Справа № 303/4720/20
2/303/93/21
Номер рядка статистичного звіту -82
26 січня 2021 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючої-судді Гутій О.В.
за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Райко В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_2 , треті особи: Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Управління внутрішніх справ України в Закарпатській області про припинення (зняття) арешту з нерухомого майна,-
В провадженні Мукачівського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_2 , треті особи: Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Управління внутрішніх справ України в Закарпатській області про припинення (зняття) арешту з нерухомого майна.
Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів позову, даний спір між сторонами виник з приводу скасування (зняття) арешту з нерухомого майна, а саме житлового будинку, загальною площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , 1964 року народження, який був накладений підставі постанови про накладення арешту на майно б/н від 30.07.2010 року старшим слідчим 1 відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області, капітаном юстиції Гавриловим С.М. та ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 06.04.2013 року № 308/7191/13-к, обтяжувач Міністерство внутрішніх справ України в Закарпатській області.
Відповідно до ст.124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Відповідно до ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Частиною 1 ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.
У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 06.04.2013 року по справі № 308/7191/13-к, року в межах кримінального провадження №12012070010000059, накладено арешт на житловий будинок, загальною площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 . В подальшому по даній справі 25.10.2013 року був винесений вирок, який набув законної сили.
Отже, арешт на майно було накладено під час досудового слідства по кримінальному провадженні на підставі положень КПК України 2012 року.
Відповідно до ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, чинним кримінальним процесуальним законом передбачено способи захисту прав власника, який не є учасником кримінального провадження і, разом з тим, чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту у порядку цивільного судочинства.
З огляду на викладене, скасування (зняття) арешту з майна, який був накладений за правилами кримінального судочинства в рамках кримінального провадження, підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законом.
Відповідна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду України від 30.06.2020 року № 727/2878/19.
Таким чином, даний спір в частині накладення арешту на майно, який був накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 26.04.2013 року не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає розгляду в порядку кримінального судочинства.
Згідно з п.1 ч.1ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст. 255, 256, 260 ЦПК України, суд,
Провадження у справі № 303/4720/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» до ОСОБА_2 , треті особи: Управління Служби безпеки України в Закарпатській області, Управління внутрішніх справ України в Закарпатській області про припинення (зняття) арешту з нерухомого майна в частині скасування арешту на майно, а саме на житловий будинок, загальною площею 77,5 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який був накладений ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 26.04.2013 року - закрити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Ухвала суду виготовлена 27.01.2020 року.
Головуюча О.В.Гутій