Справа № 524/1891/20
Провадження №2/524/125/21
27.01.2021 року Автозаводський районний суд міста Кременчука в складі:
головуючого судді - Вінтоняк Н.Д.,
за участю секретаря судових засідань - Воблікової І.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу,-
До суду звернулось Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення, спожиті в період з листопада 2010 року по квітень 2019 року в сумі 8719 грн. 88 коп., а також індекс інфляції в розмірі - 516 грн. 18 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 216 грн. 84 коп. та судовий збір по 1051 грн. 00 коп. з кожного боржника.
Ухвалою суду від 22.04.2020 року відкрито спрощене позовне провадження по справі.
30 травня 2020 року відповідачами подано відзив на позовну заяву, в якому вони частково визнають вимоги позивача, а саме в частині стягнення суми боргу за надані послуги за період з січня 2017 року по березень 2019 року, а щодо вимог про стягнення боргу за листопад 2010 року - грудень 2016 року просили застосувати строк позовної давності, у задоволенні позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат відмовити. При вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати те, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій, а ОСОБА_1 є особою з інвалідністю другої групи.
Представник позивача ОСОБА_3 27.01.2021 року надала суду клопотання, відповідно до якого, з урахуванням сплаченої відповідачами суми боргу в розмірі 5017 грн. 40 коп. за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення за період з січня 2017 року по березень 2019 року, а також з урахуванням заявленого клопотання про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення боргу за період з листопада 2010 року по грудень 2016 року, просить стягнути солідарно з відповідачів індекс інфляції в розмірі - 516 грн. 18 коп., 3% річних від простроченої суми в розмірі 216 грн. 84 коп. та судовий збір по 1051 грн. 00 коп. з кожного боржника. Справу просила слухати за її відсутності.
Представник відповідачів ОСОБА_4 27.01.2021 року надав суду заяву про розгляд справи без участі відповідачів, при ухваленні рішення по справі просив суд врахувати обставини, викладені у відзиві на позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що відповідачі є споживачами послуг з теплопостачання у вигляді централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , по особовому рахунку № НОМЕР_1 . Кременчуцька філія АТ «Полтаваобленерго» надає відповідачам послуги з теплопостачання у відповідності до якісних показників згідно з вимогами нормативно - технічних документів.
Відповідачі, порушуючи норми чинного законодавства, не здійснювали своєчасно оплату одержаних послуг, в результаті чого станом на 01 січня 2020 року виникла заборгованість за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення, спожиті в період з листопада 2016 року по квітень 2019 року в сумі 8719 грн. 88 коп.
Окрім того, позивачем боржникам нараховано суму встановленого індексу інфляції в розмірі 516 грн. 18 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 216 грн. 84 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Стаття 614 ЦК України визначає, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги»(далі - Закон).
Згідно з п.5 ч.2 ст.7 Закону індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами;
Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 року № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Стаття 625 ЦК України передбачає,що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву відповідає визначений Законом обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відтак, споживач зобов'язаний оплатити житлово-комунальні послуги, якщо він фактично користувався ними.
Судом встановлено, що відповідачами 14.05.2020 року здійснено оплату за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення за період з січня 2017 року по березень 2019 року в сумі 5017 грн. 40 коп. (а.с. 30).
Разом з тим, відповідачами у відзиві на позовну заяву заявлено про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за надані позивачем послуги.
Згідно зі ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Ч. 1 ст. 261 ЦК України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
У відповідності до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Відповідно до пункту 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (надалі -Правила), розрахунковим періодом для оплати послуг, якщо інше не визначено договором, є календарний місяць. Оплата послуг здійснюється не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), якщо договором не встановлено інший строк.
Згідно з розрахунком заборгованості за послуги з централізованого опалення, початком періоду розрахунку заборгованості є листопад 2010 року, а з позовом АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії звернулося в квітні 2020 року. Враховуючи те, що відповідач наполягав на застосуванні строку позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за період з листопада 2010 року по грудень 2016 року, то у позовних вимогах про стягнення з відповідача заборгованості за спожиті послуги позивачу за вказаний період слід відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідачів відсутня заборгованість за період з січня 2017 року по березень 2019 року, оскільки її було сплачено 14 травня 2020 року.
