Справа № 709/681/20 Суддя (судді) першої інстанції: Чубай В.В.
28 січня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Безименної Н.В.
суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу на рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Сидоренка Максима Миколайовича, Державної екологічної інспекції Центрального округу про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
Позивач звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з позовом до державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Сидоренка М.М., Державної екологічної інспекції Центрального округу, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову №003382 від 23.04.2020 про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 136,00 грн.
Рішенням Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Державна екологічна інспекція Центрального округу подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач є відповідальною особою за охорону навколишнього природного середовища на КП «Челуаш» Черкаської міської ради, а тому вона є належною особою, яку притягнули до відповідальності за ч.1 ст.59 КУпАП.
Відзив на апеляційну скаргу позивач не подавала. В суді першої інстанції її позиція обґрунтовувалась тим, що при винесенні постанови №003382 від 23.04.2020 відповідач дійшов передчасних висновків про наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення, зокрема наявності умислу, спрямованого на допущення скиду неочищених стічних вод, оскільки докази на підтвердження цього відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Беручи до уваги, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, беручи до уваги встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» карантину на всій території України, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 07, 08, 14 і 15 квітня 2020 року старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Тарабукіною В.П. і державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренком М.М. складено письмові докладні описи виявлених порушень в ході здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме виявлено факти скиду неочищених стічних вод у Кременчуцьке водосховище, який здійснювався через ливневу каналізацію КП «Челуаш» (витока № 13), що призначена для відведення дощових та талих вод з території м.Черкаси, проведено відбір проб зворотних вод та хронометраж кількості зворотних вод (а.с.19-22).
13, 14, 21 і 22 квітня 2020 року Державною екологічною інспекцією центрального округу за результатами проведеного вимірювання показників складу і властивостей зливових вод КП «Челуаш» та поверхневих вод Кременчуцького водосховища складено протоколи № 23-2020, 25-2020, 29-2020, 30-2020 (а.с. 23-31).
Листом Державної екологічної інспекції центрального округу від 22 квітня 2020 року №03/3-17/803 доведено до відома КП «Челуаш», що за результатами розгляду звернення громадян здійснено виїзди до випуску №13 зливової мережі міста, в ході обстеження якого виявлено влаштований невідомими особами отвір для витоку рідини. Відібрано проби та за результатами аналізів встановлено, що вода не є ливневою (сніговою, дощовою), а є неочищеними стічними водами, у зв'язку з чим зобов'язано здійснити невідкладні заходи щодо негайного припинення несанкціонованого скиду зворотних стічних вод (а.с. 33).
22 квітня 2020 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренком М.М. складено протокол про адміністративне правопорушення №003382 стосовно позивача - інженера з охорони праці КП «Челуаш», за яким остання, будучи відповідальною посадовою особою, допустила порушення правил охорони водних ресурсів, а саме допустила скид неочищених стічних вод через випуск № 13 КП «Челуаш» у Кременчуцьке водосховище, що є порушенням ст.44 ВК України (а.с.18).
За результатами розгляду вказаного протоколу державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Сидоренком М.М. 23 квітня 2020 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №003382, якою встановлено, що позивач, яка працює на посаді інженера з охорони праці КП «Челуаш», вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.110 ВК України, оскільки будучи відповідальною посадовою особою допустила порушення правил охорони водних ресурсів, а саме допустила скид неочищених стічних вод через випуск № 13 КП «Челуаш» у Кременчуцьке водосховище. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.59 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 136,00 гривень (а.с. 15).
Вважаючи вказану постанову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач не може нести відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 59 КУпАП, оскільки не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення.
