ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 січня 2021 року м. Київ № 640/29932/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт»
до Головного управління ДПС в м. Києві,
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» (далі по тексту - позивач), адреса: 03115, місто Київ, вулиця Г. Онискевича, будинок 1 до Головного управління ДПС в .м Києві (далі по тексту - відповідач 1), адреса: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, Державної податкової служби України (далі по тексту - відповідач 2), адреса: 04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №1853445 від 19 серпня 2020 року про відмову в реєстрації податкової накладної №19 від 12 серпня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №19 від 12 серпня 2020 року, що подана Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт».
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що товариство було зареєстровано як юридична особа приватного права, видами діяльності якого є: код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт та інші.
Тобто, як вказує позивач, він торгує спорудами спортивними та фізкультурно-оздоровчими, в тому числі металевими (код УКТ ЗЕД в Державному класифікаторі послуг продукції та послуг - 42.99.12), що включає в себе забезпечення транспортування та монтаж таких товарів/виробів.
22 липня 2020 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Канбуд» укладено договір підряду №7146, відповідно до умов якого позивач зобов'язався виконати облаштування спортивного майданчика (спортивного комплексу ІП-120) на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва» та здати об'єкт генпідряднику у встановлений строк, а останній, в свою чергу, зобов'язався прийняти та сплатити вартість виконаних підрядником робіт на суму 458 496,00 грн.
Крім того, позивач у позовній заяві вказує, що умовами договору передбачено обов'язок генпідрядника перерахувати позивачу, як підряднику, аванс у розмірі 80% від загальної вартості робіт за договором, що становить 366 796,80 грн, які перераховані на рахунок позивача 12 серпня 2020 року.
Також, позивач зазначає, що для виконання умов договору №7146 ним було придбано на підставі дилерського контракту №0201/19 від 02 липня 2019 року спортивний комплекс ІП-120 вартістю 279 060,00 грн, часткову передплату позивач перерахував продавцю 21 серпня 2020 року та замовлено послуги з доставки та монтажу спортивного комплексу у ФОП ОСОБА_1 .
Більш того, позивач вказує й на те, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коржико» укладено договір надання посередницьких послуг №3/18, на виконання умов якого останнім надано послуги зі складання кошторисної документації для облаштування вказаного вище спортивного комплексу.
Як зазначає позивач, ним була складена та направлена на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №19 від 12 серпня 2020 року щодо господарської операції, описаної вище, реєстрацію якої було зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На виконання вказаного повідомлення позивачем надіслано до контролюючого органу витребувані пояснення та копії документів стосовно складеної податкової накладної №19 від 12 серпня 2020 року.
За результатами розгляду письмових пояснень та документів, контролюючим органом було прийнято рішення №1853445/38946734 від 12 серпня 2020 року про відмову в реєстрації податкових накладних, яке було оскаржено позивачем в адміністративному порядку та за наслідками розгляду скарги - залишено без змін.
Позивач з оскаржуваним рішенням не погоджується з тих підстав, що вказане рішення не містить належної мотивації підстав та причин відповідності податкової накладної пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Вказані обставини стали підставою для звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 02 грудня 2020 року уповноважені особи відповідачів отримали 09 грудня 2020 року, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, відзивів на позовну заяву від відповідачів у встановлений судом строк на адресу суду не надійшло з невідомих суду причин.
Враховуючи неподання відповідачами відзивів на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань товариство з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» зареєстровано як юридична особа з 23 жовтня 2013 року, про що до реєстру внесено відповідний реєстраційний запис. Видами господарської діяльності товариства зазначено у тому числі: Код КВЕД 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.; код КВЕД 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 52.24 транспортне оброблення вантажів (Т.1, арк. 13).
22 липня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Канбуд» (генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» (підрядник) укладено договір підряду №7146 (Т.1, арк. 14-16), відповідно до умов якого підрядник за цим договором приймає на себе зобов'язання на власний ризик та власними силами виконати за завданням генпідрядника у відповідності до умов цього договору та чинного в Україні законодавства облаштування спортивного майданчика (Спортивний комплексу ІП-120) на об'єкті: «Будівництво житлово-офісного, торговельного комплексу з наземними і підземними паркінгами та вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського, соціального та торговельного призначення на вул. Академіка Туполєва, 12 та вул. Салютній, 2-б у Шевченківському районі м. Києва» та відповідно здати Генпідряднику у встановлений цим договором строк, а генпідрядник зобов'язується приймати та сплатити вартість виконаних підрядником робіт у відповідності до умов цього договору (пункт 1.1. договору).
Пунктом 2.1. даного договору передбачено, що загальна вартість робіт за договором становить 382 080,00 грн, крім того ПДВ (20%) у сумі 76 416,00 грн, разом з ПДВ (20%) 458 496,00 грн, яка розрахована на підставі договірної ціни, що є додатком №1 до даного договору.
Пунктом 2.2. договору визначено, що порядок оплата робіт за договором, зокрема, підпунктом 2.2.1. цього пункту передбачено, що генпідрядник до початку виконання робіт за договором на підставі отриманої від підрядника письмової заяви перераховує підряднику аванс у розмірі - 80% від загальної вартості робіт за договором, що становить 366 796,80 грн, в тому числі ПДВ 20% 61 132,80 грн.
