен факт порушення. Сума нарахованих штрафних санкцій за Договором не може перевищувати 50% від суми позики, що складається із загального розміру виданої позики та загальних витрат за цим Договором, та становить 2500,00 грн., що повністю відповідає вимогам пп.5 п.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Порядок та черговість погашення заборгованості за Договором визначено п.2 Договору. Даний пункт викладено однаковим шрифтом, зрозумілою мовою, що не допускає неоднозначного тлумачення, відповідає примірному договору, що оприлюднено на Сайті, та з умовами якого ознайомився та погодився позивач перед укладенням Договору.
Позивачем не уточнено, яким чином мало бути роз'яснено їй ці умови Договору та не доведено, яким чином це вплинуло на дійсність Договору, а тому доводи позовної заяви в цій частині є також необґрунтованими та не можуть братися до уваги.
Необхідною умовою для прийняття рішення щодо надання позики є встановлення платоспроможності клієнта (тобто його бажання та можливості платити по кредиту). Платоспроможність може встановлюватись також на будь-якій стадії виконання договору. Правомірність збору, оброблення, зберігання, захисту та використання інформації про виконання особами грошових зобов'язань, порядок обміну такою інформацією, зокрема через бюро кредитних історій, передбачена Законом України «Про організацію формування та обігу кредитних історій». Реєструючись на Сайті, позивач надав згоду шляхом проставлення відповідної відмітки на чек-боксі та натискання відповідної клавіші на збір та обробку персональних даних, в тому числі й на передачу своїх даних органам державної влади та їх структурним підрозділам, банкам та небанківським фінансовим установам, факторинговим компаніям, усім бюро кредитних історій та іншим установам та організаціям.
Підтвердження позивача, що відображені в п.7.4. Договору, не підпадають під жодну з вказаних в ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» підстав визнання умов договору несправедливими. Позивач також не довів, яким чином такі його запевнення, підписані ним самим, порушують чи порушили його права.
Отже, позивач не надав жодного аргументу, який би доводив, що та чи інша умова Договору є несправедливою у розумінні ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», що потягло б за собою визнання Договору чи його частини недійсними.
Частиною 1 статті 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятись усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до ст. 1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно із ч. 2 п.2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, відповідно до п.6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Спірний Договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи (ITC), що міститься на офіційному сайті Товариства за посиланням: www.credit7.ua, у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Порядок укладення договорів Товариством визначено в затверджених Правилах надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА", що відповідно до преамбули Договору є його невід'ємною частиною. Підписавши Договір, Позивач підтвердив, що ознайомлений, повністю розуміє, погоджується та зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
У відповідності до розділу 5 Правил Договір було укладено за такою процедурою: реєстрація позивача на Сайті Товариства та надання згоди на обробку персональних даних; подання позивачем заявки на отримання позики, в якій, зокрема, зазначено ідентифікаційні дані позивача, бажані умови кредитування та реквізити банківської карти позивача для перерахування суми позики; перевірка Товариством наданої позивачем інформації та прийняття рішення. Товариство здійснило ідентифікацію позивача, провело оцінку його платоспроможності та достовірності наданої ним інформації за допомогою спеціальної багаторівневої автоматизованої системи прийняття кредитних рішень. Верифікація банківської карти позивача відбулася за допомогою системи bankld. Окрім того, з цією метою Товариство здійснило відповідні запити до відповідних бюро кредитних історій; прийняття позивачем пропозиції (оферти), шляхом проставлення відмітки у відповідному вікні (натискання кнопки) «ПОГОДЖУЮСЬ/СОГЛАСЕН» в Особистому кабінеті позивача; надсилання Товариством позивачу на його номер телефону, вказаний при реєстрації як контактний (фінансовий): номер одноразового ідентифікатора у вигляді алфавітно- цифрової послідовності для підписання Договору; введення позивачем одноразового ідентифікатора у відповідному вікні на Сайті та одночасне направлення Товариству електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) підписане одноразовим ідентифікатором; направлення Товариством примірника Договору в Особистий кабінет позивача, де він зберігається та є доступним для перегляду і роздрукування у будь-який час. Вказаний спосіб надання примірника Договору відповідає п. 5.21 Правил. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Підписання Договору відбулося 20.05.2020 року об 11 годині 48 хвилині 48 секунді. Інформація про прізвище, ім'я та по батькові позивача, який підписав Договір, місце проживання, ідентифікаційний номер, паспортні дані, відомості про дату та час підписання Договору згенеровано в момент підписання Договору містяться в розділі 10 «Реквізити та підписи сторін» та у відповідному розділі Додатку №1 до Договору.
