Єдиний унікальний номер № 225/6157/20
Провадження № 2/225/122/2021
Дзержинський міський суд Донецької області
Іменем України
27 січня 2021 року м. Торецьк
Дзержинський міський суд Донецької області у складі:
головуючої - судді Соляник А.В.,
з участю
секретаря Черникової Н.В.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів у зв'язку з продовженням навчання,-
Позивач в жовтні 2020 року звернувся до суду із вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він є сином ОСОБА_2 . На даний час позивач досяг повноліття та навчається на першому курсі першого (бакалаврського) рівня Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту УІПА (м.Бахмут) денної форми (стипендію не отримує). У зв'язку з навчанням, позивач не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток та повністю знаходиться на утриманні матері, та потребує додаткової матеріальної допомоги. Відповідач в добровільному порядку матеріальної допомоги на утримання позивача в період навчання не надає. Позивач вважаю, що відповідач може надавати йому таку допомогу в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісяця.
Угоди про сплату аліментів у добровільному порядку сторонами не досягнуто. Оскільки добровільно про сплату аліментів домовитися не вдалося, позивач змушений звернутися до суду, прохаючи задовольнити позов та стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку.
Представник позивача - адвокат Саєнко О.М. в судовому засіданні заявлені позивачем позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні.
Відповідач у судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовної заяви. Зазначив про те, що позов визнає частково з підстав, викладених у наданому ним до суду письмовому відзиві на позовну заяву. У відзиві відповідач зазначив, що заявлені позовні вимоги визнає частково, вважає, що зазначена частка аліментів на утримання сина на період його навчання є завищеною. Зауважив, що на теперішній час відповідач створив нову сім'ю, на його утриманні знаходиться непрацездатна дружина, якій встановлена друга група інвалідності. Крім того, відповідачу безстроково встановлено третю групу інвалідності через хронічне захворювання, у зв'язку з чим йому треба гроші для лікування. Просив звернути увагу суду на те, що його син ОСОБА_3 навчається за рахунок коштів державного бюджету. Тому, вважає, що може надавати йому допомогу у розмірі 1/13 частини з усіх видів доходів.
Вислухавши сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлений позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні діти продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану Дзержинського міського управління юстиції Донецької області від 21 травня 2001 року (а.с. 4).
Згідно довідки № 20.229 від 13 жовтня 2020 року ОСОБА_3 є здобувачем освіти 1 курсу першого (бакалаврського) рівня Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту УІПА (м. Бахмут) денної форми навчання спеціальності 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка (а.с.5). Згідно наявної у довідці інформації, ОСОБА_3 навчається за рахунок державного (регіонального) бюджету, стипендію не отримує, термін навчання з 21.09.2020 по 30.06.2024 року.
Суд бере до уваги, що позивач, будучи зареєстрованим у місті Торецьк, навчається у іншому місті (м. Бахмут) на денній формі навчання, у зв'язку з чим, позивач не має змоги влаштуватись на роботу, щоб самостійно отримувати заробіток, при цьому, стипендії позивач не отримує. У зв'язку з чим він потребує матеріальної допомоги від батька на період навчання.
Так, у відзиві на позовну заяву, відповідачем зазначено про те, що згідно наказу № 481 від 13.11.2020 року «Про організацію навчання здобувачів освіти за змішаною формою» студенти Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут) з 16 листопада 2020 року переведені на дистанційну форму навчання, у зв'язку з чим, відповідач зауважує про те, що навчання позивача відбувається на безкоштовній основі за бюджетні кошти, навчальний процес відбувається дистанційно за місцем постійного проживання позивача, що позбавляє позивача необхідності здійснювати витрати на проїзд та винаймання житла. При цьому, відповідач зазначає про те, що інформація про переведення Навчально-наукового професійно-педагогічного інституту Української інженерно-педагогічної академії (м. Бахмут) з 16 листопада 2020 року на дистанційну форму навчання, отримана з офіційного сайту навчального закладу, однак будь-яких доказів на підтвердження даного факту до матеріалів справи не долучив.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів;3) показаннями свідків.
