Справа № 826/5923/18
28 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Оксененка О.М., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 10883254 та № 10883220 від 30.08.2017.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
За результатами апеляційного розгляду справи постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 серпня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 10883254 від 30.08.2017. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області № 10883220 від 30.08.2017. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору у розмірі 1762 грн. та 1 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, а всього 2 762 (дві тисячі сімсот шістдесят дві) грн.
14 грудня 2020 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (вх. № 48864), в якій позивач, посилаючись на положення частини 7 статті 139 КАС України, просить стягнути з відповідача на його користь суми судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги адвоката. До заяви додано акт приймання-передачі наданих послуг від 10.12.2020 року та прибутковий касовий ордер №1-10-12/20 від 10.12.2020 року на суму 17 500,00 грн.
11 січня 2021 року до суду надійшла інша заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (вх. №814). За змістом зазначеної заяви позивач вказує, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання розподілу судових витрат у вигляді витрат зі сплати судового збору, який був ним сплачений за подання позову та витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи в суді першої інстанції. У зв'язку з чим просить стягнути з відповідача на його користь 704,80 грн. судового збору за подання позову, а також 42 500,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у відшкодуванні яких скасованим рішенням суду першої інстанції було відмовлено.
За приписами статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 48864), а також заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №814) в частині стягнення судового збору за подання позовної заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для таких вимог заявника, з огляду на положення частини 1 статті 252 КАС України, відповідно до якої суд може ухвалити додаткове рішення якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року вбачається, що судом вирішено питання щодо стягнення судового збору за подання позовної заяви щодо стягнення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 сплачено 704,80 грн. судового збору за подання позовної заяви, та 1 057,20 грн. за подання апеляційної скарги, що в сумі складає 1762 грн.
Отже, при стягненні судових витрат із сплати судового збору у розмірі 1762 грн. судом апеляційної інстанції вирішено питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору як за подання апеляційної скарги, так і за подання позовної заяви.
Крім того, зі змісту постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2020 року вбачається, що судом розглянуто заяву позивача від 05.11.2020 року про стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу за результатами розгляду апеляційної скарги. Оцінивши витрати ОСОБА_1 з точки зору частини 9 статті 139 КАС України, суд стягнув на користь позивача 1 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Отже, судом апеляційної інстанції вирішено питання про стягнення судового збору за подання позовної заяви та витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а тому заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу (вх. № 48864), а також заява про ухвалення додаткового рішення (вх. №814) в частині стягнення судового збору за подання позовної заяви задоволенню не підлягає.
Разом з тим, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення (вх. №814) в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, колегія суддів вважає її такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
За приписами статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
До суду першої інстанції позивач подавав заяви від 15.06.2018 року та 09.07.2020 року про стягнення судових витрат, пов'язаних з наданням професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 42 500,00 грн., на підтвердження чого надавав копії договору про надання правової допомоги від 25.01.2018 року; акту приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2018 року до договору про надання правової допомоги від 25.01.2018 року; акту приймання-передачі наданих послуг від 06.07.2020 року до договору про надання правової допомоги від 25.01.2018 року; прибуткового касового ордеру № 1-05-31/18 від 31.05.2018 року на суму 27 000,00 грн.; прибуткового касового ордеру № 1-06-07/20 від 06.07.2020 року на суму 15 500,00 грн.
За змістом договору про надання правової допомоги від 25.01.2018 року адвокат Кириченко Р.Ю. зобов'язався надавати позивачеві консультації та роз'яснення з юридичних питань, усних і письмових довідок щодо законодавства, складати заяви, скарги та інші документи правового характеру, а також здійснювати представництво, зокрема, в судах.
За даними актів приймання-передачі наданих послуг від 31.05.2018 року та 06.07.2020 року адвокат Кириченко Р.Ю. здійснив збір та опрацювання документів, надав консультації, здійснив особистий прийом ОСОБА_1 , розробив та склав процесуальні документи.
Оцінюючи такі витрати з точки зору частини 9 статті 139 КАС України, а також враховуючи, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд знаходить їх очевидно не співмірними із складністю справи і вважає, що на засадах справедливості на користь позивача підлягає стягненню 1 000 грн. в якості відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції .
За таких обставин справи, враховуючи те, що при розгляді апеляційної скарги судом не вирішено питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції, колегія суддів знаходить заяву позивача (вх. №814) частково обґрунтованою та вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення, яким присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи в суді першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 132, 139, 143, 243, 252, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення (вх. №814) задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 5а; код ЄДРПОУ 43141377) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1 000, 00 (одна тисяча) грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя О.М.Оксененко
Суддя В.П.Мельничук