ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
19 січня 2021 року м. Київ № 640/7576/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В. при секретарі судового засідання Ващенку В.А.
за участі представників сторін:
від позивача - Васянович С.М.
від відповідача - Сороколіт І.В.
розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу:
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Стар Ап»
доГоловного управління Державної податкової служби у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стар Ап» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Стар Ап») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2019 року №00004410502, №00004420502 та №00004430502.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що відповідач неправомірно дійшов висновку про заниження ТОВ «Стар Ап» податку на прибуток, податку на додану вартість та відсутності реєстрації розрахунків коригування за період, що перевірявся, оскільки позивачем правомірно виправлено помилку у ІІ кварталі 2016 року, зроблену під час нарахування курсових різниць за валютними активами та заборгованостями у І кварталі 2016 року, а оскільки зазначена помилка призвела до завищення суми доходів у І кварталі 2016 року, у зв'язку з її виправленням суми інших операційних доходів зменшилися; щодо висновків контролюючого органу про відсутність реєстрації розрахунків коригування та заниження суми податку на додану вартість за період, що перевірявся, позивачем зазначено, що всі розрахунки коригування реєструвалися своєчасно після повернення на рахунок позивача сум переплати та, відповідно, відображалися у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди, а твердження відповідача, викладені в акті перевірки, не відповідають дійсності.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 квітня 2020 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/7576/20 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства та винесено спірні податкові повідомлення-рішення, підтримавши висновки акта перевірки.
У відповіді на відзив позивач вказав, що акт перевірки не містить підпису особи, якою проведено перевірку та є недопустимим доказом неправомірних дій позивача.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідачем зазначено, що позивачу направлено належним чином засвідчені акти перевірок з усіма обов'язковими реквізитами, у томі числі з підписами посадових осіб відповідача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2020 року за клопотанням представника відповідача викликано у судове засідання для допиту в якості свідків головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка головний державний ревізор-інспектор ОСОБА_2 щодо відсутності його підпису в акті перевірки, копія якого долучена позивачем до матеріалів справи, зазначив, що не може відповісти на дане питання, що зафіксовано у протоколі судового засідання (час 10:27:03).
У додаткових поясненнях відповідачем на виконання вимог протокольної ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2020 року надано пояснення, зокрема, зазначено, що в ході перевірки було здійснено співставлення даних бухгалтерського обліку та банківських документів позивача та встановлено, що у зв'язку з поверненням грошових коштів постачальникам позивач здійснив коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, при цьому встановлено невідповідність між сумами зареєстрованих коригувань податкового кредиту за ознакою «повернення коштів» та «повернення авансових платежів» сумам фактично повернутих постачальниками на рахунок позивача коштів; при цьому, відповідачем взято до уваги показники Єдиного реєстру податкових накладних, запити на отримання розрахунків коригування не надавались, а необхідні документи були надані у повному обсязі.
У судовому засіданні 19 січня 2021 року, відповідно до положень статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що у період з 16 липня 2019 року по 27 серпня 2019 року посадовими особами відповідача проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Стар Ап», результати якої оформлені актом від 03 вересня 2019 року №6/26-15-05-02-04/35086998 (далі по тексту - акт перевірки №1).
Перевіркою встановлено, зокрема, наступні порушення:
- п.44.1, 44.2 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 125 164,00 грн. за 2016 рік;
- п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 368 479,00 грн та завищення суми від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту наступного періоду у березні 2019 року на суму 787 502,00 грн.;
- п.198.1, 198.2 ст.198 Податкового кодексу України, у зв'язку з відсутністю підстав для виписки податкових накладних, за фактом чого передбачалося зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), ТОВ «Стар Ап» мало зареєструвати розрахунки коригувань до податкових накладних на загальну суму ПДВ 3 155 979,00 грн., за якими обсяги зареєстрованих податкових накладних не відповідають фактичним обсягам придбання послуг, що, у відповідності до п.1201.2 ст.1201 Податкового кодексу України тягне за собою накладення штрафу.
Надана позивачем копія акта перевірки № 1 не містить підпису головного державного ревізора-інспектора ОСОБА_2 та містить відмітку про його звільнення.