На виконання умов даного договору Товариством з обмеженою відповідальністю «Канбуд» на рахунок позивача перераховано 366 796,80 грн, призначення платежу: сплата за облаштування спортивного майданчика (Спортивний комплекс ІП_120) згідно договору №7146 від 22 липня 2020 року, в тому числі ПДВ (20%) 61132,80 грн, що підтверджується копією заключної виписки за рахунками позивача, відкритими у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний Банк «ПриватБанк» (Т.1, арк. 18).
Матеріалами справи також підтверджується факт сплати позивачем виконаних робіт щодо доставки та монтажу спортивного майданчика його контрагентами.
За результатом здійсненої господарської операції, позивачем складено податкову накладну №19 від 12 серпня 2020 року, яку направлено до контролюючого органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (Т.1, арк. 33).
За наслідками обробки податкових накладних, контролюючий орган надіслав позивачу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13 серпня 2020 року відповідно до якої податкова накладна №19 від 12 серпня 2020 року прийнята, однак її реєстрацію зупинено. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 42.99.12, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних (Т.1, арк. 28).
Як зазначив позивач на підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем направлено до податкового органу повідомлення про подання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
19 серпня 2020 року Комісія Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації, прийняла рішення №1853445/38946734 про відмову у реєстрації податкової накладної №19 від 12 серпня 2020 року, у зв'язку із ненаданням платником податків копій документів, а саме, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (Т.1, арк. 30).
Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, за результатами розгляду скарги прийнято рішення від 03 вересня 2020 року №47776/38946734/2, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення від 19 серпня 2020 року №1853445/38946734 - без змін.
Вказане стало підставою для звернення з даною позовною заявою до адміністративного суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (далі по тексту - ПК України), Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165) та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі по тексту - Порядок № 520).
Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, пункту 16.1 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Правовими положеннями пункту 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Згідно з пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
У відповідності до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пунктів 10-11 Порядку № 1165 У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте у зв'язку із ненаданням платником податку копій документів.
Проте, яких саме документів контролюючий орган не зазначив.
Разом з тим, відповідачем визначені (хрестиком) 1 позиція в формі самого рішення, а саме:
- Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойси, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних;
- Розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Жоден з перелічених документів, що передбачений формою не підкреслений.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що позивачем подано скаргу на рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, за результатами розгляду якої вирішено залишити її без задоволення, про що винесено відповідне рішення №47776/38946734/2 від 03 вересня 2020 року.
Підставою для залишення скарги позивача без задоволення у рішенні зазначено: «ненадання платником податку копій розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків».
Проте, суд зауважує, що у рішенні про відхилення скарги не визначено яких конкретно розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків не надано, тобто, знов контролюючий орган обмежився загальною фразою, яка нічим не обґрунтована, не мотивована та не конкретизована. Висловлювання носить загальний характер, проте, підстав такого висловлювання не визначено.
В свою чергу, суд наголошує, що розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків на підтвердження господарської операції наявні в матеріалах справи.
Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
В той же час, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не було зазначено вичерпного переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН.
Більш того, суд зазначає, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної від 13 серпня 2020 року зазначено, що підставою для зупинення стала відповідність податкової накладної пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Пункт 1 Критерії ризиковості здійснення операцій містить такі критерії: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наведене в сукупності свідчить про те, що контролюючий орган зупинив реєстрацію податкової накладної з одних підстав, а відмовив у її реєстрації з інших підстав, які не були причинами для зупинення.
Також, відповідно до пункту 11 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН у разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
При цьому, конкретний перелік документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, що складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Тобто, використання податковим органом загального пункту щодо різновидів оцінки за критеріями ризику є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути обізнаним у моделюванні поведінки та таким, що не повідомлений про необхідність надання документів за вичерпним і зрозумілим переліком.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
За таких підстав, суд приходить висновку, що відповідачем неправомірно зупинено реєстрацію податкової накладної позивача та протиправно винесено оскаржуване рішення про відмову у реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки контролюючий орган обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, при цьому, сукупність наданих первинних документів до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну №19 від 12 серпня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 20 Порядку ведення ЄРНП, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, який є чинним на момент розгляду даної адміністративної справи, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРНП.
З огляду на протиправність вказаного вище рішення Головного управління ДПС у м. Києві, а також враховуючи норми діючого законодавства України, суд вважає за необхідне зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №19 від 12 серпня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» суд визначив, що «... адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі і поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірності вчинених дій, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2102,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1051,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів пропорційно до задоволених вимог до кожного з відповідачів.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19 серпня 2020 року №1853445/389446734, прийняте комісією Головного управління ДПС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.
5. Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну №19 від 12 серпня 2020 року, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» (03115, місто Київ, вулиця Г. Онискевича, будинок 1, код ЄДРПОУ 38946734) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання.
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стріт Спорт» (03115, місто Київ, вулиця Г. Онискевича, будинок 1, код ЄДРПОУ 38946734) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
5. Стягнути на користь Стріт Спорт» (03115, місто Київ, вулиця Г. Онискевича, будинок 1, код ЄДРПОУ 38946734) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1051,00 грн (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 00 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Суддя К.Ю. Гарник