ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 січня 2021 року м. Київ № 640/31307/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
доДарницького районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
Прийняв до уваги наступне
Представником ОСОБА_1 подано до Окружного адміністративного суду міста Києва позовну заяву до Дарницького районного відділу державної виконавчої служби м.Київ Головного територіального управління юстиції у м.Києві в якій просить :
1. Визнати протиправною та скасувати постанову Дарницького районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 03.03.2020 ВП: №59674558 в частині накладення арешту на банківські рахунки ОСОБА_1 для отримання заробітної плати та соціальних виплат, які відкриті в АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ), № НОМЕР_3 (картка НОМЕР_4 ).
2. Зобов'язати Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві зняти арешт з банківських рахунків за якими закріплено картки для зарахування заробітної плати та соціальних виплат № НОМЕР_1 (картка НОМЕР_2 ), № НОМЕР_3 (картка НОМЕР_4 ), які відкрито в АТ КБ «Приватбанк», та які належать ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою відповідача від 03.03.2020 по виконавчому провадженню №59674558 накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкрити після винесення постанови про арешт коштів боржника. Зазначив, що відповідачем накладено арешт на грошові кошти, у тому числі на рахунки, що використовуються для отримання заробітної плати та пенсії по інвалідності.
Ухвалою суду від 20.01.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №640/31307/20 в порядку спрощеного позовного провадження. Призначено справу до судового розгляд по суті на 20 січня 2021 року о 15:00 год.
Представник відповідача правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця Дарницького районного відділу державної виконавчої служби у м.Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Гусєвою Яною Андріївною від 03.03.2020 ВП № 59674558, в зв'язку з несплатою боржником заборгованості згідно виконавчого документа, для забезпечення належного виконання рішення органом державної виконавчої служби, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику.
Позивач звернулась до державного виконавця із заявою про розблокування банківських карток для отримання соціальних виплат. До свого листа позивач додала виписки з банківських рахунків, з яких видно, що на вказані карткові рахунки надходять виключно заробітна плата та пенсія по інвалідності.
Листом від 13.11.2020, відповідач повідомив , що не вбачає підстав для зняття арешту з коштів.
Суть спору зводиться до того, що на ім'я позивача в AT КБ «ПриватБанк» відкрито рахунок НОМЕР_1 та рахунок № НОМЕР_3 , на який вона отримує заробітну плату та пенсію по інвалідності, внаслідок чого позивач вважає, що відповідач не мав права накладати арешт на кошти, що знаходяться на даних рахунках.
Не погоджуючись із вказаною постановою про накладення арешту на кошти, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України від 2.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно із пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону 1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 18 Закону 1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейська обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Згідно із частиною 3 статті 52 Закону 1404 не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов'язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.
Відповідно до статті 56 Закон 1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
У порядку, встановленому цією статтею, виконавець, у провадженні якого знаходиться виконавче провадження, за заявою стягувача чи з власної ініціативи може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах) чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Такий арешт знімається, якщо протягом п'яти днів з дня його накладення стягувач не звернеться до суду про звернення стягнення на грошові кошти такої особи в порядку, встановленому процесуальним законом.
Спірним питанням у даній справі є правомірність дій державного виконавця, які полягають у накладенні арешту на грошові кошти, що містяться на рахунку № НОМЕР_1 та рахунку № НОМЕР_3 , які відкриті на ім'я ОСОБА_1 , використовується для зарахування заробітної плати та пенсійних виплат.
Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон №1404.
Згідно частин першої та другої статті 5 Закону №1404 примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
На підставі пункту частини першої статті 10 Закону №1404 заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника.
Як визначено частинами першою та другою статті №48 Закону №1404 звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.
Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Відповідно до частини шостої статті 48 Закону №1404 стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно статті 56 Закону №1404 арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.
Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.
На підставі частини другої статті 59 Закону №1404 у разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.
Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.
Як визначено статтею 68 Закону №1404 стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п'яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Відповідно до частини другої статті 70 Закону №1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю особи, у зв'язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків.
Відповідно до статті 73 Закону №1404 стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв'язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв'язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв'язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.
Постановою правління Національного банку України 12.11.2003 № 492 (у редакції від 17.01.2020) затверджено Інструкцію про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів» (далі - Інструкція).
Пунктом 68 розділом V Інструкції визначено, що банк відкриває поточні рахунки фізичним особам для здійснення деяких видів виплат (заробітної плати, дивідендів, стипендій, пенсій, соціальної допомоги, повернення надлишково сплачених сум, інших виплат) за зверненням суб'єкта господарювання, який укладає з банком договір про відкриття поточних рахунків на користь фізичних осіб.
На підставі пункту 69 розділу V Інструкції банк відкриває фізичній особі окремий поточний рахунок для зарахування виключно заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат у порядку, визначеному в пункті 62 розділу V цієї Інструкції, або використовує вже відкритий для цих цілей рахунок (далі у цьому пункті - окремий рахунок).
Клієнт зобов'язаний під час відкриття окремого рахунку в заяві про відкриття поточного рахунку (додаток 3) у рядку "Додаткова інформація" зазначити, що рахунок відкривається для зарахування заробітної плати, стипендії, пенсії, соціальної допомоги та інших передбачених законодавством України соціальних виплат. Така інформація для діючого поточного рахунку зазначається в додатковому договорі до договору банківського рахунку.
