ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
27 січня 2021 року № 640/28107/20
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправним та скасування рішення, викладене в листі від 02.11.2020 № 2600-0307-8/154376, та зобов'язання вчинити дії щодо перерахунку пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішення відповідача щодо відмови йому у перерахунку пенсії є незаконним та таким, що грубо порушує конституційні права на соціальний захист і пенсійне забезпечення, гарантовані Конституцією України та Законами України.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог, оскільки позивачу було правомірно відмовлено в здійсненні перерахунку пенсії.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером органів прокуратури та з 14.01.2003 отримує пенсію за вислугою років, призначену на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 № 1789-ХІІ.
Маючи право на перерахунок пенсії за вислугою років, позивач звернувся до відповідача із заявою від 08.01.2020, в якій просив здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії за вислугою років у зв'язку з прийняттям 13.12.2019 Конституційним Судом України відповідного рішення, яким врегульовано питання умов та порядку перерахунку раніше призначених прокурорам пенсій за вислугою років.
Відповідач відмовив у задоволенні заяви позивача про перерахунок пенсії, у зв'язку з чим позивач звернувся до адміністративного суду з позовом щодо оскарження рішення про відмову у перерахунку.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.09.2020 по справі № 640/3464/20 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено, оскільки на час звернення із відповідною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у ОСОБА_1 було право на перерахунок пенсії, відповідно до норм чинного законодавства, втім, позивачем не було надано довідку про заробітну плату, у зв'язку з чим відмова Пенсійного фонду у здійсненні перерахунку пенсії була обґрунтованою.
З урахуванням викладених у рішенні суду висновків позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про перерахунок пенсії. До заяви позивачем було додано довідку Офісу Генерального прокурора від 02.03.2020 № 21-231зп про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Листом від 02.11.2020 № 2600-0307-8/154376 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, обґрунтовуючи тим, перерахунок здійснюється на підставі довідок про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 26.03.2020, тоді як видана позивачу довідка містить відомості щодо заробітної плати позивача станом на 02.01.2020.
Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії, звернувся з відповідним позовом до суду.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих станом на дату призначення позивачу пенсії визначалось статтею 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу, прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.
Частиною дванадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.
Згідно з частиною сімнадцятою статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.
Отже, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ.
У подальшому, до статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ вносилися зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI, внаслідок яких частина сімнадцята статті 50-1 з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
Законом України «Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VІІІ до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ внесено зміни, зокрема, частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ викладено у наступній редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
14.10.2014 прийнято новий Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VІІ, який набрав чинності 15.07.2015.
Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки.
Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.
Згідно з пунктом 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону №1697-VІІ попередній Закон України «Про прокуратуру» із змінами частково втратив чинність, окрім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1 Закону.
Законом №76-VIII, який набрав чинності 01 січня 2015 року, зокрема, внесено зміни:
- частину вісімнадцяту Закону № 1789-ХІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»;
- частину двадцяту статті 86 Закону № 1697-VІІ викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
Таким чином, починаючи з 01.01.2015, жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України «Про прокуратуру»; законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.
Конституційний Суд України 13.12.2019 ухвалив рішення № 7-р(II)/2019, у якому визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України; положення частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Пунктом 3 зазначеного рішення Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення:
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення;
- частина двадцята статті 86 Закону № 1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
Таким чином, з 13 грудня 2019 Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII не містить вимоги про необхідність визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України.
Натомість, підставою для проведення перерахунку пенсій працівників прокуратури є підвищення заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
Відповідно, після прийняття рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)2019 у позивача виникло право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок.
При цьому, слід звернути увагу, що Кабінетом Міністрів України 30.08.2017 прийнята постанова № 657 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівників прокуратури», яка є чинною, а тому відсутні підстави для її незастосування, оскільки ця постанова уряду є відповідним рішенням про підвищення заробітної плати прокурорським працівникам.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону № 1697-VII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 № 7-р(ІІ)/2019.
