Справа № 580/3395/20
28 січня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Кондрат Л.Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року, суддя Гайдаш В.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання висновку протиправним та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати висновок від 05.12.2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850 в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу (спадкоємець відповідно до Договору про поділ спадкового майна).
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що відповідачем управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області протиправно складено висновок про відмову у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року у справі №580/1945/19 встановлено, що сума одноразової грошової допомоги, не призначена і не виплачена ОСОБА_2 , але на яку він мав право, має бути віднесена до спадщини позивача.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , перебуваючи на посаді чергового ПЦО ОВО Золотоніського РВВС УВС Черкаського облвиконкому в званні лейтенанта міліції, приймав участь в роботі по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
03 грудня 1997 року ОСОБА_2 вперше оглянутий обласною ВТЕК №2 м. Черкаси, група інвалідності не встановлена та визначено 25% ступеню втрати професійної працездатності одноразово. 29 травня 2000 року він отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням в розмірі 925 грн. за втрату 25% працездатності, отриману в період проходження служби.
17 квітня 2001 року при повторному огляді обласною МСЕК №2 йому, строком до 01.05.2004, встановлено III групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та визначено 35% ступеню втрати професійної працездатності.
30 липня 2001 року у зв'язку із встановленням III групи інвалідності через захворювання, пов'язане з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, ОСОБА_2 отримав страхову суму за державним обов'язковим особистим страхуванням в розмірі 10496 грн.
27 квітня 2004 року під час повторного огляду обласною МСЕК №2 ОСОБА_2 безтерміново встановлено III групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, та визначено 40% ступеню втрати професійної працездатності. 29 березня 2017 року під час повторного огляду спеціалізованою радіологічною МСЕК йому безтерміново встановлено ІІ групу інвалідності у зв'язку з захворюванням пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 70% ступеню втрати професійної працездатності.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 року у справі №711/1837/18, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2018 року, визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначені ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду 2 групи з 29.03.2017 року, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850; зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення заявнику одноразової грошової допомоги та зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення 2 групи інвалідності відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850.
14 червня 2018 року під час повторного огляду обласною МСЕК №1 ОСОБА_2 безтерміново встановлено І групу інвалідності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з виконанням службових обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та визначено 95% ступеню втрати професійної придатності, у зв'язку із чим в липні 2018 року він звернувся до Міністерства внутрішніх справ України з заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
Згідно листа Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 13.08.2018 року №15/2-3022 матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 повернуто без розгляду, оскільки з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що за умовами п. 4 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №850 не дає заявнику права на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018 у справі №711/1837/18 управлінням МВС України в Черкаській області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги та скеровано його до Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України.
Листом від 13.05.2019 року №П-150 управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області позивача повідомлено, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 06.06.2018, ухвали Верховного Суду від 12.03.2019 року у справі №711/1837/18 матеріали з питання призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 14.05.2019 року направлені до Департаменту фінансово-облікової політики МВС України. Посилаючись на лист Департаменту фінансово-облікової політики Міністерства внутрішніх справ України від 13.08.2018 року №15/2-3022 управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області зазначило, що у зв'язку з тим, що одноразова грошова допомога по І групі інвалідності ОСОБА_2 не нарахована, відсутні правові підстави проводити виплату зазначеної допомоги позивачу, як дружині померлого.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року у справі №580/1945/19 визнано протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи з 14.06.2018 року, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850; зобов'язано управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області повторно надіслати до Міністерства внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію", Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, викладених в цій постанові; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
06.11.2019 року ОСОБА_1 звернулась до Голови ліквідаційної комісії Управління МВС України в Черкаській області із заявою (а.с.49) в якій просила призначити ОСОБА_2 одноразову грошовоу допомогу та виплатити її спадкоєцю ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
За змістом висноку УМВС України в Черкаській області про призначення одноразової грошової допомоги на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року по справі №580/1945/19 за позовом ОСОБА_1 до МВС України, складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_2 , день виникнення права на отримання грошової допомоги 11 червня 2018 року, зазначений висновок не було погоджено та відмовлено у проведенні такого призначення і виплати.
Листом Департаменту фінансово-облікової політики МВС України від 24.12.2019 року №20032/15-2019 повернуто затверджений на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року у справі №580/1945/19 висновок та матеріали про відмову у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 №850, оскільки відсутні докази того, що ОСОБА_1 є спадкоємцем цієї одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням ОСОБА_2 1-ї групи інвалідності.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачка як спадкоємець має право на отримання після смерті ОСОБА_2 суми одноразової допомоги, на яку померлий мав право при житті, проте остання не була йому нарахована і виплачена.
Погодитись з такими доводами суду першої інстанції колегія суддів не може, вважає їх помилковими з огляду на наступне.