Постановою правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 «Про затвердження нормативно-правових актів Національного банку України з бухгалтерського обліку» затверджено: План рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України. (далі - Інструкція та План рахунків).
Додатком 1 Інструкції передбачено, що група рахунків 262 - кошти на вимогу фізичних осіб, зокрема, 2620 - Призначення рахунку: облік вкладів (депозитів) на вимогу фізичних осіб, у тому числі поточні рахунки фізичних осіб та розрахунки за ними; надані кредити овердрафт. Пенсія позивача у розмірі не більше 80 відсотків є коштами, на які заборонено звертати стягнення, а пенсія у розмірі 20 відсотків - є коштами для звернення стягнення, що передбачено - Розділом ІХ Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова про накладення арешту на кошти боржника від 03.03.2020 свідчить, що відповідачем накладено арешт на кошти позивача, що містяться на рахунку, у розмірі суми стягнення (з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження) 140 631 грн, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. (а.с. 13).
При цьому право накладення арешту передбачено статтею 56 Закону № 1404.
У свою чергу, підставою для зняття арешту з коштів на рахунку позивач вважає неможливість накладення арешту на його пенсійний рахунок, який використовується для зарахування пенсії.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 №905/361/19 зазначено наступне: «Чинним законодавством не передбачено відкриття суб'єктами господарювання рахунків зі спеціальним режимом їх використання для виплати заробітної плати(…). Рахунок боржника №(…) на кошти на якому державним виконавцем накладено арешт є поточним рахунком боржника (…) Зазначений рахунок не відноситься до рахунків зі спеціальним чи обмеженим режимом використання, накладення арешту на які заборонено»
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 справа № 344/8982/17 і Велика Палата Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від такої позиції.
При цьому, як станом на час винесення спірної постанови, так і станом на час вирішення даного спору по суті заявлених позовних вимог, в матеріалах справи відсутні докази повідомлення відповідача, як зі сторони Банку, так і зі сторони позивача про те, що рахунки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_3 мають спеціальний режим використання.
Водночас, як зазначено вище, спеціальним законом визначено обов'язок Банку повернути постанову про арешт коштів, якщо рахунок має спеціальний режим використання або на якщо на рахунку існують грошові кошти, на які заборонено звертати стягнення.
Посилання позивача на довідки АТ КБ «ПриватБанк», які в копіях долучені до позовної заяви, однак якість копій яких не дають змоги ідентифікувати її за номером і датою, судом відхиляються, адже вказані довідки не містять інформації про те, що вказані вище рахунки позивача мають спеціальний режим використання, натомість в довідці зазначено, що на вказаний рахунок позивач отримує соціальні виплати, отже на вказаний рахунок може бути зарахована будь-яка виплата.
Як вже відзначалося, законом не заборонено звертати стягнення, зокрема, на пенсію та право накладати арешт на рахунки.
При цьому, за наявними матеріалами судом не встановлено винесення постанови про звернення стягнення саме на пенсійні нарахування/заробітну плату.
При цьому, потрібно розуміти, що на спірний картковий рахунок можуть та, як встановлено вище, надходять не лише кошти у вигляді пенсії, а й інші надходження, однак арешт/утримання пенсії не може перевищувати 20 %.
У пунктах 7.20-7.22 вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду, яку суд вважає релевантною до обставин даної справи, зазначено, що у разі виникнення у боржника зобов'язань з заробітної плати в певному розмірі, на кошти, які знаходяться на поточному рахунку боржника, у такому ж розмірі не може бути накладений арешт, а якщо такий накладено, то підлягає зняттю.
Крім того, слід зазначити, що системний аналіз стаття 52 та 59 Закону № 1404 дає підстави для висновку, що саме на банк, іншу фінансову установу, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, покладено обов'язок повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Вказане кореспондує обов'язку виконавця зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому п. 10 ч. 1 ст. 34 цього Закону.
Матеріали справи не містять повернутих банками постанов приватного виконавця з вказаних вище мотивів.
Верховний Суд в ухвалі від 07.02.2019 справа № 727/6404/18 зазначив, що в разі, коли банком при виконанні постанови державного виконавця не було враховано вказане в постанові застереження щодо непоширення арешту на кошти на рахунках, накладення арешту та/або звернення на які заборонено законом, державний виконавець не може відповідати за такі дії іншої юридичної особи.
Вказане кореспондує із висновком Великої Палати Верховного Суду (вказана вище), що арешт має бути знятий власне виконавцем на підставі п. 1 ч. 4 ст. 59 Закону № 1404 у випадку надходження документального підтвердження що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Таким чином, на час розгляду справи будь-яких документи, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку боржника, заборонено звертати стягнення згідно із Законом України "Про виконавче провадження", від банківських установ до відповідача не надходили; порушень порядку накладення арешту на кошти боржника, встановленого Законом України "Про виконавче провадження" не встановлено. Документального підтвердження, шо рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом державному виконавцю не надано.
Частинами 1 та 2 статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірна прийнято оскаржувана постанова, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити повністю.
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_5 )
Дарницький районний відділ державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві (просп.Бажана, 7-є, Київ, 02121, код ЄДРПОУ 34968768)
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Шостого апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Р.О. Арсірій