№ 243/10153/20
№ 2/243/354/2021
27 січня 2021 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Сидоренко І.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Зубкова В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 11 Слов'янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб таким, що втратили право на користування житловим приміщенням, -
До Слов'янського міськрайонного суду Донецької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вона на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 20 жовтня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В., є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідачі на момент укладення наведеного договору були зареєстровані в квартирі, але не проживали. Після укладення наведеного Договору, в зазначеній квартирі залишились зареєстрованими колишні власники квартири та члени їх сім'ї - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Відповідачі не є членами родини позивача, однак продовжують бути зареєстрованими за вказаною адресою, не сплачують комунальні послуги та не приймають участі в їх сплаті, не укладали з позивачем договору оренди жилого приміщення, що порушує право власності останньої.
Тому, просить суд визнати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги просить задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, про причини неявки не повідомили, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути дану справу в заочному порядку на підставі наявних доказів, що відповідає вимогам ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 20 жовтня 2020 року приватним нотаріусом Слов'янського міського нотаріального округу Панченком А.В., ОСОБА_5 , яка діє від імені та інтересах ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , передали у власність, а ОСОБА_1 прийняла у власність (купила) двокімнатну квартиру номер АДРЕСА_1 .
Таким чином, позивачу належить квартира АДРЕСА_1 .
Відповідачі по справі - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , про що свідчить Довідка про склад сім'ї № 2710, видана 16 листопада 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «Ліра ЛТД».
За приписами ч. 1, ч. 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності.
Відповідно до ст. 150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно з ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Частиною 2 статті 405 ЦК України визначено, що член сім'ї власника житла втрачає право користування даним житлом у випадку відсутності члена сім'ї без поважних причин більш ніж один рік, якщо інше не встановлено угодою між ним та власником житла або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 346 ЦК України, право власності припиняється у разі відчуження власником свого майна
Отже, в судовому засіданні з достовірністю встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власницею квартири, право користування якою просить позбавити відповідачів; відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не проживають в квартирі, право власності на яку за ними припинено внаслідок відчуження, у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані та підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України, відповідно до яких учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористався своїми процесуальними правами сторони в процесі і не надав належних доказів, які спростовують доводи позивача.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який позивач сплатив при подачі даної позовної заяви у сумі 840,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 263-265 ЦПК України, ст. 150 ЖК України, ст.ст. 317, 319, 405 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання осіб такими, що втратили право на користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , витрати на оплату судового збору по 280 (двісті вісімдесят) грн. 27 коп. з кожного
Повний текст рішення виготовлений 28 січня 2021 року.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Суддя Слов'янського
міськрайонного суду І.О. Сидоренко