02 жовтня 2019 року позивачем подано заперечення на акт перевірки №1, відповідно до яких ТОВ «Стар Ап» не погоджується із викладеними у ньому висновками та надало додатково первинні документи.
За результатами розгляду заперечень відповідач листом від 10 жовтня 2019 року №24115/10/26-15-05-02-04, беручи до уваги додаткові документи, що не були враховані під час перевірки, повідомив про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Стар Ап» з питань, що стали предметом оскарження.
У період з 18 жовтня 2019 року по 31 жовтня 2019 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Стар Ап» з питань, що стали предметом оскарження, за результатами якої складено акт від 07 листопада 2019 року №143/26-15-14-02-04/35086998 (далі по тексту - акт перевірки №2).
Перевіркою встановлено, зокрема, наступні порушення:
- п.44.1, 44.2 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 125 164,00 грн. за 2016 рік;
- п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 857 179,00 грн., у тому числі лютий 2017 року - 26 953,00 грн., березень 2017 року - 179 145,00 грн., серпень 2017 року - 34 229,00 грн., квітень 2018 року - 787 270,00 грн., червень 2018 року - 322 135,00 грн., липень 2018 року - 520,00 грн., жовтень 2018 року - 1 155 088,00 грн., листопад 2018 року - 44 694,00 грн., грудень 2018 року - 166 503,00 грн., січень 2019 року - 140 642,00 грн.;
- п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України в частині відсутності реєстрації розрахунків коригувань на загальну суму податку на додану вартість 2 857 179,00 грн.
Надана позивачем копія акта перевірки № 2 не містить підписів головних державних ревізорів-інспекторів ОСОБА_2, ОСОБА_1 .
До таких висновків контролюючий орган прийшов, виходячи з наступного:
щодо заниження податку на прибуток - перевіркою встановлено розбіжність в сумі 695 353,00 грн. між показниками фінансової звітності та бухгалтерського обліку та первинних документів в частині відображення інших операційних доходів та інших доходів за період з 01 квітня 2016 року по 31 грудня 2016 року; встановлено, що ТОВ «Стар Ап» коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року не відображалося, повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності не здійснювалося;
щодо заниження податку на додану вартість - перевіркою встановлено, що ТОВ «Стар Ап» у зв'язку з поверненням грошових коштів постачальникам, здійснювало коригування податкового кредиту з податку на додану вартість, при цьому встановлено невідповідність між сумами зареєстрованих коригувань податкового кредиту за ознакою «повернення коштів» та «повернення авансових платежів» сумам фактично повернутих на рахунок позивача коштів, згідно з розрахунками коригувань по ТОВ «Доброго ранку» на суму ПДВ (-) 1 231 843,00 грн., по ТОВ «УА-Медіа» на суму ПДВ (-) 365 570,62 грн., по ТОВ «Медіапартнерство» на суму ПДВ (-) 239 755,05 грн., по ТОВ «Панторія Плюс» на суму ПДВ (-) 241 138,85 грн.; при цьому, згідно з даними бухгалтерського обліку та наданими до перевірки платіжними дорученнями ТОВ «Доброго ранку» повернуло на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 22 043 340,79 грн., у тому числі ПДВ 3 673 890,00 грн., ТОВ «УА-Медіа» повернуло на розрахунковий рахунок грошові кошти на загальну суму 3 039 156,10 грн., у тому числі ПДВ 506 526,02 грн., ТОВ «Медіапартнерство» повернуло на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 1 706 395,35 грн., у тому числі ПДВ 284 399,23 грн., ТОВ «Панторія Плюс» повернуло на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1 999 595,73 грн., у тому числі ПДВ 333 265,96 грн., тобто, позивач фактично зареєстрував розрахунків коригувань за критерієм «повернення коштів» менше, ніж фактично повернуто на розрахунковий рахунок на загальну суму 2 857 179,00 грн., з яких по ТОВ «Доброго ранку» на загальну суму ПДВ 2 445 091,58 грн., по ТОВ «УА-Медіа» на суму ПДВ 225 231,13 грн., по ТОВ «Медіапартнерство» на суму ПДВ 44 644,18 грн., по ТОВ «Панторія Плюс» на суму ПДВ 92 127,11 грн.