Окрім боргу за спожиті послуги з централізованого опалення, відповідачам також нараховано у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України індекс інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, за період з січня 2017 року по березень 2019 року.
У відповідності до розрахунку, наданого позивачем, індекс інфляції становить - 516 грн. 18 коп., а 3% річних - 216 грн. 84 коп. (а.с. 10).
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведеного, суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача інфляційні втрати в сумі 516 грн. 18 коп., 3 % річних від простроченої суми - 216 грн. 84 коп.
Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Виходячи з вищевикладеного та з урахуванням фактичного погашення боргу відповідачами після пред'явлення АТ «Полтаваоленерго» в особі Кременчуцької філії позову, суд вважає за необхідне вирішити питання про розподіл судових витрат на підставі ч. 3 ст. 142 ЦПК України.
ОСОБА_1 надано суду копію посвідчення серії ц № 479587 та копію довідки МСЕ № 0137445, відповідно до яких він є особою з інвалідністю другої групи.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Відповідач ОСОБА_2 на підтвердження наявності пільги щодо сплати судового збору надав копію посвідчення серії НОМЕР_2 як учасника бойових дій.
Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Оскільки АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії звернулося до суду з позовом з приводу стягнення з відповідачів заборгованості за послуги з теплопостачання у вигляді централізованого опалення, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір підлягає стягненню з ОСОБА_2 .
Наведене відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду щодо застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI, викладеним, зокрема, у постанові від 9 жовтня 2019 року (справа № 9901/311/19) та у постанові від 06 травня 2020 року (справа № 9901/70/20).
Згідно із ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Ухвалою Автозаводського районного суду міста Кременчука від 28.12.2016 року відмовлено ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, встановленого індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми.
За подання вищевказаної заяви про видачу судового наказу заявником сплачено судовий збір в розмірі 689 грн. 00 коп.
Позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 1413 грн. 00 коп. , з урахуванням сплаченого судового збору за подання заяви про видачу судового наказу, сулові витрати позивача склали 2102 грн. (1413+689=2102).
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на часткове задоволення позову, сплату відповідачами боргу в сумі 5017 грн. 40 коп. після того, як позивач звернувся до суду та стягнення на користь позивача 3% річних в розмірі 216 грн. 84 коп. та інфляційних втрат в сумі 516 грн. 18 коп., що становить 60,83 % від заявлених позовних вимог, розмір судового збору, який підлягає відшкодуванню позивачу, становить 1278 грн. 64 коп. (60,83 % від сплаченого судового збору в розмірі 2102 грн.) (1278,64/2=639,32).
У відповідності до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що ОСОБА_1 звільнено від сплати судового збору, з урахуванням норм ч. 6 ст. 141 ЦПК України, необхідно компенсувати Акціонерному товариству «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії частину судового збору в розмірі 639 грн. 32 коп. за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Також з урахуванням того, що ОСОБА_2 . Закон України «Про судовий збір» у даній категорії справи не звільняє від сплати судового збору, необхідно стягнути на користь АТ «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії витрати зі сплати судового збору в розмірі 639 грн. 32 коп.
Керуючись ст. 256-257, 261, 267, 625 ЦК України, ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 141, 258, 264, 265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позов Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії інфляційні втрати у розмірі 516 (п'ятсот шістнадцять) гривень 18 (вісімнадцять) копійок, 3 % річних від простроченої суми в розмірі 216 (двісті шістнадцять) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки за період з січня 2017 року по березень 2019 року.
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення боргу за період з листопада 2010 року по грудень 2016 року - відмовити у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії витрати зі сплати судового збору у розмірі 639 (шістсот тридцять дев'ять) гривень 32 (тридцять дві) копійки.
Судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 639 (шістсот тридцять дев'ять) гривень 32 (тридцять дві) копійки компенсувати Акціонерному товариству «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - Акціонерне товариство «Полтаваобленерго» в особі Кременчуцької філії (Полтавська область, м. Кременчук, проспект Свободи, 8, код ЄДРПОУ 00131819).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Головуючий суддя : Н.Д. Вінтоняк