Відповідно до ч.ч 1, 2, 7 ст.85 ЦПК України письмові, речові та електронні докази, які не можна доставити до суду, оглядаються за їх місцезнаходженням. Про дату, час і місце огляду доказів за їх місцезнаходженням повідомляються учасники справи. Неявка цих осіб не є перешкодою для проведення огляду.
У порядку, передбаченому цією статтею, суд за заявою учасника справи чи з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста.
Крім того, відповідачем не подано до суду жодного клопотання про огляд веб-сайту.
Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 не працює, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с. 21), отримує пенсію за віком, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 № НОМЕР_4 (а.с.22) та одночасно інвалідом 3-ї групи по професійному захворюванню, що підтверджується копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ №0869812 від 05.09.2018 (а.с.23).
Крім того, відповідач зазначає про те, що за станом свого здоров'я, він має низку хронічних захворювань: основне захворювання - хронічний обструктивний бронхіт ІІ ступеня змішаної етіології (пил + інфекція) у фазі загострення; прикореневий та базальний пневмосклероз; ЛН1-ІІст; супутнє - хронічну попереково-крижову радикулопатію; хронічну сенсоневральну приглухуватість (професійне захворювання); гіпертонічну хворобу ІІ ступеня, стадія ІІ, ризик 3; кардіосклероз атеросклеротичний,у зв'язку з чим він вимушений постійно лікуватися та нести значні матеріальні витрати на своє лікування.
Крім того, на його утриманні перебуває непрацездатна дружина, ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дзержинського міського управління юстиції у Донецькій області від 24.12.2011 (а.с.24), яка є інвалідом 2-ї групи по загальному захворюванню, та копією довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААБ №851017 від 16.06.2020 (а.с. 25). У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає про те, що приводом інвалідності його дружини є бронхіальна астма 4 ступеня, важка неконтрольована печія, емфізема легень ЛН 3 ступеня, нестерпність препаратів перегонового ряду, алергічний риніт, аспіринові тріада, полівалентна алергія, у зв'язку з чим потребує значних витрат на лікування та належне харчування.
Але, суд приймає дані доводи частково, в частині того, що відповідач ОСОБА_2 не працює, отримує пенсію за віком, є інвалідом 3-ї групи по професійному захворюванню, перебуває у шлюбі з ОСОБА_5 , яка є інвалідом 2-ї групи по загальному захворюванню. Суд не приймає доводи відповідача в частині переліка наявних в нього та його дружини захворювань та понесених у зв'язку з ними витрат на лікування, оскільки жодних доказів з цього приводу відповідачем до матеріалів справи долучено не було.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, як батько може надавати сину, який продовжує навчання матеріальну допомогу.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України враховує, що позивач є повнолітньою особою, стан здоров'я у нього задовільний, в той же час відповідач знаходиться у шлюбі, дружина не працює, їй встановлено другу групу інвалідності, вона знаходиться на утриманні відповідача, при цьому сам відповідач має хронічне захворювання, у зв'язку з чим встановлена безстроково третя група інвалідності.
З урахуванням зазначеного суд вважає, що відповідач може надавати сину допомогу в розмірі 1/13 частини щомісяця з усіх видів доходу до припинення навчання або досягнення ним 23 років. Сплачуючи аліменти саме в такій частині відповідач, як зможе надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітнього сина, так і вирішувати питання матеріального характеру щодо себе.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеність перед судом їх переконливості.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткову доведеність заявлених вимог, тому вони підлягають частковому задоволенню.
Нормами ч.1 ст.430 ЦПК України визначено, що суд допускає негайне виконання судових рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Таким чином, враховуючи вказану норму суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі задоволення позову - на відповідача.
Керуючись статтями 259, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) про стягнення аліментів у зв'язку з продовженням навчання - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Дзержинськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Торецьк Донецької області, РНОКПП НОМЕР_6 в розмірі 1/13 частини від всіх видів доходів щомісяця, починаючи з 27 жовтня 2020, до досягнення ним 23 років, а саме до 22 квітня 2024 року за умови продовження ним навчання.
Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Дзержинськ Донецької області, РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави судовий збір у сумі 258 (двісті п'ятдесят вісім) грн.. 71 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності ЦПК України в редакції від 03.10.2017 (п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України).
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Суддя А.В.Соляник