Згідно з частиною другою статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, рішення Конституційного Суду України змінює законодавче регулювання лише для правовідносин, що матимуть місце з дати ухвалення рішення, та не може застосовуватись до правовідносин, які виникли до прийняття такого рішення.
Як встановлено судом, позивач звертався до пенсійного органу з заявою про перерахунок пенсії від 12.10.2020, до якої долучено довідку про заробітну плату, видану Офісом Генерального прокурора 02.03.2020, тобто після прийняття рішення Конституційним Судом України.
В матеріалах справи міститься копія довідки про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій, видана Офісом Генерального прокурора 02.03.2020 № 21-231зп та відповідач не заперечує проти її достовірності.
У вказаній довідці відповідно до рішень Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7(ІІ)/2019 зазначений розмір заробітної плати позивача, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове соціальне страхування за нормами чинними на 02.01.2020.
Таким чином, право позивача на перерахунок пенсії виникло з 13.12.2019, довідка, видана Офісом Генерального прокурора 02.03.2020 та містить інформацію щодо заробітної плати станом на 02.01.2020, тому у відповідача відсутні підстави для відмови в перерахунку пенсії позивача.
Як встановлено вище, на момент призначення позивачу пенсії порядок та підстави для перерахунку пенсії прокурорів були визначені у частинах дванадцятій та сімнадцятій статті 50-1 Закону № 1789-ХІІ, якими передбачалось, зокрема, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за таким призначенням або перерахунком.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Таким чином, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, без обмежень, які встановлені уже після призначення позивачу пенсії.
При перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені Законом № 213-VIII від 02.03.2015 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» зміни до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам, є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», які змін у зв'язку із прийняттям Закону № 213-VIII від 02.03.2015 не зазнали.
При цьому, твердження відповідача, що перерахунок пенсії позивача здійснюється із розрахунку 60% від суми місячної заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, є необґрунтованим.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, викладене в листі від 02.11.2020 № 2600-0307-8/154376 про відмову позивачу у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років, що є підставою для зобов'язання відповідача здійснити з 02.01.2020 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років позивачу без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 02.03.2020 № 21-231зп, з урахуванням раніше проведених виплат.
Щодо дискреційних повноважень відповідача, суд зазначає таке.
Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішень не про зобов'язання вчинити дії, а саме прийняття ним рішень за заявами заявників замість суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна позиція випливає зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 24 березня 2016 року у справі № 826/17109/13-а.
Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
В даному випадку зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років позивача без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 88% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 15 травня 2020 року №21-974зп є виправданим, оскільки відсутній інший дієвий спосіб захисту порушеного права позивача.
При цьому, слід зазначити, якщо бездіяльність відповідного органу визнана судом протиправною, а іншого варіанта поведінки у суб'єкта владних повноважень за законом не існує, то суд має право зобов'язати такий орган влади вчинити конкретні дії, які б гарантували захист прав і свобод позивача. Отже, застосування судами зазначеного способу захисту права не можливо вважати втручанням у дискреційні повноваження такого суб'єкта владних повноважень.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 березня 2018 року у справі № 823/795/17, постанові від 27 лютого 2018 року у справі № 816/591/15-а, постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15.
Щодо вимоги позивача провести виплати однією сумою у повному обсязі, то спосіб виконання рішення про виплату коштів за рахунок Державного бюджету України визначається згідно чинного бюджетного законодавства та особливостей фінансування відповідних видатків, тому суд не вважає за можливе визначати спосіб виконання судового рішення в даному випадку, а отже відмовляє у задоволенні зазначеної вимоги.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, викладене в листі від 02.11.2020 № 2600-0307-8/154376.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугою років без обмеження її максимального розміру, з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати, зазначеної в довідці Офісу Генерального прокурора від 02.03.2020 № 21-231зп, з урахуванням раніше проведених виплат.
4. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві витрати по сплаті судового збору у розмірі 800 (вісімсот) гривень 00 копійок.
Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.П. Огурцов