Із позовної заяви вбачається, що з даним позовом до суду звернулась фізична особа ОСОБА_1 дружина померлого ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.
Згідно прохальної частини позовної заяви позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати висновок від 05.12.2019 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850 та зобов'язати відповідача прийняти рішення, яким призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850 в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності та виплатити одноразову грошову допомогу позивачу (спадкоємець відповідно до Договору про поділ спадкового майна).
Тобто позивачка 26.08.2020 року звернулась до суду з позовом від свого імені, тоді як позовні вимоги стосуються порушеного права іншої особи щодо призначення одноразової допомоги, а саме ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В той же час, у позовній заяві позивачка зазначила, що право на отримання одноразової допомоги у ОСОБА_2 виникло в день встановлення 1 групи інвалідності, тобо 14.06.2018 року.
Відповідно до договору про поділ спадкового майна, від 22 лютого 2019 року, посвідченого державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори Черкаської області, після смерті ОСОБА_2 , позивачка ОСОБА_1 отримує, зокрема, грошові вклади (кошти), грошові допомоги, пенсійні кошти, суми зарплати, пенсії, стипендії, аліменти, доопомоги у зв'язку з каліцтвом ато іншим ушкодженням здоров'я, іних соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були отримані за життя.
Тому позивачка вважає, що є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 і має право на не призначену та неотриману грошову допомогу, на яку при житті мав право її чоловік.
Колегія суддів не може погодитись з такими доводами позивача та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Стаття 1219 Цивільного кодексу України визначає права та обов'язки особи, які не входять до складу спадщини, тобто, ті, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми заробітної плати або інших виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Предметом спору у даній справі є зобов'язання МВС України прийняти рішення, яким зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги, як інваліду І групи, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, що затверджений постановою КМУ від 21.10.2015 року №850 в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення І групи інвалідності та виплатити зазначену одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 .
Відповідно до постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року у справі №580/1945/19, на яке посилається позивачка, зобов'язано МВС України розглянути матеріали про призначення ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.
Отже, питання стягнення конкретної суми грошової допомоги вишезазначеним рішенням суду не вирішувалось.
Із заяви ОСОБА_2 від 09.07.2018 року (а.с.80) убачається, що останній звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області в якій просив виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з тим, що йому було встановлено 1 групу інвалідності.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
Висновок про відмову у призначеної та виплаті грошової допомоги на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2019 року прийнято 27 листопада 2019 року, тобто вже після смерті позивача.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що спір щодо призначення та виплати ОСОБА_2 одноразової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності 1 групи вирішено не було і відшкодування ОСОБА_2 в конкретній сумі не присуджено, а тому право на нього померлий не набув.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правовідносини, що стали предметом спору у даній справі, не передбачають правонаступництва, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог, у т.ч. і щодо зобов'язання МВС України призначити ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги та виплатити її ОСОБА_1 як спадкоємцю відповідно до договору про поділ спадкового майна.
Колегія суддів вважає помилковими посилання суду першої інстанції на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду як на підставу для задоволення позовних вимог з огляду на те, що, як вже зазначено колегією суддів, зазначеним рішенням суду було зобов'язано призначити та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу і така допомога відповідачем на виконання рішення суду не призначалась і не нараховувалась і її конкретна сума не визначалась.
Також є милковим посилання позивачки на ухвалу Верховного Суду від 11.03.2019 року у справі №711/1837/18 про поновлення провадження у справі за касаційною скаргою, оскільки зазначена ухвала стосується лише питання поновлення зупиненого провадження у справі, а не встановлення права особи на грошову допомогу.
Як убачається із даної ухвали Верховний Суд зазначив, що з матеріалів доданих до клопотання про поновлення провадження у справі, а саме, копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 22 лютого 2019 року, установлено, що державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. посвідчено спадкоємицею одноразової грошової допомоги в розмірі 200 кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення ІІ групи інвалідності відповідно до Закону України «Про міліцію», що належала померлому.
Проте, даним рішенням не було встановлено право позивачки, як спадкоємця, на отримання грошової допомоги після смерті чоловіка та не зобов'язано відповідачів призначити ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу.
Посилання суду першої інстанції на рішення Верхованого Суду у справі №369/13187, № 808/1866/16, №361/7249/19, колегія суддів також вважає помилковим, оскільки правовідносини, що були предметом розгляду судами у зазначених справах, не є а ні подібними, а ні аналогічними, так як не стосуються питання отримання спадкового майна у вигляді одноразової грошової допомоги після смерті працівникам міліції або ж інших виплат, що не були нараховані особі при житті.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За змістом ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права (ст. 317 КАС України).
Оскільки судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, останнє підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2020 року скасувати та ухвалити у справі нове судове рішення наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області про визнання висновку протиправним та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.