На підставі акта перевірки №2 відповідачем 11 грудня 2019 року винесено наступні податкові повідомлення-рішення:
- №00004420502, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Стар Ап» п.44.1, 44.2 ст.44 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 156 455,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 125 164,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 31 291,00 грн.;
- №00004410502, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «Стар Ап» п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 571 474,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 2 857 179,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 714 295,00 грн.;
- №00004430502, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, 1201 Податкового кодексу України за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 2 857 179,00 грн. до ТОВ «Стар Ап» застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1 428 589,00 грн.
Рішенням ДПС України від 02 березня 2020 року №8108/6/99-00-08-05-01-06 за результатами розгляду скарги ТОВ «Стар Ап» на податкові повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року №00004420502, №00004410502 та №00004430502 зазначені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу - без задоволення.
Щодо збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 156 455,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 125 164,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 31 291,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 11 грудня 2019 року №00004420502, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Пунктом 44.2 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Згідно з п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).
Відповідно до п.8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України 29 листопада 1999 року №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 за №860/4153, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
Пунктом 21 Положення визначено, що дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року №137, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за №392/3685, визначено порядок виправлення помилок, внесення та розкриття інших змін у фінансовій звітності.
За приписами пункту 4 наведеного Положення виправлення помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках, здійснюється шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку).
Виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності (п. 5 Положення).
Пунктом 20 Положення встановлено, що у примітках до фінансових звітів слід розкривати таку інформацію щодо виправлення помилок, які мали місце в попередніх періодах: зміст і суму помилки; статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного подання порівняльної інформації; факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність повторного оприлюднення.
Так, позивач в адміністративному позові зазначає, що в акті перевірки не вказано, які саме первинні документи та регістри бухгалтерського обліку позивачем не складалися, що призвело до відсутності обліку доходів і витрат позивача за відповідний період та зазначив, що виявлені під час перевірки розбіжності виникли в результаті помилки, допущеної під час нарахування різниць за валютними активами та заборгованостями, дохід від яких відображаєься на бухгалтерському рахунку 71 «Інші операційні доходи»; допущена помилка була відображена у проміжній фінансовій звітності, яка складалась за підсумками діяльності у І кварталі 2016 року; відображення у звітності помилкових даних за підсумками І кварталу 2016 року призвело до завищення сум доходів, які відображались у складі інших операційних доходів, а виправлення цієї помилки відбулося у ІІ кварталі 2016 року та відображено у проміжній фінансовій звітності, яка була подана за підсумками господарської діяльності впродовж І півріччя 2016 року, що призвело до зменшення суми інших операційних доходів.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Під час проведення перевірки контролюючий орган встановив, що ТОВ «Стар Ап» коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року не відображалося, повторного відображення відповідної порівняльної таблиці у фінансовій звітності не здійснено, розрахунків податкових зобов'язань за період, в якому виявлено помилку, не надавалося.
При цьому, позивач не заперечує, що коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року не відображалося, проте, зазначив, що відображення у звітності помилкових даних за підсумками І кварталу 2016 року, яке призвело до завищення сум доходів, які відображались у складі інших операційних доходів, було виправлено у ІІ кварталі 2016 року та відображено у проміжній фінансовій звітності, яка була подана за підсумками господарської діяльності впродовж І півріччя 2016 року.
Судом встановлено, що будь-які виправлення помилок, які відносяться до попередніх періодів та відповідна порівняльна інформація у фінансовій звітності за перевіряємий період відсутня. А виправлення помилок минулих років, в порушення вимог пунктів 4, 5 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», позивачем здійснено проводками на зменшення інших операційних доходів та інших доходів на суму 695 353,00 грн.
Тобто, позивачем не наведено жодних пояснень, підтверджених доказами, щодо виконання ним вимог пунктів 4, 5 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах».
Отже, враховуючі обставини, що викладені вище, та порушення вимог пунктів 4, 5 П(С)БО №6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», за період, що перевірявся, суд дійшов висновку про правомірність збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 156 455,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями на 125 164,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 31 291,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 11 грудня 2019 року №00004420502.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи позивача в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року №00004420502 не знайшли свого документального та нормативного підтвердження під час судового розгляду справи, а позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2019 року №00004410502, яким за порушення ТОВ «Стар Ап» п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 3 571 474,00 грн. та №00004430502, яким за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку розрахунків коригування на суму ПДВ 2 857 179,00 грн. до ТОВ «Стар Ап» застосовано штраф у розмірі 50% у сумі 1 428 589,00 грн., суд зазначає наступне.
