Справа № 661/4743/20
Провадження № 2/661/188/21
27 січня 2021 року
Новокаховський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді - Червоненка Д.В.,
за участю секретаря судового засідання - Петрової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру ідеальної частки у праві спільної сумісної власності,
Представник позивача адвокат Безкровний С.О. звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 , посилаючись на те, що відповідно до свідоцтва про право власності на житло, виданого 09.04.1993 року, позивачу та відповідачам належить на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 57,2 кв.м. У зв'язку із невизначеністю розміру часток у праві власності позивач не може реалізувати свого права власності, а саме, розпорядитися своєю часткою. Просив суд визначити за позивачем 1/3 ідеальну частку у праві власності на власності квартиру АДРЕСА_1 .
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, подали до суду заяви в яких просять розглядати справу за їх відсутності, позовні вимоги визнають в повному обсязі.
За таких обставин суд вважаючи за можливе здійснити розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи, в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
При цьому, поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу зазначеної Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Згідно до ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до положень ст. 372 ЦК України майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
Таким чином, умовою для звернення до суду з позовом про поділ майна, що є у спільній сумісній власності, є наявність спору щодо розміру частки одного чи декількох співвласників, а за відсутності такого спору поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за домовленістю співвласників шляхом укладається договору у письмовій формі, який підлягає нотаріальному посвідченню.
З матеріалів справи не вбачається наявність такого спору, оскільки у позові ставиться питання про визнання за позивачем права власності саме на 1/3 частку, тобто виходячи із рівності часток співвласників, і визнання відповідачами позову фактично спростовує доводи представника позивача щодо існування між сторонами спору про розмір їх часток.
До того ж обставини, які б перешкоджали сторонам укласти відповідний договір у нотаріуса, не встановленою.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність спору, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог та узгоджується з правовою позицією ВС КЦС у справі № 665/2266/16-ц від 04.03.2019 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 263-265 ЦПК України,
ухвалив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення розміру ідеальної частки у праві спільної сумісної власності.
На рішення суду може бути подана апеляція безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХIIІ "Перехідні положення" ЦПК України, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Д. В. Червоненко