Згідно п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до п.п. 12,13 ч.1 ст.1 Закону України «Про довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані - будь-яка інформація в електронній формі.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору, що встановлено п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію».
Аналіз вказаних правових норм дає підстави вважати, що електронний підпис - це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (вебсайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений.
Вказане узгоджується з правовим висновком Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 по справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
В ч.1 ст. 215 ЦК України законодавець закріпив, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (частини друга та третя статті 215 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).
В п.8 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч.ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах фінансового кредиту.
Відповідно до п. 1.2. вказаного договору на умовах встановлених договором, товариство зобов'язується надати клієнту грошові кошти в гривнях на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 5000,00 грн.
Згідно п.1.3 строк кредиту - 30 днів. Дата повернення кредиту вказується в графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору.
В п.2.1. договору зазначено, що кредит надається товариством у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на платіжну картку клієнта, зазначену клієнтом в особистому кабінеті, що має наступні реквізити № НОМЕР_1 .
Відповідно до п. 9.8. договору він укладається шляхом направлення його тексту підписаного з боку товариства аналогом власноручного підпису уповноваженої особи товариства та відтиску печатки товариства, що відтворені засобами копіювання, в особистий кабінет клієнта для ознайомлення та підписання. Договір вважається укладеним д моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону повідомлений останнім товариству в ІТС товариства. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.
Пунктом 10 договору визначені реквізити та підписи сторін, визначені п.9.8. вказаного договору.
Електронними підписами підписано і графік платежів до договору про надання коштів на умовах фінансового кредиту №767596 від 20.05.2020.
Відповідачем долучено до матеріалів справи свій примірник договору з відображенням реквізитів та електронних підписів обох сторін, що було б неможливим без накладання електронного підпису, яким і завершується створення електронного документа.
Крім того, копії додаткових договорів до договору №767596 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 20.05.2020, долучені відповідачем до відзиву, підтверджують факт укладення між сторонами 3-х додаткових договорів: 06.06.2020, 07.07.2020, 19.08.2020.
З долучених до матеріалів відзиву підтверджень процедури укладення електронного договору вбачаються покрокові дії клієнта для реєстрації на веб-сайті та укладення кредитного договору.
При цьому, суд відмічає, що проходження позивачем реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства підтверджує її ознайомлення з Правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Лінеура Україна», затвердженими наказом №07-ОД директора ТОВ «Лінеура Україна» від 19.02.2020, та іншою необхідною їй інформацією.
Копії довідок ТОВ «Лінеура Україна» та додаткового договору №753288 від 13.05.2020р. про надання коштів на умовах фінансового кредиту свідчать, що між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 вже укладався договір про надання коштів у позику, в тому числі й на умовах фінансового кредиту, зокрема 13.05.2020, заборгованості згідно якого погашена в повному обсязі, а зазначений договір закритий. Вказані факти свідчать про те, що позивач користується послугами ТОВ «Лінеура Україна».
Відповідно посилання позивача на не можливість знайти Правила на сторінці відповідача та ознайомитись з ними суд не може покласти в основу рішення по справі.
Не може бути покладено в основу рішення і посилання позивача на неналежність доказів, так як надані відповідачем докази є письмовими, а не електронними в розумінні ст.100 ЦПК України, і їх достовірність позивачем не спростована.
Таким чином, укладення даного кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, і укладений нею з відповідачем правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Договір містить всі істотні умови, по яких сторони в належній формі досягли згоди.
За таких обставин, аналізуючи правовідносини, що склалися між сторонами, та правові норми, що їх регулюють, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, враховуючи, що без входу позивача на веб-сайт товариства і здійснення нею всього алгоритму дій, необхідних для отримання кредиту, кредитний договір між нею та відповідачем не був би укладений, а також враховуючи факт укладення ряду інших договорів з відповідачем, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для визнання договору недійсним та відповідно і для задоволення позову.
Позивача від сплати судового збору звільнено на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Лінеура Україна» про захист прав споживача - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Решетов