За приписами п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192 Податкового кодексу України, якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов'язань лише після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування до податкової накладної.
За приписами п. 192.3 ст. 192 Податкового кодексу України результат перерахунку податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача відображається у складі податкової декларації за звітний податковий період у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно з пунктом 23 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної у зв'язку зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадку повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником (продавцем) суми попередньої оплати товарів/послуг розрахунок коригування заповнюється у такому порядку:
- показники рядка податкової накладної, що коригується, зазначаються із знаком «-» окремо в кожній графі;
- додається(ються) новий(і) рядок(ки) з виправленими показниками (за потреби), якому(им) присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
- рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному із знаком «-», та новому(им) рядку(ам) з виправленими показниками, що його замінює(ють), присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розрахунку коригування, та наводиться однакова причина коригування.
Кількість груп коригування у розрахунку коригування може бути необмежена. Кожній групі коригування присвоюється окремий наступний порядковий номер.
Державна фіскальна служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному веб-порталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу України.
Таким чином, якщо здійснюється повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому розрахунок коригування кількісних і вартісних показників складається саме до податкової накладної, а не до платіжного доручення, яким здійснюється повернення постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг покупцю.
Як зазначено в акті перевірки, ТОВ «Стар Ап» у зв'язку з поверненням грошових коштів постачальникам, здійснювало коригування податкового кредиту з податку на додану вартість за період, що перевірявся. При цьому, встановлено невідповідність між сумами зареєстрованих розрахунків коригувань податкового кредиту за ознакою «повернення коштів» та «повернення авансових платежів» сумам фактично повернутих на рахунок позивача коштів, згідно з розрахунками коригувань по наступним контрагентам:
1) по ТОВ «Доброго ранку» на суму ПДВ (-) 1 231 843,00 грн.: згідно з даними бухгалтерського обліку та наданими до перевірки платіжними дорученнями ТОВ «Доброго ранку» повернуло на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 22 043 340,79 грн., у тому числі ПДВ 3 673 890,00 грн.; позивач фактично зареєстрував розрахунків коригувань за критерієм «повернення коштів», «повернення товару або авансових платежів» менше, ніж фактично повернуто на розрахунковий рахунок по ТОВ «Доброго ранку» на загальну суму ПДВ 2 445 091,58 грн.; акт перевірки містить перелік розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ (-) 1231842,55 грн., при цьому, згідно даних бухгалтерського обліку та наданих первинних документів, ТОВ «Доброго ранку» повернуло на рахунок позивача ПДВ на загальну суму 3673890,00 грн. відповідно до переліку платіжних доручень та відображення на рахунках;
2) по ТОВ «УА-Медіа» на суму ПДВ (-) 365 570,62 грн.: згідно з даними бухгалтерського обліку та наданими до перевірки платіжними дорученнями ТОВ «УА-Медіа» повернуло на розрахунковий рахунок грошові кошти на загальну суму 3 039 156,10 грн., у тому числі ПДВ 506 526,02 грн.; позивач фактично зареєстрував розрахунків коригувань за критерієм «повернення коштів» менше, ніж фактично повернуто на розрахунковий рахунок по ТОВ «УА-Медіа» на суму ПДВ 225 231,13 грн.; акт перевірки містить перелік розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ (-) 365570,62 грн., при цьому, згідно даних бухгалтерського обліку та наданих первинних документів, ТОВ «УА-Медіа» повернуло на рахунок позивача ПДВ на загальну суму 506526,02 грн. відповідно до переліку платіжних доручень та відображення на рахунках;
3) по ТОВ «Медіапартнерство» на суму ПДВ (-) 239 755,05 грн.: згідно з даними бухгалтерського обліку та наданими до перевірки платіжними дорученнями ТОВ «Медіапартнерство» повернуло на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти на загальну суму 1 706 395,35 грн., у тому числі ПДВ 284 399,23 грн.; позивач фактично зареєстрував розрахунків коригувань за критерієм «повернення коштів» менше, ніж фактично повернуто на розрахунковий рахунок по ТОВ «Медіапартнерство» на суму ПДВ 44 644,18 грн.; акт перевірки містить перелік розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ (-) 239755,05 грн., при цьому, згідно даних бухгалтерського обліку та наданих первинних документів, ТОВ «Медіапартнерство» повернуло на рахунок позивача ПДВ на загальну суму 284399,23 грн. відповідно до переліку платіжних доручень та відображення на рахунках;
