Справа № 936/905/20
Провадження № 3/936/1/2021
27 січня 2021 року смт.Воловець
Суддя Воловецького районного суду Закарпатської області Павлюк С.С., розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії АПР18 276524 від 28.10.2020 року, ОСОБА_1 28.10.2020 року о 11 год. 50 хв. здійснював пасажирські перевезення за маршрутом «Харків-Палермо» на транспортному засобі «Vanhool» д.н.з. НОМЕР_1 без одягнутої захисної медичної маски, чим порушив вимоги п. 10 постанови КМУ № 641 від 22 липня 2020 року та вчинив правопорушення передбачене ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не з'явився. Разом з тим, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по даній справі не є обов'язковою, а тому справу слід розглядати без участі правопорушника, оскільки матеріалів справи достатньо для розгляду і прийняття рішення по такій.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, з таких підстав.
Дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ст.44-3 КУпАП, тобто порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України № 641 від 22 липня 2020 року «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (у редакції на час складання протоколу про адміністративне правопорушення), заборонено перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 276524 від 20.10.2020 року гр. ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Разом з тим, в адміністративних матеріалах не зазначено жодного свідка події даного правопорушення.
Крім того, з долученого до матеріалів справи відеозапису з бодікамери інспектора патрульної поліції не вбачається, що під час зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції, водій ОСОБА_1 перебував без захисної медичної маски, натомість навпаки, захисна маска була на обличчі водія.
Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку
Отже, будь-які докази, які б підтверджували вину ОСОБА_1 у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення, в матеріалах справи відсутні.
В силу вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відтак, уповноваженою особою, а саме інспектором УПП у Закарпатській області, окрім самого протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР18 276524 від 28.10.2020 року та відеозапису з бодікамери, яким не зафіксовано з боку ОСОБА_2 порушення умов карантину, в суд не представлено жодного доказу причетності останнього до вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП.
Крім того, слід звернути увагу, що інспектором поліції, що входить в його обов'язки при складанні адміністративних матеріалів, не було встановлено належну адресу місця проживання гр. ОСОБА_1 , що у свою чергу призвело до порушення строків розгляду матеріалів, натомість самоусунулись від виконання покладених обов'язків та переклали функцію встановлення адреси місця проживання ОСОБА_1 на суд.
В підтвердження наведеного, постановою суду від 23.11.2020 року дані адміністративні матеріли були повернуті до УПП у Закарпатській області для усунення визначених недоліків, зокрема встановлення належно адреси проживання гр. ОСОБА_1 . Однак, у відповідь на згадану постанову начальником УПП у Закарпатській області надано відповідь, згідно якої вказали ту ж адресу АДРЕСА_2 (можливо вул.Шептицьких) та наголосили, що його неявка свідчить про ухилення від явки до суду, при цьому можливості суду належним чином повідомити останнього були відсутні.
Відтак, у відповідь на запит суду, ГУ ДМС у Львівській області надало відповідь про місце реєстрації гр. ОСОБА_1 та правильно зазначено АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
В силу вимог ч.2 ст. 254 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Держава має організувати свою правову систему таким чином, щоб їх правоохоронні органи могли дотримуватись зобов'язань щодо уникнення порушень прав і свобод людини, принципу верховенства права, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи зазначені обставини, суддя вважає вину особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в спосіб, що визначений законодавством, не доведеною
Згідно з положеннями п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За встановлених у судовому засіданні обставин, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.44-3 КУпАП та наявність підстав для закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 247, 283, 284 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП України відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Воловецький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Павлюк С.С.