За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пп. 4.3 п. 4 Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 429 від 04 листопада 2011 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 року за № 1347/20085, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції з оформлення органами Державної екологічної інспекції України та її територіальними органами матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05 липня 2004 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 липня 2004 року за № 934/9533 при вчиненні громадянами і посадовими особами адміністративних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища уповноважені на те посадові особи органів Держекоінспекції України та громадські інспектори з охорони довкілля згідно зі статтею 255 КУпАП складають протокол про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вимог ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст.59 КУпАП забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію ґрунтів та інші шкідливі явища, - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян у розмірі від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 110 ВК України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: 1) самовільному захопленні водних об'єктів; 2) забрудненні та засміченні вод; 3) порушенні режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду; 4) руйнуванні русел річок, струмків та водотоків або порушенні природних умов поверхневого стоку під час будівництва і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій; 5) введенні в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності; 6) недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування; 7) самовільному проведенні гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин); 8) порушенні правил ведення державного обліку вод або перекрученні чи внесенні недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності; 9) пошкодженні водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушенні правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи; 10) незаконному створенні систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або зливну каналізацію та несанкціонованому скиданні зворотних вод; 11) використанні земель водного фонду не за призначенням; 12) неповідомленні (приховуванні) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах; 13) відмові від надання (приховуванні) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію; 14) порушенні правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення; 15) обмеженні в будь-який спосіб безперешкодного та безоплатного доступу громадян до узбережжя морів, морських заток, лиманів та островів у внутрішніх морських водах у межах пляжної зони, а також до берегів річок, водойм та островів для загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.
Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З наявної в матеріалах справи копії справи про адміністративне правопорушення (а.с.14-15, 18) вбачається, що її розгляд відбувався на підставі протоколу від 220.4.2020 №003382, в якому зазначено, що позивач, будучі відповідальною посадовою особою, допустила порушення правих охорони подних ресурсів, а саме допустила скид неочищених стічних вод через випуск №13 КП «Челуаш» Черкаської міської ради у Кременчуцьке водосховище.
При цьому, з даних матеріалів не вбачається, яким чином державним інспектором було встановлено, що позивач є відповідальною посадовою особою, тобто належним суб'єктом адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.59 КУпАП, не встановлено об'єктивну сторону правопорушення, а саме, яким способом позивачем було вчинено забруднення вод та чим саме вона допустила скид неочищених стічних вод через випуск №13 КП «Челуаш» Черкаської міської ради у Кременчуцьке водосховище, а також чи наявна суб'єктивна сторона відповідного правопорушення у формі умислу.
Натомість, в листі Державної екологічної інспекції центрального округу від 22 квітня 2020 року №03/3-17/803 вказано, що отвір для витоку рідини через випуск №13 КП «Челуаш» Черкаської міської ради у Кременчуцьке водосховище влаштований невідомими особами.
В той же час, в матеріалах справи відсутні докази, що до моменту отримання зазначеного листа КП «Челуаш» Черкаської міської ради взагалі було обізнане про наявність факту скиду неочищених стічних вод через випуск №13 у Кременчуцьке водосховище.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що з посадової інструкції інженера з охорони праці КП «Челуаш» Черкаської міської ради 2149.2 вбачається, що до його повноважень та обов'язків не віднесено здійснення контролю за скидом вод через випуск № 13 КП «Челуаш» (а.с. 123-128), а тому позивач не є суб'єктом даного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.59 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.4 ст.308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
До суду апеляційної інстанції відповідачем подано копію наказу КП «Челуаш» Черкаської міської ради від 09.08.2019 №103 (а.с.198), яким призначено відповідальним за охорону навколишнього природного середовища та поводження з відходами виробництва інженера з ОП ОСОБА_1.
Разом з тим, наведений доказ не був покладений в основу постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не подавався до суду першої інстанції, при цьому жодних обґрунтувань щодо неможливості його отримання до прийняття оскаржуваного рішення чи під час розгляду справи в суді першої інстанції матеріали справи не містять, а тому вказаний наказ КП «Челуаш» Черкаської міської ради від 09.08.2019 №103 не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції.
Отже, відповідачами, всупереч ч.2 ст.77 КАС України, не доведено належними та допустимими доказами факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.59 КУпАП, внаслідок чого постанова інспектора з охорони навколишнього природного середовища Центрального округу Державної екологічної інспекції України Сидоренка М.М. №003382 від 23.04.2020 про накладення на позивача адміністративного стягнення не може вважатись правомірною та підлягає скасуванню.
Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.243, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції Центрального округу - залишити без задоволення.
Рішення Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 19 жовтня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Текст постанови складено 28 січня 2021 року
Головуючий суддя Н.В.Безименна
Судді Л.В.Бєлова
А.Ю.Кучма