4) по ТОВ «Панторія Плюс» на суму ПДВ (-) 241 138,85 грн.: згідно з даними бухгалтерського обліку та наданими до перевірки платіжними дорученнями ТОВ «Панторія Плюс» повернуло на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти у розмірі 1 999 595,73 грн., у тому числі ПДВ 333 265,96 грн.; позивач фактично зареєстрував розрахунків коригувань за критерієм «повернення коштів» менше, ніж фактично повернуто на розрахунковий рахунок по ТОВ «Панторія Плюс» на суму ПДВ 92 127,11 грн.; акт перевірки містить перелік розрахунків коригування до податкових накладних на загальну суму ПДВ (-) 241138,85 грн., при цьому, згідно даних бухгалтерського обліку та наданих первинних документів, ТОВ «Панторія-Плюс» повернуло на рахунок позивача ПДВ на загальну суму 333265,96 грн. відповідно до переліку платіжних доручень та відображення на рахунках.
Проте, відповідачем, на якого покладено обов'язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів, якими б підтверджувалась правомірність викладених в акті перевірки висновків, як і відсутні докази, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача зареєстрованих розрахунків коригування за період, що перевірявся, відповідно до повернених коштів від ТОВ «Панторія-Плюс», ТОВ «Медіапартнертсво», ТОВ УА-Медіа» та ТОВ «Доброго ранку».
Позивач, в свою чергу, в адміністративному позові зазначає, що твердження відповідача не підтверджені доказами та не грунтуються на нормах податкового законодавства. Зокрема, позивач з дотриманням норм податкового законодавства реєстрував у Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунки коригування за кожним фактом повернення грошових коштів.
На підтвердження зазначеного позивачем долучено до матеріалів справи копії розрахунків коригування до податкових накладних з доказами їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, які не були взяті до уваги контролюючим органом при проведенні перевірки та винесенні спірних податкових повідомлень-рішень, зокрема, в розрізі контрагентів:
- по ТОВ «Доброго ранку» з акта перевірки вбачається, що відповідачем не взято до уваги складені та зареєстровані розрахунки коригування від 26 травня 2017 року №40, №41, від 27 січня 2017 року №34, від 04 квітня 2018 року №16, №1, від 31 травня 2018 року №47, від 25 червня 2018 року №52, від 03 жовтня 2018 року №14, від 23 жовтня 2018 року №40, від 31 жовтня 2018 року №213, від 21 грудня 2018 року №66, від 28 грудня 2018 року №65, від 15 січня 2019 року №16 та, як наслідок, не враховано відповідні суми коригування при донарахуванні податкових зобов'язань за період, що перевірявся;
- по ТОВ «УА-Медіа» з акта перевірки вбачається, що відповідачем не взято до уваги складені та зареєстровані розрахунки коригування від 12 квітня 2016 року №9, від 21 липня 2016 року №48, 49, 51, від 07 лютого 2017 року №5, від 27 квітня 2018 року №49, №50, від 03 травня 2018 року №2, №1, від 07 червня 2018 року №7, від 12 червня 2018 року №11, №10, від 20 серпня 2018 року №38, від 23 жовтня 2018 року №27, №28, від 25 жовтня 2018 року №37, від 08 листопада 2018 року №9 та, як наслідок, не враховано відповідні суми коригування при донарахуванні податкових зобов'язань за період, що перевірявся;
- по ТОВ «Медіапартнерство» з акта перевірки вбачається, що відповідачем не взято до уваги складені та зареєстровані розрахунки коригування 23 червня 2017 року №93, №92, №91, №84, №94, №90від 29 травня 2018 року №177, від 02 липня 2018 року №6, від 27 вересня 2018 року №45, від 16 жовтня 2018 року №13, №14,№10, №12, від 24 жовтня 2018 року « 36, №35, №34, №37, №39, №40, від 01 листопада 2018 року №16, №20, №3, №19 та, як наслідок, не враховано відповідні суми коригування при донарахуванні податкових зобов'язань за період, що перевірявся;
- по ТОВ «Панторія Плюс» з акта перевірки вбачається, що відповідачем не взято до уваги складені та зареєстровані розрахунки коригування від 27 травня 2016 року №47, №48, від 01 лютого 2017 року №9, №7, від 04 квітня 2018 року №6, від 18 травня 2018 року №24, від 31 травня 2018 року №37, від 25 червня 2018 року №50, №49, від 07 серпня 2018 року №19, від 23 жовтня 2018 року №46, від 15 січня 219 року №34, від 30 січня 2019 року №57, №52, №53, №56, №55, №58, №54 та, як наслідок, не враховано відповідні суми коригування при донарахуванні податкових зобов'язань за період, що перевірявся.
З урахуванням викладеного, оскільки відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження висновків акта перевірки №2 в частині відсутності у ТОВ «Стар Ап» зареєстрованих розрахунків коригування за критерієм «повернення коштів» або «повернення товару або авансового платежу» за період, що перевірявся, у тому числі лютий 2017 року - 26 953,00 грн., березень 2017 року - 179 145,00 грн., серпень 2017 року - 34 229,00 грн., квітень 2018 року - 787 270,00 грн., червень 2018 року - 322 135,00 грн., липень 2018 року - 520,00 грн., жовтень 2018 року - 1 155 088,00 грн., листопад 2018 року - 44 694,00 грн., грудень 2018 року - 166 503,00 грн., січень 2019 року - 140 642,00 грн., суд вважає, що висновки акта перевірки №2 не підтверджуються документально та нормативно у цій частині.
В межах даної справи при визначені позивачеві суми податкового зобов'язання відповідач не довів правомірність донарахування суми ПДВ спірним податковим повідомленням-рішенням №00004410502, а, оскільки суд в силу своєї правової природи, у даному разі не вправі підмінювати функції ГУ ДПС, як органу контролю, він не може самостійно здійснити перерахунок податкового зобов'язання позивачеві.
З урахуванням викладеного суд вважає позовну вимогу щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року №00004410502 такою, що підлягає задоволенню.
Оскільки ГУ ДПС застосовано до позивача штрафні санкції за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 2 857 179,00 грн. у розмірі 50% у сумі 1 428 589,00 грн., проте, відповідачем не доведено наявність такого порушення, а позивачем, в свою чергу, надано докази на підтвердження наявності складених та зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунків коригування, не взятих до уваги при проведенні перевірки, з урахуванням відсутності у суду правових підстав для здійснення перерахунку штрафних санкцій, податкове повідомлення-рішення від 11 грудня 2019 року №00004430502 також є протиправним та підлягає скасуванню.
Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо відсутності підписів в актах перевірки, оскільки відсутність в акті перевірки підпису посадових осіб контролюючого органу, які її проводили, стосується оформлення результатів перевірки та не може бути самостійною підставою для визнання недійсними рішень контролюючого органу, прийнятих на підставі такого акта, за відсутності порушень правил проведення перевірки.
Аналогічний висновок викладений у постанови Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 140/388/19 (адміністративне провадження № К/9901/21117/19.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що доводи позивача щодо відсутності порушень п.192.1 ст.192 Податкового кодексу України та своєчасної реєстрації розрахунків коригування за всіма сумами повернених коштів знайшли своє документальне та нормативне підтвердження під час судового розгляду справи, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11 грудня 2019 року №00004410502 та №00004430502.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем частково доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Стар Ап» підлягає частковому задоволенню.
Керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Ап» - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 11 грудня 2019 року №00004410502 та №00004430502.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Ап» (01033, м. Київ, вул. Панківська, 11, код ЄДРПОУ 35086998) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 20 389 (двадцять тисяч триста вісімдесят дев'ять) гривень 40 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).
Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя В.В. Аверкова
Повний текст рішення виготовлений 25.01.2021.